Законодавчі колізії – не привід порушувати право на отримання первинної правової допомоги

Дата публікації: 08.10.2021

Авторка: Галина Колесник, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку.  

Із початку 2021 року Мережа правового розвитку почала працювати над пошуком рішень для усуненням бар’єрів щодо надання первинної безоплатної правової допомоги у громадах. Для різнобічного вивчення проблеми підготували експертний звіт. Напрацьовані рекомендації обговорили на дискусії 6 жовтня разом із представниками громадських організацій та узгодили спільну заяву, адресовану Міністерству юстиції України, Міністерству економіки України та Координаційному центру з надання безоплатної правової допомоги.

«В десятках українських громад розроблені і реалізуються цільові програми, спрямовані на вдосконалення доступу до правосуддя на місцевому рівні. Причому ці програми передбачають не тільки «протипожежні» заходи з надання правової допомоги, вони також спрямовані на попередження виникнення конфліктів та суперечок, на посилення правової спроможності людей, що є ключем до розв’язання правових проблем.

Звичайно, ці десятки прикладів – краплини в морі. Та навіть цим ще поодиноким паросткам загрожують заморозки. Заморозки бездіяльності конкретних чиновників та чиновниць Міністерствга юстиції України. Через цю бездіяльність низка програм вже не профінансовані у цьому році.

Щоб не допустити такого провалу і в наступному році, понад 30 організацій громадянського суспільства та органи місцевого самоврядування закликають владу почути голос громади та невідкладно зробити конкретні кроки для розв’язання проблеми», – коментує виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко.

Про один із основних аспектів проблеми розповів провідний автор звіту, незалежний експерт із публічних закупівель Олександр Шатковський. Він зауважив, що фокус звіту спрямований на залучення до надання безоплатної первинної правової допомоги у громадах юридичних осіб приватного права. Місцева влада спроможна це робити, передбачаючи таку можливість у відповідних цільових програмах.

«Проблема полягає в колізії між наказом Міністерства юстиції № 891/5 від 2012 року і законом про публічні закупівлі. У 2020 році набула чинності нова редакція закону про публічні закупівлі, яка понизила нижню вартісну межу застосування цього закону – із 200 тис грн до 50 тис грн. Наказом же Мін’юсту встановлено конкурсний порядок відбору юридичних осіб приватного права для надання послуг первинної правової допомоги. Виходить, що його можна застосовувати лише для замовлення послуг до 50 тис грн», – зазначив Олександр Шатковський.

Довідково: Юридичні особи приватного права – всі юридичні особи (в т.ч. громадські організації), які засновані не державою або територіальними громадами.

Чим керуватися місцевому самоврядуванню – законом чи наказом, як діяти в цій ситуації аби не мати проблем від контролюючих органів? Під час дискусії розглянули приклад Білоцерківської громади (Київська область), яка ще в грудні 2020 року звернулася за таким роз’ясненням до Міністерства юстиції і не отримала чіткої відповіді. Міністерство зауважило, що може надавати роз’яснення лише щодо наказу, а запитання в зверненні стосується закупівель, отже вам – до Міністерства економіки. Від останнього громада відповіді так і не дочекалася. Місцева програма, яка передбачала у 2021 році виділення 200 тис грн на заходи зі спрощення доступу до правосуддя для мешканців громади, не була профінансована.

Неоднозначність ситуації породжує багато питань, одне з яких: в Україні закони мають вищу юридичну силу над відомчими нормативно-правовими актами, то в чому ж проблема?

«Відповідь на це питання знаходиться на межі закону та реальної практики, – зауважує програмний менеджер Мережі правового розвитку Віталій Охріменко. – Через ситуацію невизначеності, коли місцева влада не може отримати роз’яснення від профільного міністерства, існує велике питання, а як себе поведуть контролюючі органи. В результаті немає готовності від місцевої влади фінансувати за рахунок бюджетних коштів надання безоплатної первинної правової допомоги. Бачимо, що в громадах її не було минулого року, немає уже впродовж цього, і якщо нічого не зробити, й 2022 рік так само втратимо. Розуміємо, що там, де є сталий підхід, коли місцева влада цікавиться правовими питаннями в громаді й розробляють системні рішення, що відображені у заходах місцевих цільових програм, фактично за три роки багато цих зусиль буде безнадійно втрачено. А такі практики в Україні є і зокрема з’явилися в межах програми  «Правоспроможна громада», яку адмініструє Мережа правового розвитку».

Водночас Євген Полтенко звертає увагу на традиційність українського суспільства: «Місцеве самоврядування звикло проводити конкурси згідно порядку Мін’юсту, тому продовжувжують орієнтуватися на цей акт і надалі. Тим паче, що його існування передбачене в законі “Про безоплатну правову допомогу”. Фактично цей закон суперечить закону “Про публічні закупівлі”. Без додаткових роз’яснень щось змінити буде надто складно».

Представниця ГО «Асоціація юридичних клінік України» Тетяна Шолкова зауважила, що роз’яснення від профільних міністерств – необхідність. Оскільки йдеться про бюджетні відносини, і прискіплива увага й запитання від контролюючих органів тут неминучі.

Аби зрушити проблему в бік її вирішення, учасники дискусії узгодили спільну заяву , адресовану профільним міністерствам та Координаційному центру із надання безоплатної правової допомоги. Представники громадськості сподіваються, що завдяки цій заяві стане можливим відкритий діалог, адже проблема усунення бар’єрів до первинної безоплатної правової допомоги полягає не лише в усуненні колізій, а й у необхідності створення сприятливого середовища, зокрема, спрощення процедур, розробці стандартів відповідних послуг тощо.

«Це звичайна гуманітарна проблема. Мені незрозуміло, чому ми повинні доводити ці питання, оскільки вони є очевидними. Я за діалог, пропоную докласти всіх зусиль, щоб цей діалог налагодити», – зауважив голова Української фундації правової допомоги Микола Сіома.

У заяві зазначена дата, до якої мають бути вжиті заходи – 15 жовтня, оскільки саме до цієї дати місцева влада може передбачити кошти на наступний рік, інша можливість з’явиться лише із середини наступного року.

Які саме пропозиції зазначені в заяві, коментує Віталій Охріменко:

«У заяві зазначено три заклики до дій. Перший стосується роз’яснення, яке знімає у місцевої влади острах і змінює ситуацію невизначеності. У десятках громад затверджені цільові програми, які передбачають надання послуг первинної безоплатної допомоги провайдерами, але вони фактично заморожені. 

Другий стосується внесення змін до Порядку. Сам експертний звіт написаний не як конкретна рекомендація того, що потрібно робити, а як аналітика поточної ситуації і огляд всіх можливих варіантів, навіть, на перший погляд, малореалістичних. Однак там присутні практичні інструменти для того, щоб, наприклад, Міністерство юстиції могло вибрати найбільш придатні до впровадження як творець політики. Звіт міністерство може використовувати як аргумент для подальшого обговорення і узгодження тих чи інших планів дій. 

Третій стосується створення робочої групи. Через спільні консультації Міністерства юстиції, Координаційного центру, інших стейкхолдерів узгодити те, як рухатися далі. Правова допомога – це той сервіс, який має існувати постійно. Первинна правова допомога – це базова послуга, яка має системно надаватися, тому мають бути створені сприятливі умови для цього». 

«Наша організація цілком підтримує і заяву і експертний звіт, – прокоментувала регіональна координаторка Асоціації громадських радників України Тетяна Тульчій. – Оскільки  ціллю нашої організації є захист прав людини. І коли громадські радники в громадах спілкуються з людьми і перенаправляють, нам важливо, щоб люди отримували якісну безоплатну первинну правову допомогу. Отримання правової допомоги – це базова потреба. І потрібно, щоб така можливість існувала для жителів громади. Програми про надання безоплатної правової допомоги мають бути в кожній громаді. Тому ми тут і тому підтримуємо цю заяву».

Спільна заява, яка залишається відкритою до підписання, Мережа правового розвитку передала до тих центральних органів виконавчої влади, які відповідальні за вирішення проблеми. 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.