Експертний звіт щодо спрощення та впорядкування доступу громадян до безоплатної первинної правової допомоги

Дата публікації: 06.10.2021

Механізм безоплатної правової допомоги (далі – БПД) став доступним для громадян завдяки Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон про БПД)  з 1 січня 2013 року – спочатку у формі вторинної правової допомоги громадянам для доступу до правосуддя і підтримки у кримінальному процесі, а згодом (з 2015 року) і в окремих питаннях адміністративного та цивільного процесів. Надання вторинної БПД здійснюється через виконання бюджетних програм 3603020 “Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги” та 3603030 “Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги”, в яких Міністерств юстиції України є головним розпорядником, а Координаційний центр з надання правової допомоги (далі – Координаційний Центр) – відповідальним виконавцем даних бюджетних програм. При цьому Координаційний Центр має розгалужену структуру в регіонах України у вигляді своїх територіальних відділень – центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Центри БВПД), через яку фактично і адмініструється весь процес надання вторинної БПД.

У свою чергу, первинна БПД не є достатньо відомим сервісом для громадян України, перебуваючи фактично в тіні більш інформаційно поширеної вторинної БПД. Це певною мірою можна пояснити тим, що на відміну від вторинної БПД, яка є пріоритетним та законодавчо монопольним завданням Координаційного Центру та Центрів БВПД, первинна БПД може також надаватися органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, фізичними особами і юридичними особами приватного права та спеціалізованими установами. Така варіативність різних суб’єктів надання первинної БПД є логічною з огляду на види правових послуг, які становлять її зміст відповідно до Закону про БПД, а саме:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз’яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;

5) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

При цьому, незважаючи на різний характер послуг первинної і вторинної БПД та переважно різних суб’єктів її організації, проблемним аспектом обох видів БПД є правовий режим процедури укладання договорів з безпосередніми надавачами послуг БПД у контексті застосування до таких договорів законодавства про публічні закупівлі з урахуванням специфіки і характеру послуг БПД. Саме розгляду різних модальностей вирішення цієї доволі давньої проблеми присвячений цей експертний звіт. 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.