«Збудоване укриття і укриття, яким користується громада, — це різні речі»: як рухаються публічні інвестиційні проєкти на Херсонщині

Дата публікації: 12.11.2026

Авторка: Галина Колесник, директорка зі стратегічних комунікацій Мережі правового розвитку, комунікаційна менеджерка проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції»

З квітня 2026 року Мережа правового розвитку разом з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і за підтримки Європейського Союзу реалізує проєкт «Відкрита громада, прозорі інвестиції». У межах проєкту експерти моніторять публічні інвестиційні проєкти (ПІП) у громадах Херсонської та Івано-Франківської областей. Проєкт триватиме до грудня 2026 року.

На Херсонщині в моніторингу чотири об’єкти у Високопільській та Великоолександрівській громадах. Три з них — укриття в закладах освіти, четвертий — опорна кухня, яка має готувати гаряче харчування для кількох закладів громади.

Перший виїзд уже відбувся. Ми поговорили з експертом з моніторингу інвестиційних проєктів Андрієм Александровичем про те, що змінилося на об’єктах за останні місяці, з якими труднощами стикаються громади і що він планує перевірити під час другого візиту.

МПР: Що зараз відбувається на об’єктах, які ви моніторите на Херсонщині?

Андрій Александрович: На всіх чотирьох об’єктах є реальний рух, і це підтверджують фото та документи. На укриттях у Малій Шестерні та Великій Олександрівці будівельні роботи наближаються до завершення. Але високий відсоток виконаних робіт ще не означає, що об’єкт готовий до використання: на окремих об’єктах залишаються питання щодо документації, обладнання та інших необхідних умов. На опорній кухні у Великій Олександрівці спершу розчищали приміщення й міняли вікна, а тепер почався новий етап реконструкції. На об’єкті «Барвінок» майже пів року йшло на договори, розчищення та демонтаж. Зараз там уже тривають будівельні роботи.

Улітку та у вересні платежі за договорами проходили повільніше, а з кінця вересня їх стало більше. Можливо, це пов’язано з кінцем бюджетного року, але точну причину можна встановити лише за фінансовими документами. Також на двох об’єктах граничні строки завершення робіт і введення в експлуатацію припадають на грудень.

МПР: Чи бувають затримки з фінансуванням?

Андрій Александрович: Бувають, але тут варто розрізняти три різні речі: надходження коштів, проведення платежів і виконання робіт підрядником. Кошти можуть пізніше надійти від джерела фінансування. Платіж, який громада вже ініціювала, може затриматися на рівні казначейства. А підрядник може виконувати роботи за власним графіком, незалежно від того, коли надійшла чергова оплата.

МПР: Коли ці проєкти з’явилися в DREAM?

Андрій Александрович: Картки всіх об’єктів створені ще в березні 2024 року. Тоді запустили систему, і багато проєктів просто перенесли туди. Оновлювали їх уже у 2025-му або на початку 2026 року, коли з’явилася актуальна проєктно-кошторисна документація. Тобто реальна робота над цими об’єктами почалася у 2025-му або на початку 2026-го.

Є й інша проблема: статуси в DREAM не завжди оновлюються. Буває, що об’єкт фактично вже реалізований, а в системі досі має старий статус.

МПР: Наскільки дані в DREAM збігаються з тим, що відбувається на об’єктах?

Андрій Александрович: Не завжди збігаються. Відсоток готовності, вказаний у системі, часто відрізняється від того, що я бачу під час щотижневого телефонного моніторингу. Тому ми не обмежуємося одним джерелом. Ми порівнюємо дані DREAM, Prozorro та інших відкритих джерел із фото, журналами робіт і поясненнями відповідальних осіб. Якщо дані з одного джерела не сходяться, перевіряємо їх за іншим.

Громади щотижня надсилають мені фото з об’єктів, і ми їх разом обговорюємо. Так я бачу, що відбувається на будівництві, ще до наступного візиту. Окремо треба перевірити додаткові договори, які уклали після змін у проєктно-кошторисній документації. Важливо, щоб обсяги робіт за основним і додатковим договором чітко розмежовувалися.

МПР: Будівельні роботи на укриттях наближаються до завершення. Що ще потрібно, щоб ними можна було користуватися?

Андрій Александрович: Завершити будівництво — це лише частина справи. Об’єкт має пройти процедури, потрібні для введення в експлуатацію, мати необхідне обладнання та відповідати вимогам безпеки. Перелік документів і погоджень залежить від конкретного об’єкта. Але поки їх немає, збудоване укриття і укриття, яким може користуватися громада, — це різні речі.

Наше завдання — не просто перевірити, чи підписали договір і чи пройшов платіж. Нам важливо побачити, де будівництво рухається, а де є фінансові, документальні чи організаційні ризики. Ефективність публічних інвестицій не вимірюється лише освоєними коштами чи завершеним будівництвом. Головне питання — чи отримала громада реальний результат: чи можуть діти безпечно навчатися в укритті, чи отримують учні гаряче харчування. Саме на це ми й дивимося під час моніторингу.

МПР: Розкажіть про укриття в Малій Шестерні. Чому воно важливе для невеликого села?

Андрій Александрович: Мала Шестерня — невелике село у Високопільській громаді. Укриття розраховане на 100 осіб і обслуговуватиме місцеву філію закладу освіти: і дошкільну, і базову середню освіту. Для порівняння: укриття на об’єкті «Барвінок» розраховане на 135 осіб, а укриття ліцею у Великій Олександрівці — на 720.

За останніми даними, всередині укриття тривають завершальні роботи, а навколо вже кладуть плитку й облаштовують територію. Громада планує завершити роботи до кінця грудня 2026 року. Водночас у DREAM строк дії основного договору вказаний як 25 грудня 2027 року. Чи це технічна помилка, чи громада налаштована на швидше завершення, — питання, яке ми перевіримо далі.

У прифронтовій громаді укриття потрібне не лише для навчання. Там проводять зустрічі, спільні заходи, організаційні збори. Тому укриття мають бути навіть у невеликих населених пунктах — для дітей, їхніх батьків і для місцевих установ.

МПР: А яку роль відіграє опорна кухня у Великій Олександрівці?

Андрій Александрович: Це базовий об’єкт. На ньому планують готувати гаряче харчування не лише для своєї школи, а й для інших закладів громади. Тих, де немає технічної чи фінансової можливості облаштувати власну кухню.

МПР: Що нового ви дізналися під час першого виїзду, чого не було видно з телефонних розмов і документів?

Андрій Александрович: Здебільшого виїзд підтвердив те, що я вже знав із відкритих джерел і розмов. Але одна річ стала для мене відкриттям. Я думав, що в громаді над такими проєктами працює повноцінна команда: технічний фахівець, юрист, бухгалтер. Насправді це дві-три людини: керівниця департаменту, директорка школи, бухгалтерка, заступник.

За фахом вони не будівельники й не проєктні менеджери. Але на них лежить обсяг роботи, який зазвичай виконує будівельна компанія: знайти проєктантів і підрядників, контролювати строки й обсяги робіт, вести фінансові питання з підрядниками. Бухгалтерка робить це на додачу до своєї основної роботи. І саме ці люди відповідають за будь-яку затримку.

Знайти підрядника для села в прифронтовій зоні — окремий виклик. Це не велике місто, де вистачає компаній, готових узятися за роботу. Попри все навантаження, люди в громадах готові зустрічатися навіть у суботу ввечері.

МПР: Чи вдалося поспілкуватися з підрядниками?

Андрій Александрович: На всіх об’єктах, де я був, працювали бригади й техніка. Але представників керівництва підрядників на місці не було. Робітники не мають повноважень розповідати про стан робіт чи графіки, і я це розумію. Тому інформацію про виконані й заплановані роботи я брав із графіків і журналів робіт, які мені надали в департаменті та школі. Фактично замість фокус-груп вийшли глибинні інтерв’ю з людьми, які ведуть ці проєкти в громаді.

МПР: Які висновки ви робите з цього?

Андрій Александрович: Громадам потрібне навчання не лише з того, як користуватися DREAM. Тут однієї інтуїції мало, потрібні знання й навички. Але не менш важливо вміти організувати роботу на місці: розподілити повноваження й відповідальність так, щоб усе не трималося на одній людині. Тому управлінська спроможність громад, фахова підтримка та належна координація не менш важливі, ніж саме фінансування. Від того, як організована робота невеликої команди на місці, часто залежить, чи дійде проєкт до результату.

Є й хороша новина: громади спілкуються між собою. Представники різних громад знають одне одного, обмінюються досвідом і підтримують одне одного.

МПР: Коли плануєте другий виїзд і що хочете перевірити?

Андрій Александрович: Повторний візит потрібен, щоб перевірити фактичний стан виконання робіт, фінансування, документацію та готовність об’єктів до використання. Ми порівняємо це з тим, що зафіксували першого разу, і подивимося, як змінилася ситуація. Точні дати визначимо ближче до виїзду. Якщо на момент візиту якийсь об’єкт уже працюватиме, ми зможемо поговорити з людьми про всі бар’єри й ризики, з якими вони зіткнулися. Для нас це буде найцінніша інформація.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

За зміст публікації відповідає ГС «Мережа правового розвитку»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.