Зміни в законодавстві щодо ВПО: чи припинять виплати переселенцям

Дата публікації: 22.12.2022

Чергові зміни в законодавстві мають ознаки того, що держава намагається зменшити навантаження на державний бюджет шляхом, аби упорядкувати витрати на соціальні програми та спрямувати виплати на найбільш незахищені верстви населення. Чого чекати від цих змін переселенцям? Юристи Сумської ГО «Північна правозахисна група» проаналізували оновлене законодавство щодо внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до урядової постанови № 332, прийнятої 20.03.2022 року, внутрішньо переміщеним особам з державного бюджету щомісячно виплачується допомога на проживання. Цілком зрозуміло, що бюджетні витрати на соціальні потреби мають бути цільовими та контрольованими, а їх розмір та масштаб визначаються можливостями державного бюджету, складеного в умовах воєнного стану.

Зміни в законодавстві, що останнім часом ми спостерігаємо, мають ознаки того, що держава намагається зменшити навантаження на державний бюджет шляхом упорядкування витрат на соціальні програми, спрямування виплат на найбільш незахищені верстви населення. Таким прикладом є прийняття Кабінетом Міністрів України 15 листопада 2022 року постанови № 1320 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо призначення окремих видів державної допомоги та соціальних стипендій», яка безпосередньо стосується і внутрішньо переміщених осіб.

У постанові робиться акцент на визначення розміру соціальних виплат в залежності від майнового стану отримувачів відповідної допомоги, встановленні фінансового контролю за наданням соціальної допомоги, зокрема, шляхом отримання відомостей із наявних державних реєстрів для перевірки достовірності наданої заявниками інформації, перевірок отримувачів допомоги за місцем проживання тощо.

Щодо перевірок

Перевірки за місцем реєстрації не є сучасним винаходом, вони застосовувалися і раніше. Так, щодо внутрішньо переміщених осіб, то їх перевіряли і до цього. Це було встановлено урядовою постановою від 08.06.2016 року № 365 (яка була визнана в судовому порядку протиправною і пізніше скасована). Різниця хіба що в тому, що вимога перевіряти переселенців зі складанням актів обстеження житлових умов тоді пояснювалась необхідністю отримувати інформацію про наявні соціально-побутові та інші проблеми для вжиття необхідних заходів.

Наразі про зацікавленість у нагальних потребах переселенців під час відвідування їх за місцем фактичного проживання не йдеться. Метою вибіркових перевірок, про які зазначено у Порядку надання допомоги на проживання (ПКМУ № 332), є суто контроль за дотриманням законодавства під час надання допомоги, тобто припинення виплати у випадку відсутності особи за адресою.

Про необхідність контролю згадувала і міністр соціальної політики України Оксана Жолнович в ефірі «Сніданок з 1+1» 15 листопада 2022 року, пояснюючи, що допомога на проживання – це адресна, цільова виплата, яку треба верифікувати: «Це для того, щоб ми адресно допомагали максимальній кількості людей, що справді потребують такої виплати, і мали розуміння, як відбувається рух ВПО по країні».

Щодо виплат з 1 січня 2023 року

Постановою № 1320 внесені також суттєві зміни до ПКМУ від 07.03.2022 року № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану». За її новою редакцією, державна допомога, що виплачується через органи соціального захисту населення, з початку 2023 року буде виплачуватись лише тим, хто звернеться до органів соцзахисту з відповідною заявою та документами, що підтверджують право на отримання соціальної пільги та містять відомості для проведення перерахунку державної соціальної допомоги. Можна з певною вірогідністю припустити, що у багатьох отримувачів соціальної допомоги розмір соціальних виплат з 1 січня 2023 року зменшиться в результаті перерахунку, а дехто взагалі втратить право на її отримання.

Без подання таких заяв продовжуватимуть виплати лише тим особам, які проживають на території України, що знаходиться в районі бойових дій або в тимчасовій окупації. Це видається цілком логічним, бо в умовах активних бойових дій, та ще часто – за відсутності поштового зв’язку та інтернету, було б нереально вимагати від таких осіб звертатися до державних установ і надавати підтверджуючі документи. Тому цілком зрозуміла позиція держави, яка неодноразово висвітлювалася у пресі, — продовжувати нарахування та виплату соціальної допомоги таким особам (інше питання, чи багато з них має можливість отримати і використати ці кошти).

Проте незрозумілим є те, що після внесених в постанову змін у списку осіб-отримувачів соціальної допомоги, яким виплати мають припинити з початку 2023 року, залишили внутрішньо переміщених осіб — причому без будь-яких застережень та уточнень.

Ще раз: за змістом постанови № 214 виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжується в наступному році лише тим, які проживають на території територіальних громад, включених до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Особам, які не проживають на території територіальних громад, включених до Переліку, строк виплати державної соціальної допомоги припиняється з 1 січня 2023 року.

Нагадаємо: Законом визначено поняття внутрішньо переміщеної особи — це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Вочевидь ми маємо явне протиріччя, оскільки саме факт вимушеного залишення свого місця проживання є необхідною умовою, підставою для набуття особою статусу внутрішньо переміщеної. Ну ніяк не зможе хтось стати внутрішньо переміщеною особою, залишаючись проживати за місцем своєї реєстрації (про випадок зруйнованого житла зараз не будемо згадувати). Це абсолютно несумісні речі.

Проста механічна заміна однієї частини тексту іншою в постанові № 214, без належного аналізу кінцевого результату, призвела до появи протиріччя та нелогічності в нормативно-правовому акті. На думку правозахисників, не треба було під час опрацювання змін до постанови № 214 залишати в цьому списку осіб-отримувачів соціальної допомоги внутрішньо переміщених осіб. «Перезавантаження» виплати допомоги на проживання ВПО якщо робити, то здійснювати потрібно за інших умов – без прив’язки до проживання/непроживання особи на тимчасово окупованій території України чи на території, де ведуться бойові дії.

Через допущену неуважність, безсумнівно, виникнуть питання стосовно правомірності подальших дій співробітників органів соціального захисту населення по припиненню/подовженню з 1 січня 2023 року виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Що робити?

Авжеж, для того, щоб актуалізувати базу отримувачів допомоги на проживання ВПО, для влади набагато простіше замість проведення вибіркових перевірок із залученням Нацсоцслужби перезавантажити процес виплат, змусивши громадян особисто прийти до державної установи для підтвердження свого права на отримання допомоги на проживання. Скоріш за все, так і відбуватиметься процес подовження виплат допомоги на проживання, бо про можливе використання мобільного застосунку «Дія» для верифікації виплат мова не йде (хоча змінити місце фактичного проживання та скасувати довідку ВПО вже нібито можливо).

Проте здійснювати таке перезавантаження виплат допомоги на проживання ВПО на підставі постанови КМУ № 214 теоретично неможливо. Треба вилучати внутрішньо переміщених осіб з того списку і прописувати для них інший алгоритм зупинення та поновлення виплати соціальної допомоги.

Тому зараз, поки ще є час, було б не зайвим виправити недолік з поточною редакцією постанови КМУ № 214 щодо припинення/продовження виплат допомоги на проживання ВПО з 1 січня 2023 року, зробити текст постанови в частині, що стосується внутрішньо переміщених осіб, несуперечливим, ясним, точним і доступним для розуміння та виконання.

Є питання і до створення умов для майбутніх відвідувачів державних установ, яким доведеться стояти в чергах, щоб подати свою заяву з відповідними додатками. А серед них багато осіб, що досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію, осіб з інвалідністю тощо. Так, можна організувати електронну чергу, телефонний запис на прийом та «розтягнути» у часі пікові навантаження, щоб створити бодай якісь прийнятні умови роботи з відвідувачами, проте для вразливих категорій громадян буде вагомим кожний тиждень відтермінування дати початку нарахувань соціальної допомоги. А ще до заяви деяким категоріям громадян потрібно буде долучити певні офіційні документи, як-то довідки МСЕК та висновки лікарської комісії, відомості про доходи. І всі ці поточні проблеми необхідно буде вирішувати в умовах воєнного часу – з постійними повітряними тривогами та перервами електропостачання.

Щодо соціальної спрямованості постанови № 1320

Було:

7 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану», за змістом якої державна соціальна допомога певним категоріям та відповідні пільги громадянам на період існування воєнного стану в країні продовжується і виплачується без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.

Окремим підпунктом зазначено, що особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, отримувачам державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю в період воєнного стану виплата державної соціальної допомоги продовжуватиметься, навіть якщо ними пропущено строк переогляду допомоги.

Стало:

• 15 листопада 2022 року постанова № 214 була кардинально змінена: виплата державної соціальної допомоги всім переліченим в постанові особам припиняється з 1 січня 2023 року, якщо вони проживають на підконтрольній Україні території.

Всі пільговики та отримувачі соціальних виплат, зазначені в постанові № 214, з 1 січня 2023 року мають звернутися до територіальних органів соціального захисту населення з заявою про призначення (продовження) відповідної виплати, та додати до заяви документи, що підтверджують право на виплату, і на підставі яких буде визначений новий розмір виплати або буде прийнято рішення про відсутність у особи підстав на отримання соціальної виплати.

• Не застосовуються на період воєнного часу норми постанови КМУ від 08.04.2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», якою з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, виплата державної допомоги сім’ям з дітьми, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, та деяким іншим категоріям продовжувалась на період карантину та один місяць після його відміни – без звернення особи до органів соціального захисту населення.
• Особам, які мають пільги на оплату комунальних послуг, після 1 січня 2023 року треба звертатися до органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пільг, та долучити до заяви документи, необхідні для проведення перерахунку (зокрема щодо складу сім’ї, доходів пільговика та членів його сім’ї, цін і тарифів на житлово-комунальні послуги).

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.