Якісна медицина, розбудова належної інфраструктури, повага до захисників — пріоритети ветеранської політики у Тлумацькій громаді

Дата публікації: 28.03.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

У 2024 році спільно із експертами проєкту «Віднова» Тлумацька громада Івано-Франківської області напрацювала комплексну Програму підтримки військовослужбовців та ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих та зниклих безвісти Захисників та Захисниць України на 2025-2027 роки. У межах розробки ветеранської політики у громаді здійснене соціологічне дослідження, що дозволило виявити й проаналізувати потреби її жителів, зокрема ветеранів та їхніх сімей. Які висновки дослідження можуть стати орієнтирами для подальших кроків у громаді, розповідаємо у цьому матеріалі.

Ознайомитися з комплексним дослідженням потреб і потенціалу у Тлумацькій громаді

Ознайомитися з результатами соціологічного дослідження у Тлумацькій громаді

Про опитування

Опитування у Тлумацькій громаді проводилося впродовж грудня 2024 року. В ньому взяли участь 294 особи: 210 жителів 16 населених пунктів громади, 71 особа з числа близьких родичів учасників бойових дій та 13 ветеранів, десятеро з яких несли службу у лавах ЗС України і після 2014 року, і після повномасштабного вторгнення 2022 року.

«Здійснюючи дослідження у Тлумацькій громаді, ми помітили великий інтерес жителів до теми дослідження. Викликом для нашої команди став пошук ветеранів, із якими ми могли провести інтерв’ю. Оскільки Тлумацька громада порівняно є невеликою за розміром та кількістю населення, до неї входить багато сіл, тому знайти ветеранів просто на вулиці виявилося складним завданням. Але нам допоміг створений при Тлумацькій міській раді відділ по роботі з ветеранами, який має налагоджену комунікацію та високий рівень довіри з боку ветеранів», — розповідає спеціаліст із фасилітації, модерації заходів, менторства та експертизи для розвитку громад у проєкті  «Віднова» в Івано-Франківській області Михайло Данищук.

Зважаючи на малу кількість опитаних ветеранів, їхні відповіді варто сприймати, як тенденції, що потребують додаткової перевірки.

Опитування здійснювалося шляхом інтерв’ю за анкетою, запрограмованою для мобільних пристроїв. Більшість респондентів спілкувалися з інтерв’юерами безпосередньо — у форматі вуличних інтерв’ю, а 14 заповнили анкету онлайн.

Окрім анкетування жителів громади, інтерв’ю з ветеранами та їхніми родинами, дослідження також охопило фасилітовані зустрічі з ключовими стейкхолдерами. Особливим акцентом дослідження став рівень задоволення базових соціальних, психологічних та економічних потреб, доступу до послуг і рівня інтеграції ветеранів та їхніх сімей у громаду.

У ветеранів стосунки з оточенням після повернення не покращуються, а їхні сім’ї не завжди відчувають повагу

Більшість опитаних, а саме — 8 із 10,  вважають пріоритетом фінансування місцевого бюджету поточного року підтримку Збройних сил. Адже убезпечення життя, здоров’я і майна від воєнних загроз — на першому місці серед факторів занепокоєнь жителів Тлумацької громади (38%). На другому місці — занепокоєння фінансовим станом (33%).

Доволі високим серед цивільних жителів громади є запит на інформацію про особливості комунікації з людьми, які мають бойовий досвід — 53%. Абсолютна більшість —  98% — опитаних підтримують запровадження традицій вшанування ветеранів. По 97% мають такі пропоновані форми підтримки ветеранів як створення пільгових навчальних програм для ветеранів, підтримки їхніх ініціатив із відкриття малого бізнесу або самозайнятості та забезпечення пільговим житлом. 77% опитаних висловили особисту зацікавленість у підтримці ветеранів та сімей військовослужбовців.

Разом із тим, в оцінці своєї життєвої ситуації ветерани Тлумацької громади найкраще оцінюють стосунки з близькими та житлові умови. В цілому позитивно ветерани сприймають стосунки з сусідами, колегами, знайомими.

«Якщо порівнювати з сусідньою Коломийською громадою, то там на перших місцях були стосунки з близькими та не дуже близькими людьми. Тобто у Тлумацькій громаді стосунки з сусідами, колегами, знайомими дещо просідають. Що важливо взяти до уваги, це те, що стосунки ветеранів із оточенням у жодній громаді не покращилися. У кращому випадку вони залишаються такими самими. Але у багатьох ветеранів після повернення стосунки погіршуються», — акцентує координаторка команд комплексного дослідження, соціологиня Марина Шпікер.

У більшості випадків статус ветерана не супроводжується чітко вираженим ставленням з боку суспільства — ані підтримкою, ані упередженням.

«Зважаючи на результати опитувань у двох громадах Івано-Франківської області, бачимо певний тренд: частіше за все, ветерани відчувають до себе нейтральне ставлення, але все ж більш ймовірно, що вони відчуватимуть повагу, аніж неповагу», — зауважує Марина Шпікер.

Щодо сімей ветеранів, то вони рідше за сім’ї військовослужбовців відчувають повагу у зв’язку з тим, що їхня близька людина захищала державу. Причому родичі ветеранів оцінюють аспекти життя своїх рідних, які звільнилися зі служби, більш песимістично. Особливо це стосується стосунків із близьким і далеким оточенням, можливостей для самореалізації, економічного становища.

Головні надавачі допомоги — волонтери

Назвати принаймні одного надавача підтримки для ветеранів та сімей військових у громаді змогли три чверті опитаних. Найчастіше вважають, що ветеранів та військовослужбовців підтримують волонтери (54%), на другій позиції — міська рада (41%).

«Серед надавачів підтримки волонтери — на першому місці, наступною називають міську раду. Ці дані збігаються з висновками опитування у Коломийській громаді. Проте у Тлумацькій громаді рідше, ніж у Коломийській згадують серед надавачів підтримки громадські та міжнародні організації, релігійні громади», — коментує Марина Шпікер.

Найчастіше для опитаних ветеранів актуальним є задоволення потреб у соціальній підтримці та матеріальній допомозі, медичних послугах, відпочинку, оздоровленні та психологічній підтримці.

«Згідно з відповідями ветеранів у Тлумацькій громаді, їх турбує стан здоров’я, доступність і якість медичних послуг. Вони часто незадоволені взаємодією з комунальними медичними закладами і наголошують на тому, що медичну сферу у громаді потрібно посилювати. Для них це — больова точка», — наголошує Марина Шпікер.

Як показало опитування, ключовою проблемою у забезпеченні ветеранів лікуванням, оздоровленням, відпочинком, реабілітацією та спортом є брак відповідних можливостей, відсутність належної інфраструктури у Тлумацькій громаді.

Жителі громади швидше готові звертатися по допомогу до державних і комунальних установ, ніж до недержавних

Цікавим є результат дослідження, який показує, що більшість опитаних ветеранів готові у подальшому звертатися за отриманням призначених для них послуг до органів місцевого самоврядування та комунальних установ у громаді та менш готові звертатися до недержавних (громадських, міжнародних, приватних) організацій: 11 з 13 та лише 5 з 13 відповідно.

«Половина з опитаних ветеранів не хочуть звертатися до недержавних організацій, що може свідчити про певну тенденцію недовіри та відсутності позитивного досвіду взаємодії з громадськими і благодійними організаціями. Цей фактор потрібно враховувати при формуванні ветеранської політики, щоб уникнути ситуації, коли на пропозицію допомоги неурядової організації жителі громади з тих чи інших міркувань не відгукнуться», — зазначає Марина Шпікер.

Разом із тим, 73% опитаних членів родин ветеранів, 74% для родин зниклих безвісти та загиблих, а також 59% членів чинних військовослужбовців готові звертатися за отриманням послуг до недержавних організацій.

Фінансове становище родин військовослужбовців порівняно стабільніше, ніж у сімей ветеранів

Найпоширеніші потреби родин учасників бойових дій — це:

• психологічна підтримка (31%);
• матеріальна допомога (30%);
• лікування та оздоровлення (18%),
• допомога з веденням господарства (18%).

Опитування показало, що сім’ї військовослужбовців мають дещо краще фінансове становище, особливо порівняно з сім’ями ветеранів. 41% опитаних представників цих родин відповіли, що не потребують підтримки. Швидше за все, це пояснюється тим, що основним джерелом доходів домогосподарств військовослужбовців є доходи цивільних членів родини, часто це заробітна плата військового. Свій матеріальний стан сім’ї захисників найчастіше характеризують стан твердженням «нам завжди вистачає грошей на їжу та одяг, але ми не завжди можемо дозволити собі електроніку для дому або інші дорогі товари» (45%).

Родини ветеранів частіше за інших потребують лікування, оздоровлення та працевлаштування. Родини зниклих та загиблих вирізняються підвищеним попитом на юридичну допомогу.

Родини зниклих безвісти та загиблих захисників найбільше відчувають увагу до себе з боку ОМС

Створення можливості отримувати послуги в одному місці за принципом «єдиного вікна» чи онлайн, організація ветеранських просторів, де можна було би проконсультуватися, отримати супровід, відвідувати заходи, забезпечення безбар’єрного та інклюзивного простору в громадських місцях — найчастіше ветерани називали такі способи покращення надання їм публічних послуг. Рідше опитані ветерани обирали такі вдосконалення, як створення можливості отримувати послуги на дому, підготовку фахівців до роботи з ветеранами та «помічників ветерана» для індивідуального супроводу.

«Часто у громадах роблять ставку на розвиток опції “помічника ветерана”. Водночас, опитування у Тлумацькій громаді та інших, де проводилося дослідження, показують, що для ветеранів ця послуга — у кінці ієрархії способів задоволення їхніх потреб. Можливо, є певний скепсис до цієї опції або її поки що не зрозуміли, не оцінили її переваги. Це питання потребує додаткового дослідження», — звертає увагу Марина Шпікер.

Більшість опитаних із числа родин військовослужбовців (63%) відповіли, що не отримували допомоги. Лише 20% членів родин учасників бойових дій отримували допомогу від місцевого самоврядування, 17% — від органів державної влади, 7% — від окремих людей (колег, сусідів, знайомих, родичів), 4% — від громадських організацій, 3% — від підприємців. Лише 31% опитаних рідних військовослужбовців та 45% рідних ветеранів відчувають увагу до себе з боку місцевого самоврядування.

Показово, що жоден із опитаних представників сімей військовослужбовців не користувався підтримкою громадських організацій, а родини ветеранів не мали допомоги від місцевого самоврядування. Члени родин зниклих та загиблих рідше за інших зазначали, що взагалі не отримували підтримки. Вони найбільше відчувають увагу місцевого самоврядування до потреб їхньої родини (49%).

Згідно з даними, менше половини родин відчувають або частково відчувають увагу до своїх потреб з боку місцевого самоврядування. У той же час родини учасників бойових дій переважно готові звертатися за послугами, призначеними для них, до органів місцевого самоврядування та комунальних установ у громаді. Найбільш готові це робити родини зниклих та загиблих.

Підсумки

2025 рік має стати для Тлумацької громади роком формування та впровадження дієвих рішень у напрямі вдосконалення ветеранської політики. Як показало опитування, громаді важливо шукати можливості та ресурси, щоб ветерани, військовослужбовці та їхні сім’ї почувалися у безпеці, перш за все, в економічному сенсі та в сенсі забезпечення своїх базових потреб: лікування, реабілітація, оздоровлення, фізичний розвиток.

Порівнюючи Тлумацьку та Коломийську громади, в яких досліджувалася ветеранська політика у межах проєкту «Віднова», Михайло Данищук зазначає: «Виклики у кожної громади різні, зважаючи на склад і кількість населення, а також економічну специфіку. Тлумацька громада завжди була аграрною, такою ж і залишається. Через це місцевому самоврядуванню часто не вистачає ресурсів на реалізацію всіх задуманих проєктів. Стратегічний і продуманий підхід може допомогти громаді отримати більше бенефітів від такої “спеціалізації”».

На переконання Михайла Данищука, у Тлумацькій громаді високий потенціал має залучення молоді до реалізації стратегічних планів. Також громада, як і Коломийська, має запит на отримання навичок написання та управління проєктами.

«Ці навички зараз мають ключове значення, адже дають можливість місцевому самоврядуванню, комунальним установам та підприємствам залучати додаткові кошти та реалізовувати якісні проєкти, тим самим даючи новий поштовх для розвитку громади», — наголошує Михайло Данищук.

Матеріал та соціологічне дослідження підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування Чеської агенції розвитку. Висловлені думки, інтерпретації зібраної інформації є виключно позицією авторів та не відображають думки донорів і партнерів проєкту.

Інфографіки —  Марини Шпікер

Публікації за темою:

Незадоволені потреби та точки напруги у ветеранській політиці Коломийської громади — висновки соціологічного опитування

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.