Закон України «Про правотворчу діяльність»: які нововведення варті уваги

Дата публікації: 19.03.2024

Чому основні засади та вимоги прийнятого нещодавно Закону України «Про правотворчу діяльність» варто розуміти вже зараз, до набрання ним чинності, розʼяснює юрист, керівник Хмільницької ГО «Право» Віталій Дорох.

Закон України «Про правотворчу діяльність» був прийнятий у серпні 2023 року. І хоча у прикінцевих положеннях зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», варто вже зараз розуміти його основні засади та вимоги, оскільки він стосується повноважень та обов’язків органів влади, зокрема органів місцевого самоврядування.

Прийняття цього закону було зумовлене тим, що в Україні відсутній єдиний законодавчий підхід до питання визначення видів нормативно-правових актів, їх юридичної сили та ієрархії, питання набрання чинності, дії, припинення дії нормативно-правових актів, питання подолання колізій та усунення прогалин під час застосування нормативно-правових актів. Це, на думку розробників закону,  призводить до суперечливої практики правозастосування і, як наслідок, до численних порушень прав та свобод громадян.

Як зазначається в преамбулі закону, він «приймається з метою впорядкування правотворчої діяльності в Україні, посилення взаємодії між учасниками правотворчої діяльності у процесі підготовки нормативно-правових актів, а також контролю за їх реалізацією, забезпечення участі громадянського суспільства у правотворчій діяльності та якості законодавства України».

Таким чином Закон України «Про правотворчу діяльність» визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності та поширюється на суспільні відносини, що виникають у процесах:

• планування правотворчої діяльності;
• розроблення проєктів нормативно-правових актів;
• прийняття (видання) нормативно-правових актів;
• доведення нормативно-правових актів до відома населення;
• набрання чинності нормативно-правовими актами;
• ведення обліку нормативно-правових актів;
• дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах;
• здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Всі ці етапи правотворчої діяльності прописані в законі та містять чіткі вимоги щодо їх дотримання органами влади.

Окремо варто зазначити, що Закон дає визначення термінам «норма права» та «нормативно-правовий акт».

Також закон визначає учасників правотворчої діяльності, якими є суб’єкт правотворчої діяльності, суб’єкт правотворчої ініціативи, суб’єкт забезпечення правотворчої діяльності та заінтересовані особи, а також визначає їх повноваження, права та обов’язки, які виникають під час правотворчої діяльності.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.