Що робити, якщо військовослужбовець потрапив у полон чи зник без вісти (+зразки документів)

Дата публікації: 09.06.2022

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) розробила детальну інструкцію, за допомоги якої родичі військовослужбовців зможуть самостійно здійснити заходи, направлені на встановлення місцезнаходження своїх рідних і сприяти їхньому якнайскорішому визволенню. Покрокову інструкцію підготувала адвокатка Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь.

У руках країни-агресорки нині перебуває значна кількість українських військовослужбовців, точна кількість не підтверджується. В середині квітня міністерка з питань реінтеграції І. Верещук заявляла, що в Росії знаходиться близько 700 українських військовослужбовців та більше тисячі цивільних, натомість Російська сторона називає значно більші цифри, 27 травня глава ДНР заявив, що лише на території «ДНР» знаходиться більше 5 тисяч українських військовослужбовців.

Питання звільнення військовополонених наразі в більшій мірі залежить від результатів взаємних переговорів із супротивною стороною, що лежить у виключно політичні площині і на що важко повпливати. Разом з тим, важливим елементом залишається використання юридичних механізмів, які можуть слугувати додатковим засобом задля встановлення інформації про військовослужбовця та пришвидшення процесу обміну.

УГСПЛ отримує десятки звернень за правовою допомогою у таких випадках. У зв’язку з цим, ми розробили детальну інструкцію, за допомоги якої родичі військовослужбовців зможуть самостійно здійснити заходи, направлені на встановлення місцезнаходження своїх рідних і сприяти їхньому якнайскорішому визволенню.

Крок 1

Звернутися до компетентних органів України

Наразі в Україні діє декілька органів, які уповноважені займатися питаннями пов’язаними із військовополоненими, які знаходяться під контролем супротивної сторони. Нижче подані контакти та приклади письмових звернень до цих органів. Як правило, родичі звертаються засобами телефонного зв’язку до цих органів і часто не отримують зворотної відповіді від них і не мають жодної підтвердженої інформації. У зв’язку з цим, ми радимо подавати письмові звернення на офіційні електронні адреси даних органів із вимогою надати відповідь. Відповідно до Конституції України (ст.40) та Закону України “Про звернення громадян” державні органи влади зобов’язані  надати письмові відповідь на такі запити.

1. Об’єднаний Центр з пошуку та звільнення полонених при Службі Безпеки України

Об’єднаний Центр при СБУ діє на підставі Наказу СБУ № 573/152/252 від 8 квітня 2019 року, до компетенції даного органу відноситься створення та ведення облік осіб, які захоплені в полон; координує заходи, щодо звільнення незаконно позбавлених волі осіб та забезпечує ведення переговорного процесу.

Контакти

+38 067 650 83 32

+38 098 087 36 01

електронна пошта: united.centre.ssu@gmail.com

адреса: 01601, м. Київ-1, вул. Володимирська, 33

Приклад письмового звернення до Об’єднаного Центру при СБУ. Щоб скачати, натисніть ТУТ.

1. Національне інформаційне бюро

Національне інформаційне бюро, функції якого виконує Державне підприємство «Український Національний центр розбудови миру» було створено відповідно до вимог Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (1949 р.)  і до його повноважень входить ведення реєстру військовополонених та цивільних осіб, які перебувають під контролем держави-агресорки (її окупаційних сил чи окупаційних адміністрацій).

Контакти:

гаряча лінія 1648 або 380 44 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону)

ел.адреса: nib.uncp.info@gmail.com

адреса: Чоколівський бульвар, 13, м. Київ, 03186

Приклад письмового звернення до Національного інформаційного бюро. Щоб завантажити, натисніть ТУТ.

1. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Даний штаб утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257. Наразі даний штаб діє під координацією Головного управління розвідки Міністерства Оборони України. До компетенції зазначеного штабу віднесено ведення відповідних перемовин щодо обмінів (звільнення) полонених та заручників, здійснення самих обмінів. Основними завданнями штабу є сприяння заходам щодо забезпечення міжнародно-правових зобов’язань України з поводження з військовополоненими, сприяння координації роботи різних державних органів військових формувань та громадськими об’єднаннями з питань поводження з військовополоненими, визначення шляхів та способів розв’язання проблем поводження з військовополоненими.

Контакти

тел.: (044) 428-62-74

ел.адреса: contact@gur.gov.ua

адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 33

Приклад письмового звернення до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Щоб скачати, натисніть ТУТ.

1. Органи Національної поліції

Правоохоронні органи уповноважені проводити розслідування злочинів, якими можуть бути випадки катування та поганого поводження із військовополоненими у порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Таким чином, родичі військовополонених як потерпілі можуть звернутися із заявою про злочин до відділку поліції за місцем свого проживання із вимогою провести розслідування. Відповідно до положення Кримінального процесуального Кодексу України, протягом 24 годин після подання заяви про злочин органи поліції зобов’язані розпочати досудове розслідування. Підтвердженням початку розслідування є отримання витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому зазначено номер кримінального провадження. Таким чином, після подання відповідної заяви, протягом доби Вам варто повторно звернутися до відділку поліції із вимогою надати Вам такий витяг, а також отримати контактні дані слідчого, який відповідальний за проведення розслідування вашої справи.

Приклад заяви про злочин до поліції. Щоб завантажити, натисніть ТУТ.

Крок 2

Звернутися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста

На Міжнародний Комітет Червоного Хреста як гуманітарну організацію покладено надання послуг сторонам конфлікту та сприяння захисту прав військовополонених і поліпшення їхнього становища. Зокрема, представники МКЧХ можуть отримати доступ до місць утримання військовополонених, а також отримати дані про військовослужбовців, яких утримує Росія. Тому звернення до МКЧХ може слугувати надійним джерелом отримання інформації про те, чи дійсно військовий перебуває у полоні країни-агресора.

Женевські конвенції, а також звичаєве міжнародне гуманітарне право (МГП) передбачають право МКЧХ відвідувати всіх військовополонених і цивільних інтернованих осіб, де б вони не перебували, під час міжнародних збройних конфліктів. Ці візити допомагають забезпечити повагу до їхнього життя та гідності, нагадавши органам влади, що поводження з полоненими та умови їх інтернування або утримання повинні відповідати стандартам МГП. Це включає доступ до медичної допомоги, їжі та води. Також не можна застосовувати щодо них тортури, залякувати або вдаватися до насильства. Крім того, вони повинні бути захищені від публічної цікавості.

Центральне агентство з розшуку МКЧХ, яке отримує реєстраційну інформацію під час візитів і безпосередньо від органів влади, надало сотням сімей усіх сторін інформацію про своїх зниклих безвісти близьких з початку міжнародного збройного конфлікту в Україні.

Контакти

Сім’ї, які шукають інформацію про зниклих безвісти родичів, можуть звернутися до Центрального агентства з розшуку МКЧХ ctabureau@icrc.org

або тел. +41 22 730 3600 | +7495 626 54 26 | +380 800 300 155

МКЧХ рекомендує, щоб особа, яка розшукує свого родича, безпосередньо зателефонувала на гарячу лінію 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні)

або ел.пошта kyi_kyiv@icrc.org

Приклад листа до МКЧХ. Щоб завантажити, натисніть ТУТ.

Крок 3

Звернення до міжнародних інституцій

Родичі військовополонених чи зниклих без вісти можуть також звернутися до міжнародних інституцій із захисту прав людини із заявою про порушення прав і клопотанням про вжиття цими інституціями процедур швидкого реагування (тимчасові заходи).  Такими інституціями можуть бути Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) АБО Комітет з прав людини ООН (КПЛ). Як наслідок застосування таких заходів ЄСПЛ або КПЛ ООН може бути зобов’язання Росії вжити заходів для встановлення місцезнаходження військовополоненого, його стану здоров’я та забезпечити найскоріше його/її звільнення та надати цю інформацію заявникам.

Звертаємо Вашу увагу, що варто звертатися до одного з цих міжнародних органів за вибором, адже за загальним правилом ЄСПЛ не розглядає заяви, які уже попередньо розглянув інший міжнародний орган, тому Ваше звернення в таку разі може бути визнане неприйнятним. Нижче описані процедури звернення до ЄСПЛ та КПЛ ООН.

2. Звернення до Європейського суду з прав людини

В рамках Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) діє спеціальна система вжиття тимчасових заходів відповідно до статті 39 Регламенту Суду. Дана процедура передбачає швидке реагування Суду до рогляду справи по суті у випадках, коли є ризики серйозного порушення прав людини, як правило, це існування загрози життю і здоров’ю людини.

До такої категорії справ відносяться справи, пов’язані зі зникленням людини без вісти в умовах, які могли загрожувати її життю чи здоров’ю, наприклад в умовах збройного конфлікту, чи випадки потрапляння військвослужбовців в полон або незаконне затримання цивільних осіб.

Вимоги до звернення до ЄСПЛ із запитом про вжиття тимчасових заходів

Для звернення із клопотання про вжиття тимчасових заходів не встановлено спеціального формуляру чи форми звернення.

Звертатися можна будь-якою мовою (українська, російська, англійська).

Головною вимогою до такого звернення надати Суду переконливі докази того, що існує неминучий ризик чи загроза життю і здоров’ю особи в інтересах якої подано запит.

Такими доказами можуть бути:

• показання свідків
• інформація з відкритих джерел: фото, відео, які підтверджують перебування в полоні
• відповіді на звернення компетентних органів України чи МКЧХ щодо перебування військовослужбовця в полоні
• офіційні заяви представників влади України чи Росії.

Які потрібно надати документи (інформацію)

• Інформація про заявника (родича військовополоненого): прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, актуальна адреса, номер телефону, електронна пошта.
• Інформація про військовополоненого (радимо не додавати інформацію про військову службу)
• Документи, які підтверджують зв’язок родича, який звертається до ЄСПЛ від імені потерпілих осіб (бажано, але не обов’язково) Наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб. Якщо таких документів немає, потрібно вказати про такий зв’язок у поясненнях.
• Докази того, що заявник знаходиться в умовах небезпечних для життя
• Будь-яка інша інформація на підтвердження Ваших тверджень у зверненні до Суду (наприклад, медична документація про наявність захворювання чи поранення у військовополоненого)

Особливості викладення інформації у запиті до ЄСПЛ

• Інформація у запиті має бути викладена ґрунтовно та стисло, наскільки це можливо.
• Варто уникати інформації, яка не має значення для розгляду запиту чи не стосується обставин справи.
• Інформація та твердження, зазначені у запиті, слід підкріплювати посиланнями на докази, які потрібно додати до запиту.
• В кінці запиту потрібно зазначити пронумерований перелік додатків.
• На кожному додатку потрібно зазначити його номер.
• Усі сторінки (включаючи додатки) повинні бути пронумеровані єдиною наскрізною нумерацією.
• Вкажіть актуальні контактні дані заявника/представника заявника через які Суд може ефективно з Вами комунікувати (для пришвидшення обміну інформацією краще вказати номер факсу та електронну адресу). Якщо у Вас немає постійного доступу до факсу, Ви можете попросити Суд у запиті здійснювати комунікацію електронною поштою.

Детальна інструкція із описом вимог подання запиту за посиланням.

Приклад запиту до ЄСПЛ щодо військовополоненого за посиланням. Щоб завантажити, натисніть ТУТ.

Куди і як надсилати заяву до Суду

Запит про тимчасові заходи слід надсилати до Суду факсом.

В Суді виділено спеціальний факс для надсилання клопотань про застосування тимчасових заходів:

+33 (0)3 90 21 43 50

+33 (0)3 88 41 39 00

Бажано щоб обсяг документів не перевищував 10 сторінок. Якщо факс перебільшує 10 сторінок, рекомендуємо надіслати його в декілька етапів, щоб він був отриманий та розглянутий за найкращих умов.

Окрім того, лист із додатками, надісланий факсом варто також надіслати поштою на адресу Суду: European Court of Human Rights, Strasbourg, Cedex, F-67075, France

Процедура розгляду та наступні етапи

Суд, як правило, розглядає запит про тимчасові заходи оперативно (декілька днів).

У певних випадках Суд, може запросити у заявника/його представника додаткові документи. Важливо негайно інформувати Суд про будь-які зміни у справі заявника.

Після отримання Судом запиту по Правилу 39, він звертається до країни-відповідача з вимогою прокоментувати інформацію, надану заявником.

Потім Суд приймає рішення про задоволення вжиття тимчасових заходів або про відмову у застосування таких мір.

Інформацію про результати розгляду Вашого запиту Ви отримаєте факсом (по номеру, який було зазначено у Вашому запиті) та або поштою. Суд, як правило, не приймає і не надсилає інформацію на електронну пошту.

У випадку задоволення позову Суд у відповідному листі чітко вказує заходи, які держава-відповідач зобов’язана вжити на виконання рішення Суду.

Окрім того, після задоволення запиту, Суд надалі попросить Вас надіслати заповнений формуляр звернення до Суду, в якому потрібно детально викласти інформацію про порушення прав заявника.

Бланк формуляру.

Правила заповнення даного формуляру.

Європейська конвенція з прав людини

Формуляр працюватиме коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією і підтримується лише операційними системами Windows і Mac OS X. Будь ласка, переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп’ютері (завантажити програму можна на сайті www.adobe.com).

2. Звернення до Комітету з прав людини ООН

КПЛ може розглядати індивідуальні повідомлення про передбачувані порушення прав, закріплені у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Україна, і Російська Федерація визнають компетенцію КПЛ отримувати та розглядати повідомлення осіб, які перебувають під їх юрисдикціями, які стверджують, що вони є жертвами порушення положень Пакту.

Як і у випадку з Європейським Судом з прав людини, той, хто подає скаргу повинен дотриматися ряду формальних вимог, інакше скарга може бути визнана неприйнятною.

Скарга повинна містити основну особисту інформацію (ім’я потерпілого, громадянство, дату народження, поштову адресу або адресу електронної пошти), а також у ній має бути зазначена держава, проти якої подається скарга.

Особливу увагу слід приділити деталізованому викладенню фактів вашої справи в хронологічному порядку. В скарзі також необхідно обґрунтувати, які саме права чи свободи, передбачені Пактом, були порушені.

Якщо скарга подається від імені іншої людини, має бути подане підтвердження її згоди (без вимог до форми), або автор скарги повинен чітко пояснити, чому таку згоду неможливо отримано. До заяви слід прикріпити копії документів, що підтверджують особу, а також усі наявні докази, які можуть підтвердити доводи скарги.

Формуляр скарги на російській мові можна завантажити на офіційному сайті ООН за посиланням.

Формуляр потібно заповнити англійською чи російською мовою – офіційні мови ООН (запити українською мовою  не розглядаються).

У п.9 формуляру Ви можете описати запит щодо вжиття КПЧ ООН тимчасових заходів, наприклад:

– надати інформацію про місцеперебування військовополоненого та його стан здоров’я

– вжити заходів для його найскорішого звільнення

У цьому пункті важливо обгрунтувати наявність непопровної шкоди військовополоненому (наприклад, ризик застосування катування, ненадання медичної допомоги, інше)

Заповнений формуляр необхідно направити на електронну адресу: petitions@ohchr.org у форматі word документу без підписів, та скан копії роздрукованого та підписаного формуляру разом із додатками.

Більш детальну інформацію про процедуру звернення до органів ООН див. за посиланням.

Якщо вам необхідна юридична консультація щодо звернення до компетентних органів України чи міжнародних інституцій, ви можете звернутися за безкоштовною консультацією до громадських приймалень УГСПЛ за контактами.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.