Бабуся vs державний виконавець

Дата публікації: 04.04.2018

Автор: Людмила Чванько

78-річна франківчанка оскаржила бездіяльність державного виконавця і виграла справу. Жінка вклала кошти у кредитну спілку, та повернути їх так і не змогла. У суді ошукана вкладниця домоглася стягнення зі спілки грошей. Однак минуло п’ять років, а виконавча служба й досі нічого не зробила, аби кошти повернули. На бік франківчанки став керівник Івано-Франківського офісу  Мережі правового розвитку, юрист Андрій Малетин. Правник підготував від її імені скаргу. Суд зобов’язав державного службовця негайно виконати рішення суду п’ятирічної давнини.

До Івано-Франківського офісу при ГО “Станіславська правозахисна група” звернулася 78-річна франківчанка Ганна Приходько*. Жінка поділилася своєю бідою: колись вклала гроші у кредитну спілку та, як і багато інших вкладників, залишилася ні з чим. Спілка не повернула ані бабусиних коштів, ані відсотків, які обіцяла. У 2013 році пані Галина у суді домоглася позитивного рішення – зі спілки мали стягнути біля 6000 гривень на її користь. Та минуло п’ять років, а державна служба нічого не зробила, аби жінці кошти повернули.

– Ця кредитна спілка надурила людей на сотні мільйонів. Сьогодні вона існує, однак не здійснює діяльність. При цьому виконавча служба займається стягненням коштів з боржників спілки. Саме з цих грошей повинні повернути борг жінці, – пояснює керівник Івано-Франківського офісу Мережі правового розвитку Андрій Малетин.

Тож, правник підготував скаргу від імені Ганни Приходько на бездіяльність державного службовця та направив її до суду. У скарзі вказав, що жінка неодноразово зверталася до виконавчої служби, аби дізнатися, на якому етапі її справа, проте відповіді так і не отримала. Про номер провадження довідалась по прізвищу з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Суд розглянув скаргу бабусі та вирішив, що державний виконавець має негайно виконати рішення суду п’ятирічної давнини та стягнути зі спілки кошти, які вона заборгувала бабусі.

Коментар юриста

За нормою ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Перелік прав та обов’язків державного виконавця визначений ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. Надалі така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

*Ім’я змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

 Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження”.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.