Вирішення земельних спорів

Дата публікації: 13.11.2018

Земельні спори — це суперечки між власниками чи користувачами, пов’язані із розв’язанням роз­біжностей, які випливають із земельних відносин.

Як правило, земельні спори виникають щодо порушення права власності та права користування земельною ділянкою, відведенням земельних ділянок, щодо вилученням землі тощо.

Земельні спори виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійсню­ють управління земельними ресурсами.

Чинний Земельний кодекс України роз’яснює що таке земельні спір, але не визначає всі можливі види земельних спорів, проте, він перераховує категорії (види) земельних спорів, які підлягають вирішенню тим чи іншим

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЗКУ земельні спори вирішуються судами, орга­нами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань зе­мельних ресурсів. Перелік органів, які уповноважені розглядати ти вирішува­ти земельні спори, є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Виключно судами вирішуються земельні спори щодо:

— володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб;

— розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей

 Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:

— меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;

— додержання громадянами правил добросусідства;

— розмежування меж районів у містах (див.: ч. 3 ст. 158 ЗКУ).

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земель­ні спори щодо:

— меж земельних ділянок за межами населених пунктів;

— встановлення обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (див.: ч. 4 ст. 158 ЗКУ). Зазначимо, що органи місцевого самовряду­вання та органи з питань земельних ресурсів здійснюють виключно позасудовий розгляд і вирішення земельних спорів.

Заява про вирішення земельного спору

Відмітимо, що заява громадянина про вирішення земельного спору органами влади має бути достатньо мотивованою (містити всі обставини, які слугували причиною для звернення) та містити чітко сформульовані вимоги. Варто вказати в заяві: між ким виник земельний спір, з приводу чого, коли він виник, яке право було порушене, на яких документах це право ґрунтується.

Орієнтован структура заяви:

— найменування органу, до якого вона подається;

— зазначення доказів, якими підтверджуються обставини справи;

— прізвище, ім’я, по батькові сторін, які беруть участь у спорі, прізвище, ім’я та по батькові представника, якщо заява подається представником заявника, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;

— зміст вимог та обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

— зазначення доказів, якими підтверджуються обставини справи;

— перелік документів, що додаються до справи.

 У Порядку про вирішення земельних спорів часто вказують, що розгляд земельних спорів покладено на комісію з розгляду земельних спорів, склад якої затверджується рішенням виконавчого комітету. Передбачається, що така комісія може виходити на місце та перевіряти обставини, які були зазначені заявником в його заяві про вирішення земельного спору.

Таким чином, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного  спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття (ст. 159 Земельного кодексу України).

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору,  і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст. 160 Земельного кодексу України).

 

 

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.