Юридичні клініки посилюють спроможності відповідати на правові потреби у громадах

Дата публікації: 27.08.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Для 13 юридичних клінік — учасниць проєкту «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», який впроваджує Мережа правового розвитку, — завершився перший модуль у межах навчальної програми. Під час вебінарів і практикумів команди клінік навчалися підходів до доступу до правосуддя в розумінні Цілей сталого розвитку, поглиблювали знання у сфері проведення соціологічних досліджень і застосування отриманих результатів на практиці. У підсумку вони мають концепції власних досліджень та опитувальники для визначення найбільш поширених правових проблем у своїх громадах.

«У межах першого навчального модуля ми з командами юридичних клінік глибоко занурювалися в тему правосуддя, з’ясовували, у чому полягають відмінності доступу до правосуддя та доступу до суду, дивилися на те, як світова спільнота працює з правовими потребами та проблемами людей, яким чином працює коло управоспроможнення і яким чином можна визначити рівень доступності до правосуддя», — розповідає координаторка навчального компонента проєкту, директорка з організаційного розвитку Мережі правового розвитку Ірина Чайка.

Зокрема, представники юридичних клінік дізналися про систему вимірів доступу до правосуддя та чому організаціям громадянського суспільства, зокрема юридичним клінікам, потрібно враховувати їх у своїй роботі.

Перший вимір — поширеність та структура правових проблем — показує больові точки: з якими проблемами люди стикаються у повсякденному житті. Другий вимір — правова спроможність людей — вказує на те, наскільки люди обізнані про свої справа та як їх захистити. Третій вимір — ефективність інституцій правосуддя — свідчить про те, наскільки добре працюють «правові лікарні»: суди, прокуратура, адвокатура тощо. І четвертий вимір — відповідність процедур інтересам суспільства — показує, чи працює система правосуддя так, щоб люди їй довіряли й отримували справедливі результати.

«Якщо люди не знають про свої права — другий вимір, — вони не звертаються до інституцій — третій вимір. Якщо інституції працюють незадовільно — знову ж вимір третій, люди втрачають довіру до них — вимір четвертий. Якщо процедури не зрозумілі — четвертий вимір; тоді накопичуються правові проблеми — це вже перший вимір. Розуміючи ці виміри, ми можемо краще планувати свою роботу, знати, де сфокусуватися на правовій освіті, а де — на адвокації змін у системі, тобто які механізми вибрати для своєї діяльності, щоб вона була максимально ефективною», — пояснює експерт навчального компонента проєкту Євген Полтенко.

Координаторка проєктів Української фундації правової допомоги, експертка з доступу до правосуддя Катерина Єрошенко розповідає, що в межах практичної частини навчання тренери/-ки зосередили увагу юридичних клінік на формуванні практичних навичок розроблення інструментарію та проведення польових досліджень.

На переконання експертки, юридичні клініки отримують не просто знання, а перевірену практикою методологію, яка вже довела свою ефективність. Адже у роботі з  юридичними клініками застосовується досвід навчально-практичної програми «Правоспроможна громада». Цю програму впроваджувала Мережа правового розвитку в Українській школі практичних знань з питань доступу до правосуддя протягом 2019-2021 років. За три роки вона охопила 17 громад із 12 областей, які дослідили свої правові потреби.

«Коли ми починали у 2019 році з програмою «Правоспроможна громада», домінувала парадигма, за якою експерти ззовні приходили у громади, проводили дослідження й давали рекомендації. Результати часто лежали мертвим вантажем на полицях, бо не враховували реальних можливостей і специфіки громад. Нам вдалося перевернути цю піраміду. Замість зовнішніх експертів дослідниками стали самі жителі громад — завдяки ініціативним групам. Це не просто зміна ролей, це принципово інший підхід до розуміння експертизи. У роботі з юридичними клініками ми використовуємо той самий принцип партисипативного дослідження. Методологічно використовується вся модель: від розроблення концепції дослідження до створення дорожніх карт», — ділиться Катерина Єрошенко.

Експертка наголошує на тому, що застосування цього досвіду в роботі з юридичними клініками допомагає формуванню нового покоління юристів — тих, хто чудово розуміє соціальний контекст правових проблем, володіє навичками партисипативного дослідження та адвокації.

«Всі команди юридичних клінік так чи інакше будують свою роботу для людей, які до них звертаються — не важливо, безпосередньо чи онлайн. Тому в підсумку першого модуля, розуміючи, наскільки важливо оперувати даними про своїх бенефіціарів, про їхні правові потреби та наскільки вони можуть скористатися наявними механізмами захисту своїх прав, команди занурилися в соціологію. Для більшості з них це перший досвід визначення цільової аудиторії, вибору методів дослідження, формування запитань для анкет і глибокого аналізу середовища, в якому вони працюють», — зазначає Ірина Чайка.

Вперше за дослідницький напрям взялася юридична клініка Сумського державного університету. Керівниця клініки Людмила Руденко розповідає, що їхня клініка  спеціалізована й надає допомогу з питань, пов’язаних із війною. Зважаючи на це, команда клініки вирішила дослідити правові потреби жителів Сумської громади щодо отримання компенсацій за зруйноване та пошкоджене майно.

«Працюючи два з половиною роки у цій сфері, ми побачили в ній низку проблем. Часто люди не розуміють, що взагалі можна використовувати дієві цифрові інструменти. Також виникає багато проблем через те, що законодавство зараз тільки вибудовується», — зауважує Людмила Руденко.

Скоригувати дослідницькі запитання, з якими команда клініки піде до своїх респондентів, допомогли зустрічі-практикуми в межах навчального модуля.

«Які основні проблеми виникають у жителів під час фіксації руйнувань та поданні заяв щодо зруйнованого/пошкодженого житла до органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів, чи знають постраждалі про державні та місцеві механізми компенсації, які бар’єри заважають внесенню житла до державного реєстру речових прав — про це ми плануємо запитати своїх респондентів і респонденток. Наша вибірка — 250 осіб — жителів Сумської громади. З-поміж них — багато внутрішньо переміщених осіб. Також проведемо 16 глибинних інтерв’ю», — ділиться напрацюваннями Людмила Руденко.

Можливість покращити дослідницькі навички через участь у соціологічному дослідженні — одна з головних переваг участі у проєкті «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України» для студентів, вважає координаторка правової лабораторії клінічних методів навчання «PRO BONO», деканка факультету права, гуманітарних і соціальних наук Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Олена Арсентьєва.

«Низка вебінарів щодо доступу до правосуддя та сприяння доступу людей до правових послуг у громадах України, практикуми щодо організації соціологічного дослідження та, власне, розроблення концепції дослідження спільно з партнерською громадською організацією дає змогу безпосередньо долучити здобувачів вищої освіти до практичної та дослідницької роботи, сприяти виробленню сталих навичок роботи у команді, комунікації з партнерами та клієнтами», — зазначає Олена Арсентьєва.

На наступних навчальних модулях команди юридичних клінік ознайомляться з процедурами надання правової допомоги і напрацювання правових сервісів й  управління організацією управління та командою загалом. Соціологічне дослідження трьох юридичних клінік отримає супровід експертів/-ок проєкту.

Матеріал підготовлений у межах ініціативи «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», яку впроваджує громадська спілка «Мережа правового розвитку» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.

Головне фото: https://depositphotos.com/ua

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.