До Всесвітнього дня біженців: що актуально для України

Дата публікації: 22.06.2022

20 червня людство відзначило Всесвітній день біженця. Для нашої країни ця дата цьогоріч стала актуальною, як ніколи. Законодавство, статистику та різницю між біженцями та ВПО проаналізував  юрист-практикант Сумської ГО  «Північна правозахисна група» Дмитро Мурач.

На 81-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відбулося 4 грудня 2000 року, було затверджено Резолюцію № 55/76, у пункті 8 якій встановлено, що, починаючи з 20 червня 2001 року, паралельно з Днем африканських біженців у світі відмічатиметься і Всесвітній день біженців.

Цього року людство святкує цей день вже в 22-ге! Для України це є день є актуальним як ніколи. За даними Управління Верховного комісара (УВКБ) ООН у справах біженців, через повномасштабне російське вторгнення (24 лютого 2022 року), кількість українців, що перетнули кордон України, сягнула на сьогодні аж 7,7 млн осіб. Дані про кількість людей, якіі були вимушені покинути свої домівки, але з певних причин не змогли виїхати закордон (внутрішньо переміщені особи – ВПО) також невтішна. Так, у Звіті про внутрішнє переміщення в Україні за 23 травня 2022 року, вказується загальна кількість ВПО – 7 134 000 особи. При цьому, дані складалися методом загального опитування громадян, багато осіб просто не мають можливості це зробити.

Як реакцію на таку катастрофічну ситуацію, державна влада активно реалізовує спеціальну правову політику щодо захисту природних прав людини усім тим, хто цього потребує. Так, ключовим нормативно-правовим актом національного законодавства у сфері захисту прав біженців є Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011 року № 3671-VI. Цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.

У пункті 1 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що біженцем є особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Нормативним актом, що встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, є Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»в ід 20.10.2014 року № 1706-VII.

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.