Успішному бізнесу «заважав» невірно оформлений договір купівлі-продажу

Автор: Олена Орлова/Мережа правового розвитку

Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яку мешканець Луганщини планував використовувати для бізнесу, став перепоною для його подальшої діяльності. З таким документом він не зміг укласти угоду з підприємством-постачальником електроенергії. Щоб з’ясувати, у чому саме проблема з договором, чоловік звернувся по безоплатну правову допомогу до  Слов’янського офісу Мережі правового розвитку.

Співробітникам Офісу при ГО «Агенція демократичного розвитку Донбасу» житель Слов’янського району Микола Плескун* розповів, що йому відмовили в укладенні договору поставки електричної енергії на об’єкт. Однак чоловік не розумів, чому.

Микола пояснив, що за договором купівлі-продажу він придбав у пайщиків нежитловий об’єкт – будівлю контори. Щоб підключити на об’єкт електроенергію, звернувся до енергопостачальної організації з заявою укласти договір поставки. Відповідно до Правил користування електричною енергією, для укладення договору поставки електроенергії, споживач повинен надати постачальнику документ, що підтверджує право власності на об’єкт.  Однак чоловіку відмовили, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу будівлі контори не відповідає вимогам закону.

Щоб зрозуміти претензії підприємства, яке відмовило пану Плескуну, юристка Офісу при ГО «Агенція демократичного розвитку Донбасу» Лілія Олексенко ознайомилася із текстом того самого договору купівлі-продажу.

  • Договір викладено в письмовій формі (рукописній). Дата укладення не вказана. В договорі лише зазначено, що пайщики (перелічені їхні прізвища) продали будівлю контори та поставлені підписи пайщиків. Більше ніяких умов договір не містить, – пояснює Лілія Олексенко.

Юристка надала Миколі наступні роз’яснення, які допомогли йому зрозуміти, у чому проблема з цим документом:

  1. Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
  2. Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
    Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
    Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
  3. Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
    Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 Цивільного кодексу України).
  4. Таким чином, договір, який надав Микола, слід вважати нікчемним відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Але такі невтішні висновки не означали, що ситуація тупикова. Людмила Олексенко порадила клієнту наступне: пан Плескун разом із співвласниками нерухомого майна мають звернутися до нотаріуса і належним чином оформити договір купівлі-продажу.

  • Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, – коментує Лілія Олексенко.

Зрештою, скориставшись порадами юристки, Микола Плескун оформив договір купівлі-продажу за всіма правилами, і далі ситуація виправилася: тепер його об’єкт – з електоренергією, а справи зрушили з місця.

Ім’я змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

 Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження”.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь впродовж 3 дiб.

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×