​Щорічна основна відпустка

Дата публікації: 06.06.2017

Щорічна відпустка ділиться на: основну відпустку; додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткову відпустку за особливий характер праці; додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства; додаткову відпустку окремим категоріям ветеранів війни; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Щорічна основна відпустка

Тривалість щорічної основної відпустки, як правило, становить 24 календарних дні за відпрацьований рік. Але для деяких категорій працівників тривалість щорічної основної відпустки буде більшою. Наприклад, керівникам навчальних закладів, педагогам і науковцям належить щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів. Інвалідам 1 і 2 групи надається щорічна основна відпустка 30 календарних днів, а інвалідам 3 групи – 26 календарних днів. Неповнолітнім працівникам належить щорічна основна відпустка 31 календарний день.

Відзначимо, що тривалість відпусток у кожному конкретному випадку залежить від залежить від статус працівника (учасник бойових дій, мати-одиначка тощо) та його зайнятості у різних сферах господарювання.

Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів – 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин – 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів.

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання основної та додаткової відпустки

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надається після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених законом. До таких винятків, наприклад, відносяться особи з інвалідністю, неповнолітні працівники, сумісники, чоловіки, чиї дружини перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і т.д. Таким співробітникам щорічну відпустку може бути надано до закінчення 6-місячного терміну роботи на підприємстві.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника продату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну. З цього правила також є винятки. Певним категоріям працівників, встановленим законом, відпустка надається у зручний для них час. До таких працівників, наприклад, відносяться матері двох дітей віком до 15 років або дитини інваліда, одинокі матері або батьки.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами або з особливим характером праці. Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому не важливо, яка з частин буде надана першою протягом року: більш тривала або коротша. Наприклад, можна взяти спочатку 10 днів відпустки, а потім – 14. Але не можна поділити відпустку, наприклад, на частини в 7,7 і 10 днів, тому що основна безперервна частина буде меншою 14 днів.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.