Учасника АТО поновили на посаді після незаконного звільнення

Ще у грудні 2016 року до Офісу при Інформаційному Ресурсному Центрі «Правовий Простір» надійшов електронний лист від військовослужбовця Сергія Шевчука, який проходить військову службу за контрактом в зоні АТО.

У листі чоловік розповідав, що керівництво Головного територіального управління юстиції у Херсонській області збирається звільнити його з посади старшого державного виконавця Іванівського районного відділу державної виконавчої служби у зв’язку з укладенням ним військового контракту.

Вже наступного, після отримання листа, дня з військовослужбовцем зв’язався юрист ІРЦ Правовий простір та Херсонського Офісу Мережі правового розвитку Сергій Плахотнюк.

«Під час телефонної розмови ми з’ясували, що на мобільний Сергія Шевчука телефонувала начальниця відділу персоналу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області. Спочатку запитала, чому він не виходить на роботу. Сергій пояснив, що він проходить військову службу в зоні АТО на підставі укладеного військового контракту. І що про це він повідомив своє керівництво: направив відповідного листа з копією контракту та довідкою про перебування на військовій службі. Після цього керівниця відділу заявила: в такому разі його буде звільнено через прогул, і для цього вже готуються усі необхідні документи… » — розповідає Сергій Плахотнюк.

Юрист одразу зателефонував керівниці відділу персоналу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області. Хотів з’ясувати ситуацію особисто і мав надію врегулювати її, роз’яснивши посадовцеві чинне законодавство. Але поговорити з нею правнику не вдалося: на телефонний дзвінок відповіла дівчина (ймовірно, секретарка – ред.), яка запевнила, що її керівниці немає на робочому місці.

«Коли ж я представився юристом громадської організації і завів розмову про Сергія Шевчука, дівчина порекомендувала звертатися з цим питанням безпосередньо до керівниці відділу персоналу, тобто передзвонити пізніше. Проте вже на мій наступний дзвінок ніхто не відповів… Я більше не передзвонював, натомість зателефонував Сергію Шевчуку і заспокоїв його: навіть, якщо його і звільнять, то він зможе поновитися на роботі через суд, оскільки законних підстав для його звільнення немає. Пояснив, що поки немає наказу про звільнення – немає і самої справи. І ще невідомо, чи закінчиться все звільненням», — говорить правник.

Однак неприємність таки сталася: у квітні військовослужбовець надіслав юристові фото наказу про його звільнення від 14.02.2017 року.

Сергій Плахотнюк одразу підготував текст позовної заяви та електронною поштою направив його пану Шевчуку. Той у мобільному штабі роздрукував підготовлену позовну заяву, а також фотокопії доданих до неї документів і направив їх до Херсонського окружного адміністративного суду.

Вже 25 квітня 2017 року позов було отримано судом, а 27-го – відкрито провадження по справі і призначено її розгляд на 15.05.2017 року. Одразу з цим відповідача — Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області – суд зобов’язав надати довідку про заробітну плату Сергія Шевчука за останні 6 місяців роботи.

15.05.2017 року суд (оскільки обидві сторони надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності: Сергій Шевчук просив про це у своєму позові), прийняв рішення (ухвалу) про здійснення подальшого розгляду цієї справи у порядку письмового провадження. Тобто, без участі сторін, за наявними (доказами) матеріалами судової справи.

26.05.2017 року за наслідками розгляду справи суд прийняв постанову, якою позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі:

Наказ про звільнення визнано протиправним та скасовано;

Сергія Шевчука поновлено на посаді старшого державного виконавця Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з дня незаконного звільнення (з 15.02.2017 року);

стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь Серігя Шевчука середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12 тисяч 592 грн 92 коп;

допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення Сергія Шевчука на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

«Справу розглядала суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ольга Кисильова. На мій погляд, рішення*, прийняте по справі, є взірцевим по цій категорії справ. Всі рішення, які мені довелося бачити до цього, не були настільки обґрунтованими. Далеко не кожен суддя вміє так майстерно виписати рішення, адже для цього потрібні і знання, і вміння. Я би радив усім юристам використовувати його при написанні позовних заяв у подібних справах. Це рішення можна знайти в Державному реєстрі судових рішень по номеру справи – 821/639/17. Сама ж судова справа була розглянута у найкоротший термін, що на сьогоднішній день також є показовим», — підсумовує Сергій Плахотнюк.

Таким чином порушені права Сергія Шевчука на збереження місця роботи, посади і середнього заробітку, гарантовані йому частиною 3 статті 119 КЗпП України, було поновлено судом.

*З тексту рішення суду:

«Приймаючи рішення про звільнення позивача, відповідач, відповідно до пунктів 2-8 ч. 3 ст. 2 КАСУ, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Натомість відповідач, не маючи обґрунтованих підстав для звільнення позивача 16.11.2016 року, приймає рішення про звільнення останнього через два місяці, чим порушує конституційно гарантовано право позивача на працю, а, отже, порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.
Заперечуючи проти поширення на позивача гарантій, передбачених частиною третьою статті 119 КЗпП, відповідач посилається на ту обставину, що позивач уклав контракт іншого виду строком на 18 місяців, тобто контракт, строк якого не передбачений частинами 2 та 3 статті 23 Закону № 2232-ХІІ, а також вид контракту не пов’язаний із виникненням кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, що передбачено частиною другою статті 39 Закону № 2232-ХІІ.
Суд не бере до уваги наведені вище твердження позивача про укладення позивачем іншого виду контракту, ніж передбачено законодавством для збереження гарантій, оскільки як слідує зі змісту частини третьої статті 119 КЗпП поширення гарантій щодо збереження місця роботи законодавець не ставить у залежність від виду контракту, а тільки умову, що такі гарантії надаються особі у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.
За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача, гарантованих частиною третьою статті 119 КЗпП України.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Отже, суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача із займаної посади за пунктом 3 ст. 36 КЗпП України, а відтак – задовольняє вимоги про скасування спірного наказу та поновлення позивача на посаді старшого державного виконавця Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 15.02.2017 року».