Є домовленість щодо утримання дитини

Дата публікації: 06.06.2017

Окрім сплати аліментів, той з батьків, хто сплачує аліментів на дитину зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватись після їх фактичного понесення:

– разово;

– періодично;

– постійно.

Врегулювання сплати додаткових витрат мирним шляхом відбувається за спільною домовленістю батьків між собою, та юридично ніяким чином не закріплюються. Єдиний можливий спосіб закріпити сплату додаткових витрат, окрім як в рішенні суду, це прописати їх в аліментному договорі, про що буде йти мова нижче.

Сімейний кодекс України надав батькам право скласти договір про сплату аліментів на дитину.

Розробивши і підписавши угоду про сплату аліментів, батьки отримують можливість в добровільному порядку врегулювати всі аспекти взаємин, що стосуються утримання спільних дітей.

Загальні правила складання договору про сплату аліментів

• Договір ні в якому разі не повинен погіршувати становище дитини або порушувати її права.
• Договір повинен бути складений у письмовій формі.
• Договір повинен бути нотаріально завірений. Нотаріус не тільки перевіряє зміст договору на відповідність законодавчим нормам, не тільки роз’яснює сторонам зміст договору і значення кожного його пункту, а й повинен переконатися, що його зміст відповідає волі і намірам сторін у повному обсязі.
• Не може бути нотаріально завірений договір, якщо сторони не дійшли консенсусу хоча б по одному з його пунктів . Всі спірні питання, щодо яких батькам не вдалося домовитися, вирішуються в судовому порядку.
• Сторони при складанні договору можуть відійти від положень сімейного законодавства і визначити свої права та обов’язки щодо утримання дитини на свій розсуд.

Сторони договору ( а саме батьки неповнолітньої дитини) можуть встановити, який відсоток від доходу одного з батьків піде на аліменти на дитину, або визначити розмір у вигляді твердої грошової суми. Не виключена і можливість застосувати комбінований метод визначення розміру аліментів.

Як це реалізують на практиці? Наприклад, можна встановити, скільки відсотків від доходу складуть аліменти, які необхідні для задоволення поточних потреб дитини, а на спеціальні потреби (навчання, лікування тощо) визначити розмір у вигляді твердої грошової суми..

При визначенні розміру аліментів в договорі у вигляді відсотка від доходу одного з батьків слід чітко вказати, що саме вважається доходом, з якого повинен відніматися такий відсоток. Сторони можуть визначити, з яких видів доходів виплачуватимуться аліменти, а з яких – ні.

Говорячи про тверду грошову суму, необхідно звернути увагу на те, що вона може бути:

• чітко фіксованою;
• розраховуватися відповідно до встановленого в договорі порядку та прив’язуватися до фіксованих на законодавчому рівні сум, наприклад:
• готівкову;
• безготівкову, яка здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок. Останній може належати дитині або одержувачу аліментів, тобто тому з батьків, з ким проживає дитина.
• щомісячна;
• щоквартальна;
• інша.

а) прожитковому мінімуму для дітей відповідного віку;

б) мінімальної заробітної плати;

в) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже, сторони можуть чітко прописати, скільки платити аліментів повинен платник, а можуть передбачити порядок розрахунку сум в кожному місяці або певному періоді.

Важливо прописати в договорі умови і порядок індексації аліментів, оскільки в СКУ не закріплено положення про індексацію аліментів, що виплачуються за договором.

Тобто, якщо дана умова прямо не вказана, аліменти індексуватися не будуть, оскільки ч.2 ст. 184 СКУ, яка регламентує обов’язкову індексацію твердої грошової суми, поширюється тільки на ті випадки, коли розмір аліментів встановлений судом.

Форма надання утримання також може бути визначена сторонами на їх розсуд. Форма може бути:

• натуральної;
• грошової;
• змішаною.

Якщо батьки домовилися про те, що оплата аліментів буде здійснюватися у грошовій формі, вони також можуть визначити форму розрахунків:

Строки виплати аліментів

Закон не містить прямої вказівки з приводу того, чи можна домовитися про одноразову грошову виплату, яка замінить періодичні платежі. Оскільки СКУ не передбачає такої можливості, в договорі має бути визначена періодичність виплат:

Така ситуація пов’язана з тим, що метою утримання аліментів є утримання дитини, а не накопичення . У цьому зв’язку потрібно звернути увагу на те, що аліментні зобов’язання мають тривалий характер і переслідують мету забезпечення систематичного утримання дитини.

Закріплення аліментного зобов’язання шляхом одноразової виплати грошової суми для задоволення майбутніх матеріальних потреб можлива і навіть обов’язкова тільки в одному випадку: якщо платник аліментів – громадянин України виїжджає в іншу державу для постійного проживання, а у України з цією державою немає договору про надання правової допомоги. Отже. Перед тим як від’їжджати на постійне місце проживання за кордон платник зобов’язаний виконати всі аліментні обов’язки до досягнення його дітьми повноліття в повному обсязі

В договорі про виплату аліментів потрібно прописувати періодичність надання утримання, наприклад, «виплата повинна бути проведена до 10 числа кожного місяця».

Додаткові витрати

Сторони можуть прописати в договорі порядок, відповідно до якого буде проводитися забезпечення дитини, що вимагає додаткових витрат. Цей пункт є бажаним, але не обов’язковим.

Навіть якщо в договорі вищезгаданий порядок не передбачений, це не знімає з платника аліментів обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Відповідальність

Юристи рекомендують вказувати в договорі відповідальність за його порушення. Найбільш поширеним видом відповідальності є сплата неустойки, але можна передбачити й інші варіанти, наприклад, передачу певного майна тощо.

Зміна, розірвання і припинення договору

СКУ не встановлює порядок складання, зміни, розірвання угоди про сплату аліментів, тому для врегулювання питань подібного характеру застосовується загальні норми, передбачені цивільним законодавством.

Припинення договору проводиться за наступних підстав:

– в разі настання умов, передбачених сторонами в угоді, наприклад, закінчення строку його дії, розірвання шлюбу, досягнення дитиною певного віку;

– розірвання договору за згодою сторін;

– визнання договору недійсним.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.