Зимова міжнародна правозахисна школа на берегах Іссик-Куля

Дата публікації: 22.04.2021

Автор: Євген Полтенко, виконавчий директор Мережі правового розвитку (Україна). 
Український переклад: Анастасія Орлова, програмна асистентка Мережі правового розвитку (Україна).. 

Січень 2021 ознаменував не лише початок року, а й старт практичної взаємодії правозахисних об’єднань України та Киргизстану – Міжнародну зимову школу з посилення потенціалу Національної мережі за розвиток гарантованої державою правової допомоги в Киргизькій Республіці.

Візитівка

Що: Міжнародна зимова школа з посилення потенціалу Національної мережі за розвиток гарантованої державою правової допомоги в Киргизькій Республіці (Національна мережа). 

Де: Чок Тал, Іссик-Куль, Киргизстан
Коли: 22-27 січня 2021
Організатори: Національна мережа, Мережа правового розвитку (Україна), Фонд “Сорос-Киргизстан” 
Учасники: 25 представників 13 правозахисних організацій Киргизстану, більшою мірою – керівники організацій або напрямів (94%), жінки (63%), мешканці міських населених пунктів (89%) віком 30-45 років (42%) 

Тематика школи:

• Порівняння систем гарантованої державою правової допомоги в Україні та Киргизстані 
• Досвід створення та розвитку Мережі правового розвитку (Україна)  
• Громадський моніторинг надання правових послуг 
• Планування адвокаційних кампаній  
• Інформаційні технології у наданні правової допомоги в період пандемії Covid-19

Тренери:
Бакита Качикеєва та Ніна Тезіна (Киргизстан)
Максим Ільчишен та Євген Полтенко (Україна)

Ключові моменти

Порівняння систем гарантованої державою правової допомоги в Україні та Киргизстані 

В Україні система безоплатної правової допомоги створювалась як масштабний урядовий соціальний проєкт – проєкт державної установи “з новим обличчям”, робота якого мала орієнтуватись на потреби людини. Учасники ознайомились з основними етапами створення Системи безоплатної правової допомоги в Україні, із функціями кожного елемента цієї системи (координаційний центр, регіональні центри, місцеві центри та бюро правової допомоги).

За даними Адвокатури Киргизької Республіки, в Киргизстані станом на 2020 рік загальна кількість діючих адвокатів становила 2231 особа, або 1 адвокат на майже 3 тис. осіб населення. Більша частина (52,4%) адвокатів постійно мешкають та працюють в столиці – Бішкеку. Представництво адвокатської професії в основних регіонах складає лише 47,6%. Водночас до Реєстру адвокатів надавачів гарантованої державою правової допомоги (ГДПД) входять 628 адвокатів, або 14,7% від загальної кількості практикуючих адвокатів. Таким чином можна стверджувати, що на цей час існує серйозна проблема низької регіональної представленості адвокатів, що залучені до системи ГДПД, фінансування якої знаходиться в межах 1 млн дол. США на рік.

Дискусії у групах дозволили виділити сильні та слабкі сторони державних моделей надання правової допомоги двох країн, запропонувати варіанти посилення цих моделей, а також посилення власних позицій при взаємодії з державними установами цієї сфери. Після завершення роботи у групах, учасникам Школи було представлено досвід взаємодії та взаємопосилення державної та громадської систем правової допомоги в Україні та Киргизстані.

Досвід створення та розвитку Мережі правового розвитку (Україна) та Національної мережі

Мережа правового розвитку – це спілка організацій громадянського суспільства, які розвивають територіальні громади через надання безоплатної правової допомоги. Мережа почала своє формування у 2009 році під назвою “Мережа Центрів правової інформації та консультацій”. Тоді 8 організацій вирішили об‘єднати свої зусилля для вироблення спільних підходів до надання правової допомоги у громадах, узагальнення типових звернень та стандартизації надання правової допомоги. На сьогодні Мережа об’єднує організації з більшості регіонів України. Ці організації, на базі яких створені Офіси Мережі, надають населенню базову інформацію з правових питань, активно співпрацюють з місцевим самоврядуванням для розв’язання індивідуальних проблем та для захисту суспільних інтересів, впроваджують альтернативні способи вирішення конфліктів, розвивають громади та місцеве лідерство.

Максим Ільчишен та Євген Полтенко поділились з киргизькими колегами досвідом Мережі правового розвитку щодо розробки та впровадження стандартів послуг, комунікаційної стратегії, дотримання принципів належного врядування в організації.

Національна мережа некомерційних організацій за розвиток гарантованої державою правової допомоги в Киргизькій Республіці (Національна мережа) з 2018 року сприяє забезпеченню на практиці втілення державних гарантій з надання правової допомоги повною мірою, розвитку соціального партнерства для посилення правової грамотності населення, захисту прав вразливих груп населення та покращення доступу до правосуддя. Стратегічною ціллю мережі є побудова стійкого, ефективного, дієвого та згуртованого об’єднання організацій для виявлення проблем та розуміння динаміки розвитку та становлення системи правової допомоги, посилення професійного та інституціонального потенціалу членів мережі. В рамках Школи учасники провели аудит послуг, які надаються членськими організаціями мережі, що дозволило сформувати мапу цих послуг, намітити практичні кроки щодо їх стандартизації.

Ельміра Арапова, секретар координаційної ради Національної мережі, поділилась досягненнями в реалізації комунікаційної стратегії Національної мережі. На особливу увагу заслуговує ідея конкурсу серед журналістів та блогерів про висвітлення реалізації на практиці Закону Киргизької Республіки “Про гарантовану державою правову допомогу”. Мета цього конкурсу – підвищення обізнаності населення Киргизстану про реалізацію на практиці згаданого закону та розширення доступу до правосуддя вразливих груп населення.

Громадський моніторинг надання правових послуг

У 2019 році Мережа правового розвитку проводила масштабне дослідження задоволення відвідувачів суду окремими аспектами роботи суду по методології карток громадської звітності у рамках системи оцінки роботи суду (СОРС). Дослідження було проведено у 94 судах України, де загалом було опитано 10119 респондентів. Однією з основних задач дослідження стало визначення пріоритетних напрямків удосконалення якості роботи конкретного суду. В результаті дослідження були виявлені ключові проблеми в роботі судів та підготовлені рекомендації щодо їх вирішення. Реалізація цих рекомендацій має збільшити громадську довіру до суду.

У 2020 Мережа правового розвитку проводила аналіз стану дотримання прав людини в місцевих громадах Донецької та Луганської областей. Моніторинг здійснювався з використанням інструментарію Місцевого індексу прав людини за 4 напрямками індексу: “Соціальний захист вразливих категорій”, “Гідний рівень життя”, “Безпека в громаді” та “Доступ до правосуддя”. Місцевий індекс прав людини – це моніторинговий інструмент, що дозволяє проілюструвати стан впровадження реформ на місцевому рівні через підхід, заснований на правах людини. Напрямки індексу пропонують свого роду мапу забезпечення прав людини місцевим самоврядуванням і демонструють перспективи та виклики впроваджених реформ – від безпечного середовища та належного водопостачання до здійснення демократії участі та якості надання адміністративних послуг. Результати моніторингу стали основою для рекомендацій органам місцевого самоуправління щодо роботи у напрямку забезпечення дотримання прав людини та підвищення ефективності роботи структурних підрозділів місцевих рад.

Маріпа Сейдалієва, координатор Національної мережі, представила результати спільного моніторингу якості надання кваліфікованої (вторинної) правової допомоги за кримінальними справами у Киргизькій Республіці (2020-2021). Інструменти моніторингу: фокус-групові дискусії, експертні інтерв’ю, анкетування клієнтів системи ГДПД. Проблеми, виявлені за результатами моніторингу:

• недостатнє інформування громадян про ГДПД, люди не знають про координаторів системи в регіонах;
• кожен п’ятий із опитаних клієнтів не задоволений досвідом співпраці зі своїм адвокатом;
• майже половина опитаних не знає, які дії необхідно вчиняти в тому випадку, якщо адвокат не виконує свої зобов’язання; 
• більше половини опитаних не ставляться до відома адвокатом про дії, які вчиняються стосовно справи;  
• майже половина опитаних не довіряє своєму адвокату. 

Планування адвокаційних кампаній 

Серед виявлених за результатами моніторингу якості надання кваліфікованої (вторинної) правової допомоги за кримінальними справами з проступків у Киргизстані учасники Школи виділили ключову, на їхню думку, проблему: недостатню взаємодію адвокатів зі своїми клієнтами. Саме для вирішення цієї проблеми було розроблено проєкт плану адвокаційної кампанії Національної мережі.

Програмуванню адвокаційної кампанії передувала робота у групах, під час якої учасники Школи визначали мету адвокаційної кампанії, її цільові групи та їх представників, підходи комунікації з ними.

Інформаційні технології в наданні правової допомоги в період пандемії Covid-19

Виклики, з якими зіштовхнулись мережі країн під час надання правової допомоги у період пандемії, є схожими: локдаун змусив кардинально переглянути підходи до надання правової допомоги, організації командної роботи. Отриманий досвід, що стосується ефективної організації надання правової допомоги в дистанційних форматах (телефон, відеоконференції, електронна пошта, онлайн-чат, системи кейс-менеджменту та проєктного менеджменту), став предметом жвавого обговорення учасниками Школи.

Хотілось би виділити рекомендації Нуріслама Раїмжанова, адвоката організації “Справедливість” (Киргизстан). Ці рекомендації дозволяють достатньо швидко та своїми силами організувати онлайн-реєстрацію звернень за правовою допомогою, використовуючи сервіс Google Forms та публічні канали у службах миттєвих повідомлень (наприклад, Telegram). Відеоінструкція 

Колеги з асоціації “Адвокасі центр з прав людини” (Киргизстан) поділились алгоритмом проведення відеоконференції для надання правової консультації дистанційно.

Відгуки учасників

“Цікаве поєднання теорії, практичних прикладів, презентації та рефлексії. Тренери змогли захопити своїми матеріалами під час тренінгу”.

“Досвід України, міжнародний досвід – безцінний для розвитку мережі. Зародилася проєктна ідея”.

“Вперше дізнався про параюристів. Дуже корисна інформація, оскільки у нас це нова інституція”.

“Адвокація – це майбутнє роботи Національної мережі. Цікаво!!!Тому що самі теж працювали над цією темою. Хороший інструментарій та практичні заняття – допомога в плануванні. Змогли згенерувати ідеї та спланувати свою адвокаційну кампанію”. 

“Тренінг зародив нові ідеї. Змогли, спираючись на досвід колег, обговорити свої нові проєкти. Це імпульс для нашої подальшої роботи”.

Результати

Школа стала історичним етапом не лише для зміцнення співпраці між об’єднаннями правозахисних організацій Киргизстану та України. Під час проведення заходу Національна мережа отримала новий імпульс для свого розвитку – мережа ухвалила положення про свою структуру та обрала членів операційного органу управління – координаційної ради. Головою ради обрано Маріпу Сейдалієву, а її секретарем – Ельміру Арапову.

Проаналізувавши матеріали сесії з розробки проєкту адвокаційної кампанії, Національна мережа планує їх уточнити та доповнити для подальшої реалізації. А ревізія попередніх напрацювань Національної мережі дозволила її учасникам визначити сфери роботи для розвитку мережевої взаємодії та впровадження інновацій в діяльність мережі.

Школа також стала платформою для розвитку практичної взаємодії між Національною мережею та Мережею правового розвитку. Серед перспективних спільних планів двох асоціацій з Киргизстану та України:

• посилення експертності представників членських організацій Національної мережі у сферах належного врядування (good governance) та фандрейзингу; 
• адаптація до потреб Киргизстану методологій з дослідження правових потреб та моніторингу дотримання прав людини на місцевому рівні;
• спільна робота в рамках регіонального хабу Legal Empowerment Network “Східна Європа та Центральна Азія”;
• підготовка національної команди Киргизстану для участі в Kyiv Legal Empowerment Practical Program в 2021 році

Відеозвернення Маріпи Сейдалієвої, голови координаційної ради Національної мережі за розвиток гарантованої державою правової допомоги в Киргизькій Республіці.

Відеозвернення Максима Ільчишена, голови правління Мережі правового розвитку (Україна).

Відеозвернення Ельміри Арапової, секретаря координаційної ради Національної мережі за розвиток гарантованої державою правової допомоги в Киргизькій Республіці.

Відеозвернення Євгена Полтенка, виконавчого директора Мережі правового розвитку (Україна).

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.