Кримінальна справа з неприємним «посмаком»

Автор: Людмила Чванько/Мережа правового розвитку.

Кілька років тому на Волині природоохоронна прокуратура займалася кримінальною справою щодо колишнього начальника управління Держкомзему. На землі, виділені за часів його керівництва, в рамках розслідування правоохоронці наклали арешт. Ділянки планували повернути державі. Однак про арешт майна людям ніхто не повідомляв. Врешті решт, винні були покарані, а землі вирішили залишити власникам. Та от біда – зняти арешт забули. З результатом такої безвідповідальності одна з постраждалих землевласниць боролася разом з юристкою Ковельського Офісу Мережі правового розвитку Наталею Дубровою.

До Офісу Мережі при ГО «Центр зростання громад» звернулася Ганна Симоненко*. Жінка зібралася продавати свої 23 сотки землі, які отримала біля 10 років тому для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд.

На земельну ділянку пані Ганна мала усі необхідні документи, однак продати її так і не змогла. Виявилося, що на землю жінки ще в 2011 році наклали арешт. Такі дані були у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Це було для пані Ганни несподіванкою, адже про арешт її ніхто не повідомляв.

Наталія Дуброва, юрисконсульт Ковельського Офісу Мережі правового розвитку. Фото: ГО “Центр зростання громад”

Звісно, жінку переповнювали емоції, вона не могла зрозуміти, за що арештували її власність, адже проблем із законом вона не мала. Тож, аби розібратися у неприємній ситуації, пішла до юристів Офісу Мережі.

Юрисконсульт Центру Наталія Дуброва з’ясувала, що постанову про арешт землі жінки виніс слідчий Волинської міжрайонної природоохоронної прокуратури, коли велося розслідування кримінальної справи щодо колишнього начальника управління Держкомзему.

До речі, арештували землю не лише пані Ганни, але й інших людей, яким виділили земельні ділянки за часів керівництва екс-чиновника. Землю збиралися повернути державі.

Врешті решт, кримінальну справу відправили до суду, винних покарали, ділянки у власності людей залишили, а ось обмеження (арешт) зняти забули.

Волинську міжрайонну природоохоронну прокуратуру реорганізували, тепер вона відноситься до обласної прокуратури Волині. Тому її співробітники вже не можуть виправити допущені помилки.

Власники земельних ділянок й не підозрювали, що їхня власність під арештом. Лише при купівлі-продажу чи даруванні землі виявлялися ці обмеження, – розповідає правниця Офісу Наталія Дуброва. – Пані Ганна усно зверталася до відділу виконавчої служби міськрайонного управління юстиції з проханням зняти запис про арешт, але їй відмовили. Сказали, що лише в судовому порядку їй потрібно вирішувати ці питання.

Юристка Центру підготувала письмові заяви до обласної прокуратури та до відділу виконавчої служби міськрайонного управління юстиціїі з проханням зняти запис про обтяження. Обидва відомства написали відмови.

Далі Наталія Дуброва склала позов до суду про звільнення майна від арешту та скасування запису про обтяження земельної ділянки. Обґрунтування юристки були вагомі – суд повністю задовольнив позов. Прокуратура області не заперечувала протии зняття арешту.

Отримавши рішення суду, жінка одразу звернулася до нотаріуса та скасувала записи про обмеження (арешт) ділянки. Тепер вона без перешкод зможе продати свою землю.

Коментар юристки

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до частини другої статті 30 ЦПК, позови про зняття арешту з нерухомого майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

*Ім’я змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь впродовж 3 дiб.

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×