Мережа правового розвитку презентувала інструкцію з розбудови правоспроможних громад

Дата публікації: 05.11.2021

Авторка: Галина Колесник, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку.

Наприкінці жовтня експерти Мережі правового розвитку презентували у Запоріжжі практичний посібник «Досліджуємо правові потреби громади».

Видання представили на підсумковій конференції проєкту з посилення правової спроможності сільських громад Східної України, який реалізувала членська організація Мережі правового розвитку «Стратегії і технології ефективного партнерства» (СТЕП). Представники СТЕПу були одними з першопрохідців програми «Правоспроможна громада»

До посібника увійшов їхній досвід, а також досвід інших організацій, які навчалися та втілювали розроблені рішення посилення правової спроможності в 17 громадах 12 областей України протягом перших трьох «хвиль» програми. 

Чому саме зараз стало можливим створення практичного посібника «Досліджуємо правові потреби громади», пояснює програмний менеджер Мережі правового розвитку та експерт програми «Правоспроможна громада» Віталій Охріменко:

«Ми намагалися написати посібник після першого року, але в нас не було впевненості в тому, що кожен розділ вивірений. Нам хотілося наповнити його реальними прикладами, особливо успішними – успішні дизайн та програма дослідження;  поради, які ефективно працюють в невеликих населених пунктах. З року в рік ми значно доопрацьовували методологію програми і саме зараз маємо квінтесенцію практичного досвіду: як розробити вибірку на основі обмежених даних; як готувати інтерв’юерів із представників громади і як  організовувати їх роботу; як правильно проаналізувати дані без залучення зовнішнього експерта та на основі цього аналізу розробити дорожні карти впровадження рішень. Саме за рахунок синергії досвіду, який отримали під час роботи з громадами, і вийшло сформувати інструкцію до дії з конкретними прикладами. Наразі будь-яка активна та мотивована громада за допомоги цього посібника може досягти значного прогресу в розбудові своїх місцевих екосистем доступу до правосуддя».

Досвід «Правоспроможної громади» є унікальним, адже передбачає впровадження учасницького підходу під час дослідження. Про це зазначає виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко:

«За останні роки підхід до стратегій досліджень у громаді зазнав значних змін у контексті розуміння поняття «експертизи»: хто має бути експертом, які цінності лежать в основі дослідницької діяльності. Якщо раніше процес дослідження передбачав наявність зовнішнього експерта або експертки, то зараз парадигма змінюється. Представники заінтересованих сторін стають співдослідниками і беруть участь у процесі прийняття рішень під час дослідження – від формування дослідницького питання до інтерпретації̈ результатів та їх публікації. Програма «Правоспроможна громада» створює простір для спільного процесу дослідження, де дослідниками є ініціативні групи у громаді, які стають агентами обґрунтованих змін, а не намагаються підлаштувати потреби громади під наявні послуги».

«Правова допомога видається безкінечним процесом, який не має ані початку, ані завершення. Це уявлення доволі часто обмежує увагу до проблем та зупиняє пошук рішень тими суб’єктами, хто має рамку програмного принципу планування. Посібник пропонує рішення щодо пошуку інструментів та визначення індикаторів успішності, які дозволяють перекласти мову проблем на мову рішень, що надзвичайно цінно», – підкреслив директор програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов.

Про посібник

Доступ до правосуддя є, по суті, імунною системою суспільства. Вона має допомогти вирішити існуючі проблеми, запобігти їх ускладненню та появі нових, які завдають шкоди як окремій людині, так і спільноті, громаді чи всьому суспільству. Детальне розуміння реальної ситуації із доступом до правосуддя є визначальним для вирішення правових проблем та задоволення правових потреб мешканців громад. Це у свою чергу допомагає розробляти ефективні національні та місцеві стратегії та політики, дієві програми втручання та розумні моделі фінансування системи правосуддя. Детальніше про це йдеться у першому розділі посібника.

Наступні частини посібника мають прикладний характер. Вони орієнтують щодо формування дослідницької групи, планування дослідження та джерел отримання даних, опитування населення, проведення більш фокусних і глибинних досліджень, обробки отриманих даних, підбору інструментів для впливу на вирішення виявлених проблем, адвокатування впровадження рішень. 

Остання частина посібника містить конкретні приклади елементів дослідницьких програм і покликання на корисні ресурси.

Посібник «Досліджуємо правові потреби громади» буде особливо корисним всім тим, хто потребує достовірних даних про правові проблеми людей та зацікавлений у їх дослідженні та вирішені в найбільш ефективний спосіб:

• лідерам громад – для ухвалення ефективних рішень в інтересах громади;

• представникам громадянського суспільства – для проведення дієвих адвокаційних кампаній або для залучення ресурсів на вирішення таких проблем;

• представникам системи безоплатної правової допомоги та правозахисникам – для посилення своєї спроможності виявляти правові потреби та проблеми у громаді;

• керівникам системи правосуддя – для формування та впровадження політики, пріоритетом якої є забезпечення людиноцентричного правосуддя.

Володіти даними про правові потреби та проблеми людей, мати достатню кількість інструментів для вирішення правових проблем, формувати та втілювати стратегії для розбудови місцевих екосистем доступу до правосуддя. Тільки так можна досягти реальної справедливості для всіх, переконані експерти Мережі. І посібник «Досліджуємо правові потреби громади» є прикладним інструментом розширення можливостей для розбудови правоспроможних громад.

*Під екосистемою доступу до правосуддя на рівні територіальної громади розуміється доступна у громаді інфраструктура для вирішення правових проблем. Правову підтримку у вирішенні правових проблем мешканців громади можуть надати: установи та організації комунальної власності (у межах своєї компетенції, в т.ч. юридичні підрозділи, підрозділи житлово-комунального господарства та благоустрою, освіти, соціальних послуг, медичних послуг, культури, старости старостинських округів; центри надання адміністративних послуг тощо); органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (у межах своєї компетенції); спеціалізовані організації громадянського суспільства; центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (за наявності офісу у даній місцевості, під час мобільних виїздів). Крім того, у громаді можуть бути наявні додаткові складові інфраструктури для вирішення правових проблем, до яких умовно можна віднести наступні установи та їх фахівців: комунальні заклади, установи та підприємства (наприклад, у сфері надання освітніх, соціальних та медичних послуг); співробітники Національної поліції (зокрема поліцейські офіцери громади (за наявності)); працівники будинків культури та бібліотек.

P.S. Навчально-практична програма “Правоспроможна громада” впроваджується Українською школою практичних знань з питань доступу до правосуддя з 2019 року на базі мережі правових клубів #PRAVOKATOR за підтримки Координаційного центру з надання правової допомоги, Міжнародного фонду “Відродження”, Української фундації правової допомоги, партнерських організацій та установ і безпосередньо адмініструється Мережею правового розвитку.

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.