Призов чи безчинство: у Херсоні чоловіка на 4 доби «ув’язнили» у військкоматі

Дата публікації: 28.06.2019

Автор: ІРЦ “Правовий Простір”

У Херсоні на території військової частини протягом 4 діб незаконно утримували людину. Хлопця намагалися відправити в армію, не дозволяли покинути територію частини, він зазнав морального тиску та погроз, допоки у справу не втрутились поліція, представники Уповноваженого Верховної ради України з прав людини і громадські активісти. Зокрема безоплатну правову допомогу чоловіку надав адвокат, керівник Херсонського офісу Мережі правового розвитку Сергій Плахотнюк. У матеріалі він коментує ситуацію з посиланнями на правову базу.

«Полювання» і незаконне утримання

Про подробиці ситуації ми дізналися з Фейсбук-стрінок правозахисниць, членкінь громадської організації ZMINA. Центр прав людини Людмили Янкіної та Ірини Віртосу, а також із матеріалу, опублікованого слідами ситуації на сайті Центр інформації про права людини.

Фото: Центр інформації про права людини.
Юрій, 24-річний мешканець Скадовська Херсонської області (на фото), 8 червня повертався додому з прогулянки зі своїм 2-річним сином. До нього підійшли представник місцевого військкомату і поліцейський. У розмові дізналися, що Юрій зараз із сином сам, оскільки дружина перебуває у лікарні, сфотографували його свідоцтво про шлюб та народження дитини і домовилися зустрітися за два дні у міському військкоматі.
У призначений термін Юрій прийшов до установи: планував вирішити питання з документами та отримати законне відтермінування від служби за сімейними обставинами. Але з «розподільника» його машиною примусово відправили до Херсона.
Чотири дні хлопця незаконно утримували  на території відділу комплектування та призову. За цей час військові кілька разів намагалися отримати від Юрія підпис на повістці, але він відмовлявся. У відповідь був тиск і погрози щодо кримінальної відповідальності за ухиляння від служби.

«Всі чотири дні хлопцю у грубій формі говорили, що поліція, яку він хотів викликати, не зможе потрапити на територію, а тому його спроби захистити свої права не закінчаться успіхом», – зазначає ресурс Центр прав людини ZMINA.

Ситуація розв’язалася лише після того, як Юрій через знайомих звернувся по допомогу  до юристів та правозахисників та зміг викликати правоохоронців. Також резонансною історією зацікавився представник Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців.
Серед тих, хто підтримав Юрія і надав йому консультацію, був адвокат, керівник Офісу при громадській організації ІРЦ «Правовий простір» Сергій Плахотнюк.

• З Юрою ми спілкувалися телефоном уже четвертого дня його утримування. Я консультував його, телефонував також до військової прокуратури, але цей дзвінок нічого не дав, там сказали: пишіть заяву – будемо реагувати. Зокрема я рекомендував йому викликати поліцію і фіксувати на мобільний, як йому забороняють виходити, робити це постійно, щоб потім не сказали, що він тут 4 дні, бо сам так захотів, що йому ніхто нічого не забороняв, – розповідає Сергій Плахотнюк і зазначає, що левову частку роботи зі звільнення Юрія виконали київські правозахисники.

Зрештою 14 червня хлопця випустили. Наряд поліції, який приїхав на виклик, склав протокол щодо незаконного утримання.

«61 дзвінок за добу: МінОборони – Херсонська обласна держадміністрація –  Скадовська райдержадміністрація – Уповноважений ВРУ з прав людини – Адвокат Мережі правового розвитку (Сергій Плахотнюк) – Військова прокуратура – Поліція…
І нарешті сьогодні (14 червня – ред.) о другій годині дня Юра спокійно вийшов на вулицю через КПП Херсонського обласного військового комісаріату. Бо ніхто не хотів відповідати на запитання поліції»,  – написала у своєму пості у Фейсбуку Людмила Янкіна.

За словами правозахисників, це ще не фінал історії: військова прокуратура має провести службове розслідування, до якого закликав Офіс уповноваженого ВРУ з прав людини. А правозахисники готують відкриту заяву на ім’я начальника Генштабу Руслана Хомчака, щоб визнати дії представників Херсонського обласного військового комісаріату неправомірними.
І говорять, що цей конкретний випадок «оголив» серйозні проблеми щодо військового призову в Україні.  Адже за словами Юрія, в обласному відділі комплектування та призову разом із ним перебували ще близько десяти чоловіків, яких доправили туди з порушеннями.

Журналістка, правозахисниця Ірина Віртосу порівняла шлях, який довелося пройти хлопцю, із «дном цивілізації», «коли до військовозобов`язаного ставляться, як до сміття, чия гідність та недоторканість не має жодного значення… поки не втрутяться правозахисники».

Коментує адвокат

Далі Сергій Плахотнюк (на фото) подає детальне роз’яснення щодо правової сторони ситуації. «Здавалось би, у сучасній Україні таке грубе порушення прав людини, як незаконне позбавлення волі просто неможливе. Але, як показали останні події, такі випадки все ще відбуваються, – коментує він.

 У чому полягало порушення закону 

 Статтею 146 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне позбавлення волі.
Незаконне позбавлення волі є у всіх випадках, коли воно здійснюється не на підставі закону, і не у спосіб, передбачений законом. Жодна людина не може бути позбавлена волі інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом.
Законна процедура передбачає, що відповідні обмеження можуть бути лише за рішенням суду.
Позбавлення волі може полягати у триманні особи в місці, де вона взагалі не бажає або більше не бажає перебувати, або в поміщенні її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча бажає цього.
Способами незаконною позбавлення волі можуть бути будь-які – обман, зловживання довір’ям, відібрання засобів пересування, ключів чи інших необхідних засобів тощо.
Незаконне позбавлення волі є триваючим злочином. Тому дії по утриманню потерпілого у стані позбавлення волі, до яких винний приєднався після початку злочину і до його закінчення, є співвиконавством у цьому злочині.
Відповідальність за незаконне позбавлення волі – караються обмеженням волі або позбавленням волі на строк до трьох років.

Хто несе відповідальність

В армії діє принцип єдиноначальності. Є чітка підпорядкованість. А це значно полегшує встановлення винних осіб.
Військова частина, в якій незаконно утримували людину, розташована у місті Херсоні на вулиці Паровозній, 36/4. На її території знаходиться так званий «розподільчий пункт». З нього призовників направляють до військових частин – місць несення військової служби. Саме в цьому місці і утримували хлопця.
Територію військової частини охороняє озброєний караул військової частини, який підпорядковується офіцерам – начальнику караулу, керівнику військової частини.
Військовослужбовці, які чергували на контрольно-пропускному пункті, тобто ті, які безпосередньо не випускали хлопця, говорили, що у них є наказ не випускати призовників. Що вони не приймають рішення, а лише виконують накази. З усіма питаннями щодо законності тримання направляли до керівника військової частини.
Тому, якщо такий наказ був, то відповідальність мав би понести керівник військової частини, який віддав цей (злочинний) наказ, і який не реагував на звернення і скарги про незаконне утримання. Зокрема і на ті, що надходили зовні, від громадських активістів, представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини. А також офіцери нижчої ланки, які виконали цей наказ і безпосередньо приймали рішення про обмеження людину у праві на свободу пересування, власне, про обмеження волі.
Якщо ж доказів на підтвердження того, що цей наказ дійсно був і віддав його саме керівник військової частини, зібрано не буде, то керівника військової частини притягнути до відповідальності буде неможливо. І покарання нестимуть «стрілочники» – офіцери нижчої ланки, а саме: черговий військової частини та/або черговий контрольно-пропускного пункту.

Чи законно утримували людину у військовій частині

По-перше, цей призовник взагалі не мав би знаходитися у розподільчому пункті, оскільки він не пройшов військово-лікарську комісію.
Позитивний висновок військово-лікарської комісії про придатність до військової служби призовника є підставою наявність якої уможливлює прийняття призовною комісією свого рішення – про призначення призовника для служби у Збройних Силах України.
Тому, оскільки не було відповідного медичного висновку про придатність до військової служби і рішення призовної комісії про направлення на військову службу, то і перебувати у цьому «призовному пункті» цей призовник не мав.
По-друге, обмеження свободи можливе лише за рішенням суду.
Військкомати і військові частини навіть не мають повноважень на проведення адміністративного затримання, яке триває до 3 годин.
По-третє, призовники – такі ж люди, як і інші. Їх право на свободу, особисту недоторканність жодним чином не є обмеженими.
Отже, не було законних підстав тримати цього молодого чоловіка на території військової частини. Заборонивши йому покинути територію частини, її керівництво порушило закон і має нести за це відповідальність.

Чому це важливо 

Цей випадок є показовим тим, що ілюструє відношення, а точніше «радянський» підхід української армії до людини, її прав і свобод. «Радянщина» полягає в тому, що за солдатом не бачать людину.
У зв’язку з цим було направлено звернення до Начальнику Генерального штабу.
Щоб уникнути подібних ганебних порушень прав і свобод людини у майбутньому. Потрібно розібратися у тому, чому так сталося. І простежити за тим, щоб винні особи понесли передбачену законом відповідальність. Тому що тільки так можна побороти це явище в українській армії.

Адреса Центру безоплатної первинної правової допомоги в Херсоні:
пр. Ушакова, 37, каб. 115 (будівля Херсонської міської ради, перший поверх).
Графік роботи юристів: понеділок – четвер з 9.00 до 16.00. Обідня перерва з 12.00 до 13.00.
Попередньо записатися на прийом можна телефоном (099) 468 38 48.

P.S. Центр безоплатної первинної правової допомоги створений Херсонським офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках проекту «Енергія змін: правовий вимір».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.