Питання — відповідь: Що робити батьку, який хоче відмовитися від дитини?

Дата публікації: 22.06.2023

На запитання мешканця Хмельниччини відповідає адвокатка, юристка ГО «Подільська правова ліга» Анастасія Площинська.

Сімейним кодексом України, зокрема ст. 136, передбачено можливість оспорити батьківство. Особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між дитиною та особою, яка записана батьком, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Якщо дитину хоче усиновити інший чоловік, то батько може написати заяву про надання згоди на усиновлення його дитини. Згідно з вимогами ст. 217 Сімейного кодексу України, ця згода має бути нотаріально засвідчена.

Є ще один варіант позбавлення батьківських прав. Якщо матір звернеться до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, то:

• батько може визнати позов у суді,
• суд може прийняти рішення про позбавлення батьківських прав, але тут враховується багато обставин.

Перелік підстав позбавлення батьківських прав визначений у ст. 164 Сімейного кодексу України.

Особу, яку позбавили батьківських прав, не звільняється від сплати аліментів на дитину.

Судова практика

Постановою КЦС ВС від 26 квітня 2022 року у справі №520/8264/19 зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні ст. 164 СК України, і може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Розширене тлумачення ухилення від обов’язків щодо виховання дитини надав Верховний Суд України: ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:

• не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
• не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
• не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
• не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
• не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
• не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving та LegalEmpowermentFund (програма FundforGlobalHumanRights) та Мережі правового розвитку. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку» і не обов’язково відображає погляди попередньо згаданих організацій.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.