Прокрастинація і війна: нормальна реакція на ненормальну ситуацію

Дата публікації: 02.04.2024

Цей матеріал, підготовлений психологом, експертом ГО «СТЕП»* Олексієим Агєнтаєвим, стане в нагоді всім, хто стикається з таким станом як прокрастинація. Стаття є відповіддю спеціаліста не лише на запит клієнтів, які звертаються в організацію за допомогою, зокрема психологічною. Наведені нижче корисні поради є актуальними і для самих співробітників ГО: вони допомагають юристам, активістам та волонтерам організації ефективно працювати в нинішніх складних умовах.  

Вже понад двох років від початку повномасштабної війни ми живемо в «іншому» світі — світі подій, до яких так складно звикнути. Намагаємося залишатися людьми, хапаючись за минуле без чіткого бачення майбутнього, наново вчимося працювати, вчитися, любити і шукати формулу, як повинно бути саме зараз…

Але, на жаль, не завжди виходить. Є моменти, коли нічого не хочеться робити, діяти, бути активним, планувати наперед — тобто ми прокрастинуємо.
Отже, давайте розбиратися і ділитися досвідом.

Проаналізуйте свій стан, чи не стикнулися ви з наступними проблемами:

• важкість у дотриманні дедлайнів,
• зміна смислових пріоритетів,
• тотальний стрес та емоційне вигорання,
• сильна втома?

Чому так? Як говорять психологи, це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. З точки зору науки доведено, що є прямий зв’язок між настроєм і прокрастинацією.

Трошки теорії

Настрій — загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне.

Прокрастинація (від лат. prōcrāstinātiō — відкладання на завтра; від prō + crāstinus — завтрашній, від crās — завтра), зволікання — психологічний термін, що окреслює схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.

Яким може бути настрій у психічно здорової людини, яка живе і працює в Україні в ці часи? Це риторичне питання. Але настрій дуже впливає на нашу діяльність, продуктивність та якість життя.

На практиці прокрастинація — це не лише відкладання чогось на потім, але й спроба уникнути чогось, що може викликати тривогу або неприємні відчуття. Однак важливо розуміти, що іноді це може бути зовсім нормальною реакцією психіки на складну або стресову ситуацію.

Іншим аспектом прокрастинації є потреба відволіктися, вийти зі складного внутрішнього процесу, щоб повернутися до нього пізніше зі свіжим поглядом. Фраза «Я зроблю це іншим разом» може бути спробою уникнути чогось або просто відкласти. Але водночас вона може бути розумним вибором, оскільки дозволяє нам отримати трохи відстані від проблеми і повернутися до неї з новими ідеями та енергією.

Також спроби примусити себе зіткнутися з цим, можуть закріпити в нашому мозку негативний досвід і зміцнити уникнення у майбутньому. Але, з іншого боку, іноді подолання власних обмежень може призвести до виявлення того, що перешкоди були не настільки страшними, як здавалося.

Дієві поради, які допомагають нашій команді ефективно працювати і максимально нівелювати вплив прокрастинації:

• Важливо розуміти, що за прокрастинацією може стояти не лише уникнення, але й природна потреба у відпочинку, розслабленні чи відволіканні. Іноді це може допомогти нашому розуму переварити інформацію або вирішити складні внутрішні питання, і це може бути так само продуктивно, як і фокусування на завданнях.
• Намагатися керувати увагою і зосереджувати зусилля дуже важливо, але не слід забувати і про необхідність відпускати свій розум і відпочивати.
• Інколи найкращі рішення приходять саме в ті моменти, коли ми дозволяємо собі розслабитися і відволіктися від проблем.

Отже, баланс між фокусом і відпочинком — ключ до продуктивності і психічного здоров’я.

*ГО «СТЕП» з 2009 року має успішний досвід роботи з багатьма донорами та партнерами, достатньо успішних кейсів з реалізації проєктів за різними напрямами. З лютого 2022 року команда «СТЕПу» активно долучається до проєктів з гуманітарної допомоги, навчання, відбудови територіальних громад, безоплатної правової допомоги.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Читайте також:

Перша емоційна допомога під час стресу, кризових і травматичних подій: алгоритм дій

«Швидка» психологічна допомога під час війни: як підтримати себе та інших

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.