Борг, якого не було: банк незаконно вимагав від клієнтки понад 47 тисяч гривень

Дата публікації: 19.12.2019

Автор: Чугуївська правозахисна група

Банк пред’явив мешканці Харківщини борг у розмірі понад 47 тисяч гривень за кредитною карткою. Жінка категорично не погоджувалася з тим, що завинила фінансовій установі хоч копійку. Розібратися в ситуації та довести правоту позичальниці змогли юристи Чугуївського офісу Мережі правового розвитку.

Під час консультації, яку надав клієнтці Антон Биченко, адвокат Офісу при Чугуївській правозахисній групі, вона розповіла що ще у 2010 році оформила картку з кредитним лімітом в одному з найкрупніших банків України.
І тепер, через 9 років, отримала від установи повідомлення, що банк нарахував їй заборгованість. Виглядало це так: повна сума боргу – 47 тис 302 грн 45 коп, з них 1 тис 103 грн 14 коп – основного боргу за кредитом, інші 46 тис 199  тис 31 грн – відсотки, пеня та комісія.
Клієнтка у свою чергу посилалася на те, що банк не надав достовірних доказів на підтвердження умов та правил надання банківських послуг, а в анкеті, за якою вона оформлювала кредит, не було домовленості про сплату процентів та пені.

Адвокат коментує

Умови та Правила користування кредитними коштами повинні бути прописані у самому договорі, аби бути чинними, якщо вони прописані окремо та не докладені до договору – вони не мають такої юридичної сили.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У даному випадку в договорі процентна ставка не була зазначена. Так само, як і відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне погашення процентів.

Отже, адвокат порадив вирішувати справу через суд, який в результаті виніс рішення відмовити банку у задоволенні його вимог та ще й покласти сплату судового збору на позивача, тобто на саму фінансову установу.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.