Банк надсилає «листи щастя» – як припинити нав’язливе спілкування

Дата публікації: 22.01.2019

Автор: Громадська платформа

Отримавши одного разу персональні дані клієнта, банк продовжує закидувати зайвою інформацією? Якщо таке однобоке листування дратує, його можна припинити. Як саме, на прикладі зі своєї практики підказують юристи Сєвєродонецького офісу Мережі правового розвитку.

За безоплатною правовою допомогою до Офісу при громадській організації «Громадська платформа» звернувся 37-річний приватний підприємець Петро. Пояснив, що кілька років тому брав кредит у Банку N*, для чого надавав свої персональні дані. Кредит він погасив вчасно і давно, але банк продовжував надсилати телефоном різну інформацію та пропозиції, що дуже дратувало чоловіка. Петро не бажав більше отримувати подібні «листи щастя», про що усно повідомив співробітників банку – але бажаного результату це не дало. Відтак чоловік хотів зрозуміти, як він може захистити свої права в цій ситуації.
Юристка Офісу Олена Полєтаєва роз’яснила наступне:  
В Україні діє Закон України від 01.06.2010р. за № 2297-VI «Про захист персональних даних» за допомогою якого слід захищати свої права.
Відповідно до ст.8 цього Закону, суб’єкт персональних даних має право:

• пред’являти вмотивовану вимогу володільцю/розпоряднику персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних або зміни чи знищення своїх персональних даних;
• звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;
• застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;
• відкликати згоду на обробку персональних даних.

Стаття 15 цього Закону регламентує, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі припинення правовідносин між суб’єктом персональних даних та володільцем/розпорядником.
Згідно зі ст.22 Закону, контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та суди.
– Таким чином, якщо співробітники банку не реагують на усні зауваження та не припиняють свої незаконні дії, можна звертатися зі скаргою до контролюючих органів або безпосередньо до суду – і в такий спосіб відстоювати свої права, – порадила юристка.
Вона також допомогла чоловіку скласти на адресу банку письмову вимогу із запереченням на обробку його персональних даних в подальшому. Цього листа Петро перед’явив співробітникам банку – і водночас попередив про намір звернутися до контролюючих органів, аби захистити свої персональні дані та власні права.
Цього разу подіяло: банк припинив надсилати чоловіку зайву для нього інформацію.

*Назву змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».
Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.