Процедура вирішення межових спорів

Дата публікації: 13.11.2018

Межові спори – різновид земельних спорів, які виникають між власниками/орендарями землі через похибки меж, неточності в місцезнаходженні, накладенні земельних ділянок, невідповідності в їхніх площах. Виникають як помилка в обмірах при винесенні земельних ділянок так і в ході обробітку землі.

Такі спори виникають у випадку, коли сусіди не можуть дійти згоди про встановлення спільних меж. Поширеними є суперечки через накладення земельних ділянок та інші види межових спорів.

Частина 3 статті 158 Земельного кодексу України передбачає, що органи місцевого самоврядування вирішують межові спори по земельних ділянках, які знаходяться в межах ввіреного їм населеного пункту, знаходяться у власності юридичних осіб та громадян, крім того, спори з розмежування районів у містах.

Розгляд спору органом місцевого самоврядування здійснюється на підставі заяви однієї з сторін спору. Термін розгляду – 1 тиждень від моменту подачі заяви.

Сторони межового спору беруть участь в його розгляді, про місце та час розгляду їм завчасно повідомляють. Розгляд спору відкладається, якщо одна із його сторін не з’явиться і немає офіційної згоди цієї сторони на розгляд питання без її присутності. Повторне відкладення розгляду можливе лише в разі наявності поважних причин. Відсутність таких причин не перешкоджає розгляду межового спору за відсутності особи, яка є стороною спору.

Сторони межових суперечок мають такі права:

• бути присутніми при розгляді спору,
• ознайомлюватися з матеріалами справи,
• робити виписки з матеріалів спору,
• давати усні і письмові пояснення,
• надавати на розгляд докази, клопотання тощо.

 

Земельний кодекс України передбачає, що межовий спір врегульовується шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування (виконавчим комітетом органу місцевої ради або відповідною радою, якщо виконавчий комітет не створюється відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Рішення за результатами розгляду земельного спору передається його сторонам у триденний строк і виконується органом, який його прийняв.

Виконання такого рішення може бути призупинено тільки судом.

При наявності відповідної потреби та матеріальних можливостей при органах місцевого самоврядування можуть утворюватися комісії з розгляду земельних спорів. Комісія, після розгляду межової суперечки, готує рекомендації (про погодження чи непогодження меж) і подає його на затвердження до місцевої ради чи її виконавчого органу.

 До повноважень Держгеокадастру відноситься вирішення межових суперечок щодо ділянок землі, які знаходяться за межами населеного пункту, а також щодо сервітутів та обмежень у використанні земель.

Процедура вирішення земельних спорів Держгеокадастром аналогічна схемі їх вирішенню органами місцевого самоврядування і починається також із заяви.

Відповідно до частини 2 статті 158 Земельного Кодексу України, спори з приводу розмежування меж населених пунктів, районів, областей, спори з приводу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, які перебувають у власності юридичних осіб і громадян можуть вирішуватися тільки судами. Також спір вирішується в судовому порядку у випадках, якщо сторони не задоволені рішенням прийнятим органом місцевого самоврядування чи центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.