Стратегія розвитку громад під час війни: навіщо планувати майбутнє в умовах невизначеності

Дата публікації: 24.01.2025

Авторка: Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку

У 2023 році Мережа правового розвитку в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії допомогла Шевченківській, Мішково-Погорілівській громадам Миколаївської області та Білозерській Херсонської напрацювати стратегії відновлення і розвитку. А у 2024 посилювала спроможність їх впроваджувати і, разом з тим, краще управляти своїми гуманітарними потребами. 

«Для нас проєкти відновлення — це не лише про фізичну відбудову. Це про посилення спроможності територіальних громад у різних аспектах і посилення їхньої ролі у гуманітарній відповіді в цілому», —  зазначає координаторка з питань стійкості та відновлення чеської гуманітарної організації «Людина в біді» Катерина Мацієнко.

Стратегія як інструмент стабілізації

«Стратегія навіть в умовах воєнного стану має значення, оскільки це не просто формальний документ. Це інструмент для того, щоб адаптивно управляти стабілізацією ситуації і розвитком громади. Ми дійшли до висновку, що сталий розвиток громад залежить від того, наскільки засвоєні інструменти та підходи, які ми спільно напрацювали і наскільки вони будуть використовуватись в майбутньому. Якщо громади отримали практичні навички, адаптовані до їхніх реалій, і мають чіткі плани дій, вони зможуть самостійно продовжувати впроваджувати ці рішення. Головне — створити умови, за яких ці інструменти залишаться зрозумілими, доступними та корисними для їхньої щоденної роботи», — пояснює експертка зі стратегічного планування та управління Світлана Сельдіна.

За її словами, саме в нестабільних умовах важливо правильно розподіляти обмежені ресурси. Без стратегії громада ризикує залишитися поза увагою ключових стейкхолдерів, оскільки великі партнери, донори, програми міжнародної технічної підтримки звертають увагу в першу чергу на те, чи має громада бачення та визначені пріоритети.

Логіка стратегічного планування

Експерти Мережі правового розвитку виділили кілька ключових етапів, на які треба зважати деокупованим громадам, що знаходяться біля лінії фронту:

1. Визначення доступності житла, доступу до водопостачання, електроенергії, медицини, харчових продуктів.
2. Координація ресурсів, зокрема співпраця із державними програмами, як через субвенції, так і через міжнародних донорів в процесі відновлення житлових будинків, майна.
3. Інвестиції у стійкість громади.

«Поряд із забезпеченням першочергових нагальних потреб також необхідно розвивати і місцеві органи влади, підвищувати кваліфікацію кадрів та долучати громаду до ухвалення рішень щодо того, яким чином мають бути перерозподілені ці ресурси», — говорить Світлана Сєльдіна.

Експертка розповіла і про практичний досвід впровадження стратегічних змін.

Практичний досвід

Мішково-Погорілівська громада

«В Мішково-Погорілівській громаді була створена робоча група серед представників органів місцевого самоврядування. Ми спільно здійснили моніторинг стратегії, проаналізували актуальність операційних цілей, завдань, які були закладені в цю стратегію», — розповідає Світлана Сельдіна.

Процес адаптації стратегії включав декілька важливих етапів:

• Визначення переліку документів для актуалізації відповідно до воєнного стану
• Перевірка відповідності стратегії громади документам вищого рівня
• Узгодження напрямів розвитку з державною та регіональною стратегіями.

«Якщо ми говоримо про результат такої комплексної, великої роботи, то це також і формування тієї команди, яка навчилася гнучко аналізувати, коригувати, верифікувати пріоритети і відповідно адаптувати стратегію до потреб і викликів, що виникають», — підкреслює Світлана Сєльдіна.

Практичні інструменти

Важливим елементом роботи стало створення карток проєктів, які дали змогу структурувати всю інформацію про ініціативи та завдання, які будуть реалізовані, про кожен етап, що має бути запроваджений. 

«Відповідно продумані джерела фінансування для того, щоб реалізувати ці проєкти», — пояснює експертка.

Особливу увагу було приділено комунікації між владою та мешканцями громади. 

«Однією із пріоритетних цілей стратегії громади також була визначена комунікаційна система між владою і мешканцями громади», — зазначає Світлана Сельдіна. 

Для реалізації цього завдання було залучено експерта з питань доступу до публічної інформації Володимира Феськова, що допомогло запровадити принципи відкритого врядування в громаді. Цей досвід демонструє, як можна ефективно адаптувати стратегію розвитку до умов воєнного стану, одночасно посилюючи спроможність місцевої команди та покращуючи комунікацію з громадою.

Володимир Феськов відзначає зростаючий інтерес громад до підвищення прозорості. Однак в них немає достатньо часу та ресурсу, щоб швидко трансформуватись, розібратися з новелами законодавства, проаналізувати свій досвід, кращі практики взаємодії з громадою. Бо перед працівниками стоїть дуже багато поточних викликів.

Експерт розповідає про початок роботи з Мішково-Погорілівською громадою: «В першій нашій спільній зустрічі крім голови громади були присутні всі ключові працівники апарату сільської ради. Ми дійшли згоди, що безперервний доступ громадян до публічної інформації, забезпечення прозорості використання бюджетних коштів, управління ресурсами громади, впровадження сучасних технологій, інструментів для комунікації з мешканцями та залучення їх до прийняття рішень на місцях є важливими».

Процес впровадження змін

Робота включала: 

1. Аудит чинних нормативних актів, щоб зрозуміти все, що на сьогодні потребує модернізації у зв’язку зі змінами законодавства, існуючою кращою практикою, та те, що потребує імплементації у зв’язку з потребами мати ефективні інструменти.

2. Аналіз ключових напрямів. За результатами аудиту було підготовлено аналітичну довідку, яка охоплювала п’ять основних сфер:

• Веб-сайт органів місцевого самоврядування і способи оприлюднення інформації
• Процедури оприлюднення рішень
• Відеофіксація та оприлюднення записів засідань
• Інструменти місцевої демократії
• Доступ до публічної інформації

3. Практична імплементація.

«Щоб підвищити ефективність імплементації, ми провели тематичні зустрічі по кожній з частин, аби з працівниками обговорити кожен пункт, відповісти на їхні ключові питання, допомогти виробити план подальших дій щодо покращення конкретних документів», — розповідає Володимир Феськов.

Експерт зазначає, що в підсумку, прозорість прийняття рішень, відкритість щодо витрат, забезпечення доступу до публічної інформації, використання бюджетних коштів, інших ресурсів дасть мешканцям громади додаткові можливості контролю. Це посилить не лише імідж місцевого самоврядування, але і сприятиме залученню місцевих жителів, активістів, і однозначно міжнародної фінансової допомоги до вирішення внутрішніх і зовнішніх викликів, які існують в громаді.

Шевченківська громада

Одна з найбільш постраждалих від російської агресії з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Частина населених пунктів опинилася під окупацією, через інші населені пункти проходила власне лінія фронту і це призвело до постійних обстрілів, значних руйнувань.

Одним із напрямів роботи підтримки впровадження стратегії стала розробка інвестиційного паспорту громади. 

«Ми спільно із представниками представниками органу місцевого самоврядування узгодила структуру документу, забезпечила всебічний аналіз як ситуації в громаді, так і відповідно тієї нормативної бази і тих практик, які існують в Україні для розробки такого роду документів», — розповідає Світлана Сельдіна.

Було розроблено як україномовну, так і англомовну версію інвестпаспорта, який відображає інфраструктурні, демографічні, економічні переваги громади.

Важливим компонентом стратегічного планування стало впорядкування питань соціального житла. 

«Ми також детально проаналізували специфіку громади у сфері соціального житла, усі потреби, які стосувалися створення місць компактного проживання. Особливу увагу ми приділили також питанням оренди, передачі майна в оперативне управління, формування житлового фонду саме соціального призначення», — зазначає Світлана Сельдіна.

Експерти напрацювали пакет організаційно-розпорядчої документації, яка не тільки відповідає всім законодавчим нормам нормативно-правової бази, але також орієнтована на практичне використання. Вона дозволяє громаді ефективно управляти житловим фондом, реагувати на потреби внутрішньо переміщених осіб, а також місцевих мешканців, які мають потребу в доступі до житла, оптимізувати фінансові ресурси.

Ще одним напрацюванням для громади стала розробка стратегічної екологічної оцінки, яку допоміг розробити експерт Тарас Рашкевич.

«Екологічна оцінка не дає відповідь на покращення екологічної ситуації. Вона дає можливість не допустити погіршення ситуації для довкілля і стану охорони здоров’я громадян», — зазначає Тарас Рашкевич.

Принципи та мета оцінки

«Мета оцінки — це є сприяння сталому розвитку, забезпечення охорони здоровʼя, безпеки життєдіяльності населення», — наголошує експерт. 

Процес базується на принципах:

• Гласності
• Залучення громадськості
• Запобігання екологічної шкоди.

Стратегічно-екологічну оцінку почали напрацьовувати із 22 листопада 2024 року, а вже 19 грудня готовий документ був розміщений в єдиному державному реєстрі стратегічно-екологічної оцінки. Процес включав:

• Створення робочої групи
• Залучення населення
• Оприлюднення документів у державному реєстрі
• Організацію громадського обговорення.

Особливістю роботи з Шевченківською громадою стала її якість.

«В моїй практиці — це перший раз, що обласне управління екології не надало жодного зауваження і пропозиції щодо внесення до стратегії і так само до стратегічної екологічної оцінки», — зазначає Тарас Рашкевич.

Окрім того, одним із пріоритетів Шевченківської громади стало створення центру надання адміністративних послуг для місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб. Хоча окупація та обстріли завадили реалізувати цей план на початку повномасштабного вторгнення, громада не полишила роботу над покращенням доступу до адмінпослуг.

На фото: експерт з питань надання адміністративних послуг Сергій Яцик під час тренінгу з Шевченківською громадою. Листопад 2024

Експерт з питань надання адміністративних послуг Сергій Яцик розповідає про особливості впровадження сучасної системи надання послуг у громаді. 

«Ми працювали еволюційним шляхом, коли поступово показуємо громаді кращі практики, як це вже працює в інших громадах», — зазначає експерт. 

У жовтні 2024 року громади відвідали центри надання адміністративних послуг в Дніпропетровській області та згодом пройшли навчання щодо створення таких центрів.

«Ми провели сервіс дизайн, де зрозуміли, що головним в сфері надання адміністративних послуг це є житель, це є мешканець громади, і від нього відштовхуємося, від його потреб», — наголошує Сергій Яцик.

Для ефективної роботи системи адмінпослуг необхідні:

• Кадри, для того, щоб закривати різні напрямки адміністративних послуг: від соціальних до державної реєстрації нерухомості, бізнесу.
• Інституційна підтримка в питанні документаційного забезпечення — регламент роботи, графік роботи, посадові інструкції.
• Фінансування, адже необхідно забезпечити технічні засоби, підтримку реєстрів тощо.

«Коли проводили сервісний дизайн представники Шевченківської громади говорили, що нетипова громада. Дійсно нетипова, адже у громаді заплановано створити ЦНАП у центральній садибі, створити віддалені робочі місця у деяких старостатах, а також запустити мобільний ЦНАП», — розповідає Сергій Яцик.

Білозерська громада

Білозерська громада також є прикладом наполегливої роботи над відновленням і адаптацією послуг до нових викликів. Маючи вже діючий ЦНАП, громада не лише відновила його роботу після деокупації, але й спрямувала всі свої зусилля на розбудову доступу до адмінпослуг у віддалених населених пунктах громади.

Світлана Сельдіна підкреслює соціальну складову цієї роботи: «Особлива увага тут була приділена інтеграції соціальних послуг, забезпеченню власної інклюзивності до надання послуг для всіх категорій громадян. Це був дуже важливий крок покращення життя мешканців».

Восени 2024 року Білозерська громада розпочала співпрацю з Мережею правового розвитку над удосконаленням системи надання адміністративних послуг. 

Експертка Наталя Чуйко розповідає про комплексний підхід до цього процесу: «Ми з командою громади дизайнували розбудову адміністративних послуг, аналізували слабкі й сильні сторони в діючій системі надання послуг в громаді, виявляли виклики і можливості. Завдяки цьому ми змогли визначити список стратегічних напрямів, в яких можна розвиватися, та окреслили першочергові потреби для забезпечення спроможності».

Такий підхід дозволяє не лише вирішувати поточні проблеми, але й закладати фундамент для сталого розвитку на роки вперед.

«Для деокупованих громад впровадження стратегії є неоціненним, адже воно формує довгострокову стійкість і основу для самодостатності громад. Важливо працювати зі стратегіями, які поєднують і гуманітарне реагування, і економічний розвиток, щоб наші громади мали не лише засоби для виживання, але і реальні перспективи для процвітання», — підкреслює експертка зі стратегічного планування та управління Світлана Сельдіна.

Розвиток громад через розвиток людей: комплексний підхід до навчання

Консультантка із посилення спільнот та громад, директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка наголошує на людиноцентричному підході до розвитку територіальних громад:

«Територіальні громади — це, перш за все, люди. Ми можемо багато говорити про території, про стратегічні документи, про відновлення інфраструктури і будь-чого іншого, але ми, в першу чергу, завжди говоримо про людей», — підкреслює експертка.

За її словами, робота на півдні України спрямована на посилення спроможності громад у двох напрямах:

• Професійний розвиток для виконання стратегічних завдань
• Психологічна підтримка та ментальне здоров’я

«До лютого 2022 року ми не дуже сильно замислювалися про те, що нам доведеться думати більше про психологічну підтримку, ніж про фізичний стан», — зазначає Ірина Чайка.

Навчальна програма 2023-2024 років охоплювала різні аспекти розвитку:

1. Практичні навички

«Наприклад, нещодавно завершилось навчання для громади з просторового планування, яке відкрило бачення того, що потрібно буде зробити на наступному році для того, щоб бути ефективними в процесі відновлення», — розповідає Ірина Чайка.

2. М’які навички для всіх стейкхолдерів:

• Комунікація з постраждалим населенням
• Розвиток лідерства
• Ведення переговорів
• Побудова партнерств

«Ми перекладаємо інструменти, які є необхідними для розвитку тієї чи іншої складової, на особливості того, як живуть команди. Якщо це команда Link, розуміємо, як вона функціонує і ми адаптуємо всі практичні кейси до того, щоб лідерство було саме зрозумілим і корисним для представників Link. Якщо це місцеве самоврядування, то відповідно враховується потреба органів місцевого самоврядування», — каже Ірина Чайка.

Такий комплексний підхід до навчання та розвитку допомагає громадам не лише впроваджувати стратегічні плани, але й будувати стійкі команди, здатні ефективно працювати в складних умовах.

Особливістю підтримки команд стала розробка унікальної програми для громад Півдня з підтримки життєстійкості, яку із 2023 року створили на основі профілю громад.

Експертка проєкту з життєстійкості, бізнес-консультантка, тренерка Світлана Савчук представляє погляд на розвиток стійкості громад в умовах війни. 

«Ми познайомилися з поняттям про те, що нам вже зараз потрібна не просто стійкість, а ультрастійкість. І саме джерелом ультрастійкості не може бути людина окремо… джерелом стійкості та ультрастійкості є саме спільнота», — пояснює експертка.

За словами Світлани Савчук, громада виступає прототипом безпечної прив’язаності: «Громада може бути цією територією, тим місцем, де люди можуть відчувати себе безпечно. А безпека зараз — основна потреба будь-якої людини, будь-якої громади. Саме на території громади люди можуть відчувати себе безпечно, коли є взаємна турбота, коли є повага, коли є підтримка, коли є повага до гідності і до свободи.

В умовах невизначеності створюйте разом, організуйте острівки ясності, прозорості, планування. Це може бути через певні програми, в яких буде ясно, прозоро, видно всім однаково процеси розподілу гуманітарних потоків, зон відповідальності, планування навіть в умовах, коли все може змінитися вже сьогодні».

Як громадам комунікувати стратегії

Ще одним інструментом залучення мешканців громади до впровадження стратегій відновлення та розвитку стало впровадження комунікаційних кампаній.

За словами залученої експертки із комунікацій, керівниці Barbaro Agency Богдани Остапик, під час польових досліджень виявлено важливу тенденцію: «Ми ідентифікували величезну потребу, що на Херсонщині, що на Миколаївщині — люди хочуть бути долученими до процесів. Їм не треба розуміти кожен деталізований покроковий план, як це буде відбуватись. Вони просто хочуть мати відчуття спільноти».

Експертка окреслює ключові напрями роботи:

• Спрощення комунікації про допомогу мешканцям
• Розвиток самозайнятості та мікробізнесу
• Підтримка згуртованості через культурні ініціативи

«Спільно з Мережею правового розвитку ми спробували змінити підхід до комунікації стратегії у громадах, щоб стратегія була не окремим об’єктом, який треба комунікувати, а була частиною щоденної роботи», — підсумовує експертка. 

Серед впроваджених інструментів:

• Уніфіковані шаблони дизайну для важливих повідомлень
• Робота з психологом для створення памʼяток щодо дій мешканців та працівників адміністрації під час кризових ситуацій
• Системний підхід до пошуку фінансування
• Комунікаційні тренінги
• Підтримка культурних ініціатив

Такий комплексний підхід допомагає зробити стратегію розвитку громади зрозумілою та близькою для всіх її мешканців.

«У 2025 році ми фокусуватимемося на тому, щоб усі тверді навички, які ми будемо розвивати спільно з громадами, враховували питання того, наскільки персонал громад, мешканці та всі залучені до активностей знаходяться в стані достатніх ресурсів і мотивації для втілення задач», — розповідає Ірина Чайка.

Цей рік стане завершальним у комплексній підтримці громад. 

«Нам би дуже хотілося через менторську підтримку, яку ми будемо здійснювати протягом 2025 року, надати громадам максимальну підготовку на наступні декілька років. Це дасть можливість ефективно підтримувати в актуальному стані розроблені стратегії відновлення та розвитку та впроваджувати їх у життя», — підсумовує Ірина Чайка.

Інші матеріали за темою

• Link: обʼєднуємо зусилля заради ефективної допомоги деокупованих громад Миколаївської та Херсонської областей

• Юридичний компонент Link, як інструмент покращення доступу до правничої допомоги у деокупованих громадах

• Локальна координація гуманітарної допомоги на деокупованих громадах: досвід платформи Link у Миколаївській та Херсонській областях

• Інновації у локальній координації гуманітарного реагування: як «кабінет громади» трансформує допомогу на півдні України

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.