Запізнився з оформленням спадку – йди до суду

Дата публікації: 18.05.2018

Автор: Людмила Чванько

Житель Білозерщини хибно вважав, що бабусину спадщину не обов’язково оформляти в 6-місячний термін, визначений законом, бо є заповіт. Тому не звернувся до нотаріуса. До того ж ще й був у від’їзді. Коли ж прийшов, аби прийняти спадок, отримав відмову. Довести, що пропустив термін з поважної причини, вдалося в суді. Правову підтримку чоловікові надав юрист Білозерського офісу Мережі правового розвитку  В’ячеслав Лях. Як результат – спадкоємцю дали додатковий час на те, щоб оформив спадщину як слід.

До Білозерського офісу Мережі правового розвитку при ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» звернувся Микола Іванов*. Розповів, що у квітні 2017 року померла його бабуся. Жінка заповіла все своє майно внуку.

Пан Микола не звернувся до нотаріуса у 6-місячний строк, як того вимагає закон.

– Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, – коментує юрист офісу В’ячеслав Лях.

Спадкоємець хибно вважав, що може оформити спадок у будь-який час, адже є заповіт. До того ж чоловік був у відрядженні по роботі й не міг цього зробити у встановлений законом термін.

Пішов до нотаріуса з заявою вже у січні 2018 року й отримав відмову. Необхідний строк був пропущений.

Юрист організації пояснив відвідувачу, що він має звернутися до суду, щоб отримати додатковий час для прийняття спадщини.

– Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, – говорить правник.

В’ячеслав Лях підготував чоловікові позов до суду. Взявши до уваги усі обставини справи та обґрунтування юриста, суд надав Миколі Іванову додаткові три місяці для прийняття спадщини.

Посилання на рішення суду: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72829335

*Ім’я змінене з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

 Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження”.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.