Цивільний позов у кримінальному провадженні:  чи є його подання дієвим механізмом для компенсації завданої шкоди внаслідок бойових дій

Дата публікації: 01.07.2024

Компенсація завданої шкоди внаслідок бойових дій — тема, яку постійно досліджують юристи організацій Мережі правового розвитку. Зокрема успішні кейси з їхньої практики та консультації щодо актуального законодавства ми постійно розміщуємо у відповідних рубриках сайту МПР. Цього разу юрист ГО «СТЕП» Антон Стасік пропонує аналітику щодо переваг і недоліків механізму подання цивільного позову як процесуального інструмента для стягнення збитків, завданих кримінальним провадженням.

Подання цивільного позову — відомий процесуальний інструмент для стягнення збитків, завданих кримінальним провадженням. На кінець року маємо невтішну статистику — зафіксовано понад 95 тисяч вчинених армією рф злочинів. На жаль, їх кількість буде тільки зростати, допоки війна триває (і це все майже без урахування злочинів, що вчиняються на тимчасово окупованій території, про що ми зможемо дізнатися тільки після деокупації).

Перевага зазначеного механізму полягає у певній «процесуальній економії»: вирішення питання щодо винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення безпосередньо повʼязується з обовʼязком такої особи відшкодувати завдану шкоду. Тобто, у разі визнанні винною особи, вона і займається відшкодуванням збитків.

Але тут криється й негативна сторона зазначеного механізму: більшість злочинів є «фактовими», а самі винуватці переважно або не встановлені, або поки знаходяться поза межами українського правосуддя. Крім того, велика кількість кримінальних проваджень щодо російських військовослужбовців розглядається «in absentia», тобто навіть у випадку засудження такої особи питання реального відшкодування завданої шкоди не вирішується.

Також варто звернути увагу на те, що низка вже існуючих вироків у таких провадженнях мають очевидні недоліки, повʼязані з недостатністю доказової бази (наприклад, встановлення вартості викраденого солдатами рф майна виключно на підставі показань свідків або показань з чужих слів), незабезпеченням права на належний захист, що може бути підставою для скасування таких вироків в судах апеляційної інстанції.

Проблемним залишається питання предʼявлення цивільних позовів в межах кримінальних проваджень напряму до держави рф. З однієї сторони, така можливість може випливати з положень Римського Статуту, а з іншої «держава» не є суб’єктом притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні українського законодавства.

Проте, вже наявні вироки, де винною визнана держава рф, що як воююча сторона є відповідальною за шкоду, спричинену внаслідок порушення законів і звичаїв війни особами, які входять до складу її збройних сил. У цьому контексті можливим є подання цивільних позовів до держави рф в особі певних осіб, наділених владними повноваженнями, та владних інституцій, а також до осіб, які безпосередньо віддавали накази вчиняти відповідні злочини.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00. Допомогу надають юристи та юристки правозахисних організацій, які входять до складу Мережі правового розвитку.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.