​Що потрібно знати про цивільний шлюб?

Дата публікації: 06.06.2017

Що потрібно знати про цивільний шлюб?

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу Укра­їни (далі СКУ) сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним по­бутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кров­ного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 21 СКУ шлюбом є сімей­ний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивіль­ного стану (далі РАЦС). Проживання одні­єю сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Знайте! Подружжям є лише особи, які пе­ребувають у зареєстрованому шлюбі. Чоло­вік і жінка, які знаходяться у фактичних шлюбних відносинах (цивільний шлюб), вва­жаються сім’єю.

Спільна дитина у фактичних шлюбних від­носинах

У випадку, якщо мати і батько дитини не пе­ребувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

• За заявою матері та батька дитини. Така заява може бути подана до органів РАЦС як до, так і після народження дитини. Якщо батько неповнолітній, то органи РАЦС обов’язково повідомлять його бать­кам, опікуну, піклувальникам про запис його батьком дитини.
• За рішенням суду. Це відбувається при відсутності спільної заяви або заяви бать­ка дитини. Підставою для визнання бать­ківства будуть будь-які відомості, що за­свідчують походження дитини від певної особи. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, яка сама утримує і виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Також позов може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Аліменти

Якщо чоловік і жінка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, вирішили розлучитися, тобто припинити спільне про­живання і ведення спільного господарства, права їхньої спільної дитини не повинні об­межуватися.

Знайте! Закон встановлює для обох батьків обов’язок утримувати дитину до досягнен­ня нею повноліття. І якщо один із батьків ухиляється від цього, настає його обов’язок щодо сплати аліментів. Батьки можуть домовитися про спосібвиконання вищезаз­наченого обов’язку (надання матеріальної допомоги, утримання тощо). Уразі відсут­ності такої домовленості порядок і розмір утримання дитини визначається судом.

ПОРАДИ! Для подання позову до суду про виплату батьком аліментів потрібен від­повідний пакет документів. Зокрема до по­зовної заяви необхідно додати копію свідо- цтва про народження дитини (із вказівкою батька). У заяві слід вказати, що батько дитини не бере участі в її вихованні та утриманні, порушуючи таким чином нор­му закону (ст. 180 СКУ). У суді необхідно доводити таке твердження: треба надати докази цього або вказати свідків, які мо­жуть підтвердити наведені факти. Навіть якщо прямих підтверджень немає, у заяві обов’язково потрібно зазначити, що ви жи­вете окремо, виховуєте дитину самостійно і контактів із колишнім цивільним чолові­ком не маєте.

Батько дитини може підтвердити своє пі­клування про дитину тільки фактичним під­твердженням постійної допомоги: копії до­кументів про грошові перекази, чеки про купівлю будь-чого конкретно для дитини тощо. Якщо чоловік не зможе довести, що регулярно матеріально підтримує свою ди­тину, суд своїм рішенням зобов’яже його брати участь в утриманні дитини шляхом виплати аліментів.

Розподіл майна

Розподіляти у цивільному шлюбі можна тіль­ки спільне майно, але для цього хтось пови­нен визнати факт спільної сумісної власнос­ті на нього.

СКУ встановлює, якщо жінка і чоловік про­живають однією родиною, але не перебува­ють між собою у шлюбі, майно, нажите ними за час спільного проживання, належить їм на правах спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У разі укладання одним із такого подруж­жя договору щодо спільного майна (якщо договір потребує нотаріального оформлення і (або) підлягає державній реєстрації) згода іншого цивільного подружжя не вимага­ється. У зареєстрованому шлюбі така згода обов’язково повинна бути належним чином оформлена (нотаріально засвідчується).

Спадщина

Законодавством чітко встановлено, що на­родження дитини у незареєстрованому шлю­бі ніяк не впливає на обсяг прав дитини, у тому числі й на спадкоємні права.

Дитина завжди, за будь-яких обставин є спад­коємцем першої черги.

Зверніть увагу! Згідно зі ст. 1264 Цивільно­го кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщи­ни.

Після відкриття спадщини чоловік або жінка, які перебували у фактичних шлюбних відносинах, можуть звернутися до суду із за­явою про встановлення факту фактичних шлюбних відносин. Доказами можуть слу­жити: наявність спільних дітей, довідка про реєстрацію за адресою померлого, підтвер­дження про ведення спільного господарства від родичів і сусідів.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.