Загальні збори МПР: підсумки і плани, виклики та можливості

Дата публікації: 10.03.2020

Автор: Ніна Гаєвська, менеджерка з комунікацій та Олена Сінчук, менеджерка з організаційного розвитку Мережі правового розвитку

Громадська спілка «Мережа правового розвитку» з 28 лютого по 1 березня провела Загальні збори, участь у яких взяли представники 22 із 23 організацій-членів спілки. Захід відкрився панельною дискусією щодо ролі організацій громадянського суспільства та державного сектору у вдосконаленні доступу до правосуддя в Україні.

Ключовими спікерами дискусії стали Олександр Баранов, заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги, Томас Вертелецький, представник Програми USAID «Нове правосуддя», Роман Романов, керівник програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду «Відродження», Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини та член наглядової ради МПР та Ірина Федорович, яка теж продставляє наглядову раду МПР та Центр «Соціальна дія».

Створення спроможних територіальних громад є одним із ключових завдань реформ сучасної України. Громади мають бути спроможними зокрема у правовому аспекті. Правову спроможність громади можна охарактеризувати як рівень правової обізнаності її мешканців, їх здатність вирішувати правові проблеми у правовий спосіб, здатність місцевого самоврядування створити у громаді належні для цього умови.

Учасники панельної дискусії разом з усіма присутніми під модерацією Руслана Бахтиєва, керівника студії соціальних технологій Garnet, знаходили відповіді на наступні питання:

• Якими є актуальні виклики та можливості для забезпечення необхідного рівня правової спроможності українських громад?
• Яка роль ключових заінтересованих сторін (держави, місцевого самоврядування, громадськості) у подоланні цих викликів та використанні можливостей?

Ці обговорення стали відправною точкою подальшої роботи Загальних зборів. 

Ірина Федорович акцентувала свою увагу на тому, що в гонитві за стандартизацією послуг і процесів важливо не забувати про існування “невидимих клієнтів” правової допомоги (вразливі та маргіналізовані групи), чиї потреби, інтереси та особливості зазвичай не враховані при розбудові правоспроможності населення та покращенні роботи державної правової допомоги (і недержавної теж). 

• Я маю на увазі питання тих людей, які найчастіше стикаються із дискримінацією, в тому числі й при зверненні за правовою допомогою, —  зазначила Ірина. — Та чиї інтереси та потреби (зокремаспецифічні) зазвичай не враховуються “пересічним” дизайнером правових послуг, відповідно “система правових послуг” “не бачить” цих людей” і не здатна адаптувати свої послуги під їхні потреби. 

Томас Вертелецький розповів про важливість розбудови правової спроможності громад в Україні через подолання бар’єрів між установами сектору юстиції та громадою. 

• Серед причин низької правової спроможності громад в Україні – бар’єри між громадою та установами сектору юстиції (суди, органи юстиції, виконавча служба, прокуратура, адвокатура, від авт.). Бар’єри є інформаційні, процесуальні, фізичні, географічні, фінансові, культурні й не тільки, — поділився викликами Томас Вертелецький. — Тому важливо враховувати ті переваги, які дають моделі громадських центрів правосуддя, їх внесок у вдосконалення доступу до правосуддя. Це подолання бар’єрів між громадою та установами сектору юстиції та сприяння розбудові правової спроможності громад.

Належна правова допомога, яку надає місцева громада згідно з потребами свого населення, є важливою ознакою її справжньої турботи про людей, — говорить Олександр Павліченко. — Саме тому у цьому аспекті важливий був би імпульс (меседж, повідомлення) від держави, який би чітко артикулював, що передача коштів на місця в результаті реформи децентралізації передбачає також відповідальність за здійснення важливих функцій для мешканців громади. У тому числі тих, які стосуються надання правової допомоги.

Роман Романов поділився своїм баченням ролі Мережі правового розвитку у сучасному контексті сфери доступу до правосуддя. Це в першу чергу інституціалізована недержавна система, яка реалізує функцію надання правової допомоги. Це відкритість до взаємодії з іншими організаціями громадянського суспільства, системою безоплатної правової допомоги, місцевими громадами. Це експериментальний майданчик кращих практик і можливий прообраз горизонтальної взаємодії недержавних провайдерів правової допомоги.

Олександр Баранов розповів про те, які виклики у процесі подальшого розвитку правової спроможності громад бачить уряд. 

• По-перше, це відсутність повноцінних механізмів співфінансування системи з надання безоплатної правової допомоги з недержавних джерел. Також відсутність посилення правової спроможності територіальної громади серед напрямів діяльності органів місцевого самоврядування. Не говорячи вже про занизьку залученість органів місцевого самоврядування у процес посилення правової спроможності територіальних громад, — підкреслив він.

Олександр Баранов також поділився планом реалізації державної політики: 

• Це проведення систематичних досліджень щодо виявлення, моніторингу та оцінки правових потреб та правової обізнаності громадян та громад. Наступним є запровадження пілотування незалежного провайдера правової допомоги у зацікавлених громадах. І перспективу (уряд бачить – ред.) у розбудові мережі волонтерів системи надання безоплатної правової допомоги

З презентаційними матеріалами щодо здобутків Мережі правового розвитку, існуючих викликів та стратегічного бачення її розвитку виступили виконавчий директор  МПР Євген Полтенко та Голова Правління Наталя Бімбірайте. Про діяльність організацій МПР за 2019 рік розповіли представили регіональні координатори офісів МПР: Вікторія Ільчишена, Роман Лихачов, Ольга Настіна, Наталія Кулікова та Елла Петренко. 

Незалежні експерти з організаційного розвитку Сергій Калабін та Світлана Саламатова представили результати та рекомендації вже четвертого за ліком моніторингу організаційної спроможності організацій, об’єднаних у МПР, що пройшов у 2019 році. 

Другий та третій день заходу учасники зборів присвятили детальному розгляду та ухваленню важливих питань щодо поточного та подальшого розвитку спілки. Наразі триває узагальнення та обробка напрацьованих матеріалів. Згодом ми матимемо можливість надати більше інформації про результати заходу, а тим часом презентуємо вашій увазі цей відеозвіт: 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.