Реформа медико-соціальної експертизи: чи отримають українці реальну соцпідтримку, реабілітацію та правовий захист?

Дата публікації: 04.05.2025

В Україні триває масштабна реформа медико-соціальної експертизи (МСЕ), мета якої — перейти від застарілих радянських методів оцінювання інвалідності до сучасного комплексного підходу. Ця реформа безпосередньо впливає на якість життя тисяч українців, які потребують не тільки формальної довідки про втрату працездатності, а й реальної соціальної підтримки, реабілітації та правового захисту. Зміни в законодавстві аналізує юрист ГО «Громадська платформа» Сергій Кошель.

Тривалий час в Україні зберігалася «медична» модель оцінки інвалідності, яка фокусувалася насамперед на діагнозі та «ступені втрати працездатності». Це означало, що людину розглядали через призму обмежень, а не можливостей. Такий підхід не враховував соціальні, психологічні та професійні аспекти життя.
Нині ж держава поступово впроваджує соціальну модель інвалідності, де в центрі уваги — функціональний стан, якість життя та здатність людини брати участь у суспільному житті.

Що передбачає реформа

Реформа медико-соціальної експертизи зосереджена на переході від формального визначення групи інвалідності до комплексної оцінки стану здоров’я за міжнародними стандартами. Ключову роль тут відіграє Міжнародна класифікація функціонування (ICF) Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка дозволяє оцінювати не лише хвороби чи «втрату працездатності», а й соціальні, психологічні та професійні аспекти життя людини. Замість формальної «групи інвалідності» у фокусі опиняються реальні функціональні можливості особи, а також фактори, що сприяють чи обмежують її повноцінну участь у суспільстві.

Важливим елементом реформи також є розробка індивідуальних програм реабілітації (ІПР), які враховують реальні потреби та ресурси кожної людини. Залежно від рекомендацій мультидисциплінарної команди (лікарів, психологів, соціальних працівників) ІПР може охоплювати медичну, психологічну, професійну й соціальну підтримку.
Для зменшення бюрократії та черг запроваджується цифровізація процесу подання документів і обміну даними між установами, що спрощує процедуру проходження МСЕ та дає змогу ефективніше координувати всі етапи реабілітації та соціальної допомоги.

Соціальна модель інвалідності, яка активно впроваджується в більшості європейських країн, розглядає інвалідність не як виключно медичну проблему, а як результат взаємодії стану здоров’я людини з бар’єрами у суспільстві. Ці бар’єри можуть бути фізичними (архітектурна недоступність будівель і транспорту), інформаційними (відсутність адаптованих ресурсів для людей з порушеннями зору або слуху) та правовими (обмеження в доступі до освіти, працевлаштування або соціальних послуг). Українська реформа медико-соціальної експертизи спрямована на впровадження саме цієї моделі, що дозволяє зосередитися не лише на медичному діагнозі, а й на можливостях людини адаптуватися та інтегруватися в суспільство.

Для ефективної оцінки стану здоров’я та визначення необхідної допомоги впроваджується мультидисциплінарний підхід. Замість виключно медичних комісій, що діяли раніше, до оцінки стану людини залучають фахівців різних сфер: лікарів різних спеціалізацій, психологів, соціальних працівників, реабілітологів, спеціалістів із працевлаштування. Такий підхід дозволяє комплексно оцінити не лише медичні аспекти, а й соціальні та професійні фактори, що впливають на якість життя людини. Це відкриває можливості для формування індивідуальних програм реабілітації, які враховують потреби кожного пацієнта.

Цифровізація процесів є ще одним важливим кроком у реформуванні системи МСЕ. Створення електронних реєстрів дозволить автоматизувати обмін даними між медичними закладами, соціальними службами та реабілітаційними центрами, що значно зменшить бюрократичні процедури. Введення онлайн-подачі заяв на проходження експертизи спростить доступ громадян до послуги, а розвиток телемедицини та дистанційних МСЕ допоможе людям з обмеженою мобільністю проходити експертизу без необхідності особистої присутності. Це забезпечить прозорість процесу, зменшить ризики корупції та значно скоротить час ухвалення рішень.

Світові тенденції, які впливають на Україну

Новий підхід до медико-соціальної експертизи ґрунтується на орієнтації на людину, а не на формальному визначенні «відсотка втрати працездатності». Замість суто медичної оцінки увага приділяється реальним потребам людини, її ресурсам та можливостям адаптації. Такий підхід дозволяє не лише констатувати наявність захворювання, а й визначати, яка підтримка потрібна для максимальної участі в суспільному житті. Це включає доступ до реабілітації, соціальних програм, адаптації робочих місць і створення комфортного середовища, що сприяє активному життю людини.

Зменшення бюрократії є одним із ключових напрямів реформи медико-соціальної експертизи, що значно спростить взаємодію громадян із системою. Впровадження електронного документообігу усуває необхідність самостійного збору великої кількості паперових довідок, оскільки всі необхідні дані передаватимуться між установами автоматично. Завдяки онлайн-заявам та електронним реєстрам процес обробки документів прискориться, а час очікування рішень значно скоротиться. Це не лише зробить систему прозорішою, а й мінімізує корупційні ризики та незручності для пацієнтів.

Індивідуальна програма реабілітації (ІПР) є важливим інструментом підтримки осіб з інвалідністю, оскільки враховує медичний, психологічний та соціальний аспекти їхнього життя. Вона розробляється з урахуванням реальних можливостей і потреб людини та охоплює широкий спектр заходів: рекомендації щодо працевлаштування, професійного навчання, психологічної підтримки та фізичної реабілітації. Завдяки комплексному підходу ІПР сприяє не лише покращенню стану здоров’я, а й соціальній інтеграції людини, створюючи умови для її активної участі в суспільстві.

Прозорість і контроль у системі медико-соціальної експертизи базуються на принципах Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю*, яка гарантує повагу до вибору людини та її право на справедливу оцінку стану здоров’я. Одним із ключових аспектів реформи є можливість оскарження рішення МСЕ у разі незгоди пацієнта: він може звернутися до апеляційної комісії або відстоювати свої права в судовому порядку. Такий підхід забезпечує відкритість процесу, мінімізує ризик суб’єктивності у прийнятті рішень і гарантує, що кожен громадянин може отримати обґрунтовану та неупереджену оцінку свого стану.

Мультидисциплінарні комісії відіграють ключову роль у реформованій системі медико-соціальної експертизи, адже дозволяють оцінювати стан людини не лише з медичної точки зору, а й у ширшому соціальному контексті. До їх складу входять лікарі-експерти різних спеціалізацій — терапевти, неврологи, ортопеди та інші фахівці, які оцінюють фізичний стан пацієнта, визначають рівень його функціональних можливостей та потребу у подальшому лікуванні. Однак медична оцінка — це лише частина комплексного підходу, що має на меті створення максимально ефективної програми підтримки для кожної людини.

Разом із лікарями над оцінкою стану людини працюють психологи, які аналізують її емоційний та когнітивний стан, рівень стресу, здатність адаптуватися до нових умов життя. Соціальні працівники вивчають житлові умови людини, доступність необхідної інфраструктури (лікувальних установ, транспорту, соціальних служб), а також допомагають визначити, яку соціальну підтримку може отримати пацієнт. Реабілітологи та фізичні терапевти оцінюють можливість відновлення людини, розробляють індивідуальні програми фізичної реабілітації, що можуть включати заняття з лікувальної фізкультури, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо.

Важливу роль у мультидисциплінарному підході відіграють спеціалісти з працевлаштування, які допомагають людині знайти відповідну роботу, адаптувати робоче місце або пройти професійну перепідготовку. Завдяки такому командному підходу оцінка стану людини здійснюється комплексно, з урахуванням усіх аспектів її життя – медичних, психологічних, соціальних і професійних. Це підвищує ефективність реабілітації, сприяє соціальній інтеграції та дозволяє людям з інвалідністю реалізовувати свій потенціал у суспільстві.

Етапи звернення до оновленої медико-соціальної експертизи

Першим кроком для звернення до оновленої медико-соціальної експертизи (МСЕ) є консультація із сімейним лікарем. Він проводить первинний огляд, аналізує стан здоров’я пацієнта та, за потреби, призначає додаткові обстеження чи консультації вузькопрофільних спеціалістів. Якщо після лікування людина не може повноцінно виконувати повсякденні чи робочі обов’язки, лікар видає електронне направлення на МСЕ. Завдяки цифровізації цей документ автоматично реєструється в системі eHealth, що значно скорочує час та усуває потребу в паперових довідках.

Наступний етап — подання документів до комісії МСЕ. Людина може зробити це онлайн через електронну систему eHealth, що дозволяє значно зменшити бюрократичне навантаження та скоротити черги. Однак для тих, хто не має доступу до інтернету або потребує додаткових консультацій, зберігається можливість особистого подання документів у медичній установі. Оновлена система також передбачає автоматичне завантаження медичних висновків.

Проходження експертизи може відбуватися у двох форматах: очному, якщо потрібен фізичний огляд, або дистанційному звернення до оновленої медико-соціальної експертизи (МСЕ)  у разі важкого стану чи обмеженої мобільності пацієнта. Під час МСЕ оцінюються фізичні, психологічні та соціальні фактори, які впливають на функціонування людини. У разі встановлення інвалідності комісія визначає рекомендації щодо реабілітації та соціальної підтримки, а також формує індивідуальну програму реабілітації (ІПР). Всі дані автоматично передаються в органи соціального захисту, Пенсійний фонд, що дає змогу швидко оформити соціальні виплати та пільги без додаткових візитів до держустанов

Основні ризики та виклики

Одним із ключових викликів реформи медико-соціальної експертизи є недостатнє фінансування. Для ефективного впровадження змін необхідні значні кошти на навчання фахівців, оновлення матеріально-технічної бази, закупівлю сучасного обладнання для обстежень, а також на розробку та підтримку електронних сервісів. Без належного фінансування є ризик, що реформа залишиться декларативною, а цифрові сервіси працюватимуть із перебоями або стануть доступними лише у великих містах. Тому необхідно передбачити стабільне бюджетне забезпечення та залучення міжнародних грантів для підтримки оновленої системи МСЕ.

Ще однією проблемою є опір змінам, який може виникати як з боку самих працівників медичних комісій, так і внаслідок бюрократичної інертності системи. Багато фахівців звикли працювати за старими процедурами, а перехід до нових стандартів, цифрових реєстрів і мультидисциплінарного підходу вимагає додаткового навчання та зміни усталених методів роботи. Крім того, існує ризик, що традиційні схеми встановлення інвалідності та корупційні механізми можуть гальмувати реформу, якщо не буде забезпечено прозорість процесу та автоматизований контроль за рішеннями комісій.

Серйозним викликом є брак фахівців у сфері реабілітації та соціальної підтримки. Мультидисциплінарні команди потребують не лише лікарів, а й психологів, соціальних працівників, реабілітологів, фахівців із працевлаштування, яких наразі недостатньо. Додатково, у віддалених регіонах проблема ускладнюється браком доступу до телемедицини та якісного інтернету, що обмежує можливості дистанційного проходження МСЕ та електронного документообігу. Для подолання цих проблем необхідно запроваджувати програми підготовки та перепідготовки спеціалістів, а також активно розвивати цифрову інфраструктуру в регіонах.

Які можливості українці мають уже сьогодні

Якщо ви маєте хронічні захворювання або потребуєте продовження інвалідності, перший крок — це консультація із сімейним лікарем. Він роз’яснить, які зміни у процедурах відбулися у вашому регіоні, та за потреби видасть електронне направлення на медико-соціальну експертизу (МСЕ). Також лікар допоможе визначити необхідні аналізи та обстеження, які можуть знадобитися для проходження комісії, а у разі потреби направить до вузькопрофільних спеціалістів. Завдяки оновленій системі МСЕ багато документів передаються автоматично через електронну систему eHealth, що значно спрощує процес і зменшує бюрократичні перепони.

Кожен громадянин повинен знати свої права, щоб ефективно користуватися можливостями, які надає оновлена система МСЕ. Ознайомтеся з Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю»* та Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю*, які гарантують рівні можливості для всіх людей, незалежно від стану здоров’я. Особливу увагу слід приділити індивідуальній програмі реабілітації (ІПР) — вона передбачає не лише медичну допомогу, а й психологічну підтримку, соціальну адаптацію, можливість професійного навчання та працевлаштування.

Щоб не пропустити важливі оновлення, варто слідкувати за електронними сервісами, які поступово впроваджує Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) та Міністерство соціальної політики (Мінсоцполітики). Офіційні сайти та онлайн-ресурси містять актуальну інформацію про можливість подання заяв через eHealth, дистанційного проходження МСЕ та отримання рішень в електронному форматі. Якщо ж ви вважаєте, що рішення комісії несправедливе, не бійтеся його оскаржувати – звертайтеся до апеляційної комісії або суду. Законодавство України гарантує прозору процедуру захисту прав громадян, тож кожен має можливість отримати справедливий розгляд своєї ситуації.

Реформа МСЕ — це крок уперед для України. Вона покликана перетворити формальну процедуру «паперових» оглядів на справжню систему підтримки та реабілітації, що орієнтована на гідність і можливості кожної людини. Згідно з Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» та Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, головна мета — максимально залучити людину до соціуму, допомогти їй вести активне і повноцінне життя.

Реформа — це живий процес, який лише набирає обертів. Ваша участь, знання та активна позиція можуть стати вирішальними у формуванні справді сучасної медико-соціальної експертизи. Якщо потрібна додаткова інформація чи правова консультація, звертайтеся до сімейного лікаря, правозахисних організацій або шукайте відповіді на офіційних ресурсах Міністерства охорони здоров’я та Міністерства соціальної політики України.

*Корисні посилання:

1. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»
   
   
2. Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»
   
   
3. Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю (ратифікована Законом № 1767-VI від 16.12.2009)
   
   
4. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу» (№ 1317 від 03.12.2009).
   
   Головне фото до статті: УНІАН.
   
   

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.