Вік дитини до 1 року

Дата публікації: 06.06.2017

Відповідно до статті 110 Cімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом одного року після народження дитини.

Однак, дана стаття містить у собі і винятки, коли подружжя може звертатися до суду про розірвання шлюбу до одного року дитині від дня пологів. Такими винятками є:

а) протиправна поведінка одного з подружжя, яка містить ознаки кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини

б) визнання іншою особою свого батьківства;

в) відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Протиправна поведінка чоловіка, яка містить ознаки злочину, повинна бути направлена безпосередньо на дружину або їх спільну народжену дитину.

Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Суб’єкт злочину може бути звільнено від кримінальної відповідальності. Наприклад, з дійовим каяттям, зміни обставин, примирення, але злочинні дії не виправдовуються.

Наприклад, чоловік після народження дитини намагався її продати тощо, але дружина йому простила цей злочин.

Отже, для звернення до суду про розірвання шлюбу на вказаних вище підставах необов’язково чоловік повинен бути засудженим, достатньо його злочину, який ніким не виправданий.

Однією з підстав розірвання шлюбу між подружжям, що має спільну дитину віком до 1 року є визнання іншою особою свого батьківства після народження дитини. Дане є можливим шляхом подання подружжям до відділу реєстації актів цивільного стану спільної заяви про невизнання чоловіка батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Крім цього, визнання іншою особою свого батьківства після народження дитини є можливим шляхом звернення батька дитини в суд з позовом до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства.

Також чоловік має право звернутися до суду про розлучення до сплину одного року з дня пологів, якщо рішенням суду спростовується батьківство чоловіка і він виключений із актового запису про народження дитини. А саме, особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред’явивши відповідний позов. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Провадження у справі про розірвання шлюбу відкривається судом на підставі позовної заяви, поданої одним з подружжя у встановленому порядку. Позов про розірвання шлюбу подається позивачем (одним з подружжя) у загальному порядку до місцевого суду за місцем проживання відповідача (другого з подружжя). Однак, у разі, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти або якщо позивач не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, позов також може подаватися за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися у суді за місцем проживання будь-кого з них.

Позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

6) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви про розірвання шлюбу додаються копії таких документів:

• паспорту та картки фізичної особи-платника податків позивача
• паспорту та картки фізичної особи-платника податків відповідача ( в разі наявності)
• свідоцтва про одруження
• свідоцтва про народження дитини (дітей)
• довідка про склад сім ї і місце проживання позивача
• докази, що підтверджують необхідність розлучення до досягнення дитиною 1 року ( а саме ті, які доводять протиправну поведінку чоловіка щодо жінки або дитини, рішення суду про те, що чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини, рішення суду про визнання свого батьківства щодо дитини іншою особою тощо)
• квитанція про сплату судового збору. Судовий збір при поданні заяви у справах , що стосуються подання позову про розірвання шлюбу справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної зарплати. Останній встановлюється у Державному бюджеті. Станом на грудень 2016 року розмір судового збору за подання такого роду заяви становить 551 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, є можливість стягнути з відповідача сплачений судовий збір, однак в позові необхідно ставити умову про це.

Всі документи подаються до суду в двох екземплярах (один для суду, інший комплект суд надсилає відповідачу по справі).

Варто зазначити, що оригінали всіх документів, які додаються до позову необхідно буде принести на судове засідання.

Статтею 111 Сімейного кодексу передбачено, що під час судового розгляду справи про розірвання шлюбу суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Сімейний кодекс України не містить переліку таких заходів, однак в п. 5 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення. Тому у більшості випадків заходи, яких вживає суд, обмежуються відкладенням розгляду справи та призначенням подружжю строку на примирення. Тривалість такого строку процесуальним законом не встановлена, однак на практиці не перевищує кількох місяців.

Після застосування заходів щодо примирення подружжя з метою встановлення обставин справи суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини наміру розірвати шлюб, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші істотні обставини. Зокрема, суд повинен встановити наявність або відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу.

Якщо у процесі розгляду справи буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу. В такому випадку шлюб припиняється в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.