Тітчин спадок: чоловік зміг успадкувати будинок лише через суд

Як повідомляє ІРЦ “Правовий простір”, до Ковельського Офісу при ГО «Центр зростання громад» за безоплатною юридичною допомогою звернувся Роман Ковальчук*. Чоловік не міг успадкувати будинок своєї тітки, яка померла ще у 1999 році.

У 1987 році жінка написала заповіт, де спадкоємцем вказала свого рідного брата, батька Романа Ковальчука – Миколу Андрійовича*. Після смерті сестри чоловік прийняв її спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном (у спосіб передбачений ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), однак не оформив своїх спадкових прав на будинок, бо помер у 2006 році.

Єдиним спадкоємцем Миколи Андрійовича є син Роман, який постійно з ним проживав. Тож, Роман Ковальчук вирішив належним чином оформити на себе батькову спадщину – будинок, що залишила Миколі Андрійовичу після смерті тітка. Проте нотаріус відмовилася видавати пану Роману свідоцтво про право власності в порядку спадкування на житло, оскільки у нього не було правовстановлюючих документів, де б вказувалося, що власником будинку був саме його батько.

Голова ГО “Центр зростання громад” Надія Клімук погодилася допомогти чоловікові та підготувала позовну заяву до суду про визнання права власності пана Романа на нерухоме майно в порядку спадкування.

Суд розглянув позов Романа Ковальчука та прийняв рішення на його користь, визнавши за ним право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Коментар юристки

Відповідно до п. п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону 2003 року, Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої даного закону щодо спадкування застосовуються лише до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим кодексом. Таким чином, до вказаних правовідносин застосовуються правила Розділу VII ЦК України в редакції Закону 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом та за заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК України (в редакції 1963 року) право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Згідно зі ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається з повідомлення Ковельської держнотконтори від 19.08.2017 року, спадкова справа після смерті Миколи Андрійовича не заводилась.

Згідно з листом приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу, Роману Ковальчуку було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

* Ім’я змінено з етичних міркувань.

Автор матеріалу: ІРЦ “Правовий простір”