Видача свідоцтва про право на спадщину

Дата публікації: 06.06.2017

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Загальний термін на прийняття спадщини встановлено відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України у 6 місяців і розпочинається з дня відкриття спадщини. Після закінчення цього терміну у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно згідно ст. 1298 Цивільного кодексу України видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину (подача заяви про прийняття спадщини чи спільне сумісне проживання на момент смерті спадкодавця), жодними строками не обмежується, і звертатися за одержанням свідоцтва про право на спадщину можна будь-коли після закінчення шестимісячного строку.

Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Дане положення застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.

До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. В обох випадках у свідоцтвах зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видано свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємцям видаються окремі свідоцтва на кожний вид спадщини. Особиста явка спадкоємця за одержанням свідоцтва про право на спадщину не обов’язкова. Це свідоцтво може одержати представник спадкоємця за дорученням.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус повинен перевірити, чи правильно складено й посвідчено заповіт, чи відповідає він вимогам закону. У противному разі нотаріус відмовляє у прийнятті заповіту і видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім того, нотаріус з’ясовує, чи не скасовано та відмінено заповіт. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

УВАГА!!! З 2016 року люди отримали можливість оформляти спадок після смерті рідних не лише в місті обласного значення чи райцентрі, а й за місцем проживання померлого на момент його смерті в селі, де немає нотаріуса. Адже набув чинності Закон №1709-VII від 20.10.2014 року, яким внесено зміни та доповнення до Цивільного кодексу України та Закону «Про нотаріат».

Однак, видавати свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя можуть лише ті уповноважені посадові особи сільської ради, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Мін’юстом.

Не секрет, що в наш час не в кожному селі є фахівці, які мають юридичну освіту з досвідом роботи в галузі права не менше трьох років. Не кажучи вже про низку інших наведених вище умов, яким більшість посадових осіб органів місцевого самоврядування в сільській місцевості нині не відповідають. Крім того, в сільських радах, щоб уповноважені особи могли повноцінно вчиняти дії з оформлення спадщини, має бути постійний доступ до низки державних реєстрів. А для цього потрібен якісний і стабільний Інтернет.

Таким чином, з 1 січня 2016 року мешканці сіл, де немає нотаріусів і де наразі немає можливості забезпечити виконання зазначених вище законодавчих змін, для оформлення спадщини надалі будуть змушені їхати до райцентру.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.