Грошове забезпечення військовослужбовця в період лікування: як отримати додаткову винагороду у 100 тис грн

Дата публікації: 20.10.2025

Однією з соціальних гарантій військовослужбовцям є можливість отримати додаткову винагороду до 100 тис. грн за участь у бойових діях або виконання бойових (спеціальних) завдань з національної безпеки і оборони у районах ведення бойових дій. Юрист ГО «Північна правозахисна група» Вʼячеслав Пушин підготував розʼяснення щодо права на додаткову винагороду під час лікування Захисників і Захисниць, які отримали поранення або інші ушкодження здоров’я під час виконання обов’язків військової служби.

Правова база

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» встановлює ключові правила виплати додаткової грошової винагороди (далі — ДГВ).

Як зазначено в постанові, на період воєнного стану військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або здійсненні заходів для забезпечення оборони України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 тис. грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Окремим пунктом в постанові зазначено, що таку саму додаткову винагороду отримують і військовослужбовці, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), разом із часом переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення у зв’язку з отриманням тяжкого поранення.

Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (надалі — Наказ № 260) детально висвітлює механізм грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане із захистом Батьківщини, та перебувають на стаціонарному лікуванні, виплачують щомісячне грошове забезпечення за останніми займаними посадами (яке з лютого 2023 року має бути не менше 20 тис. 100 грн на місяць) та ДГВ у розмірі 100 тис. грн за весь час перебування на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини.

Таким чином, під час лікування військовослужбовець не втрачає «базової» частини свого доходу, і до неї додається (за умови виконання вимог постанови) ДГВ у розмірі 100 тис. грн або її пропорційна частина.

ДГВ після чотирьох місяців (але не більше ніж за 12 місяців поспіль) безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні виплачується на підставі висновку (постанови) ВЛК про продовження тривалого лікування.

Порядок нарахування виплат

Як на практиці відбувається виплата винагороди (ДГВ)? Підставою для цієї виплати є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) — так звана форма 5 або Додаток 5 до Положення про ВЛК. Цю довідку складає начальник медичної служби військової частини за місцем служби військовослужбовця. В ній зазначається характер поранень та за яких обставин лидина їх отримала. Але для того, щоб довідка слугувала підставою для призначення ДГВ, в ній обов’язково має міститись згадка про те, що:

– поранення пов’язано з захистом Батьківщини;

– військовослужбовець був у засобах індивідуального захисту;

– військовий не намагався сам собі завдати тілесного ушкодження;

– поранений не перебував у стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння;

– поранення не пов’язано з вчиненням військовослужбовцем адміністративного (кримінального) правопорушення.

Відсутність інформації хоча б по одному з пунктів цього переліку може мати наслідком відмову в нарахуванні виплат.

Важливо! Якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або ТЦК (підстава: ст. 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).

Наказ командир в/ч про поранення (контузію, травму, каліцтво) військовослужбовця дає на підставі рапорту командира підрозділу, журналу бойових дій, бойового донесення, картки передового району, первинної медичної картки. Тому військовому бажано зв’язатися з безпосереднім командиром і переконатися, що той подав рапорт про поранення до штабу в/ч.

Іноді трапляється так, що військовослужбовець знаходиться на лікуванні, а довідку з в/ч так і не надіслали до військово-медичної установи, де він перебуває. В такому випадку варто звернутися безпосередньо до медичної служби своєї в/ч або зробити це через лікувальний заклад — він надішле запит до в/ч на отримання довідки.

Якщо питання тривалий час не вирішується, треба подати рапорт своєму командиру самостійно або через заклад охорони здоров’я, в якому перебуває поранений. До рапорту можна додати свої пояснення щодо події, за наявності  — пояснення свідків. Якщо відмовляються надати таку довідку, — вимагати письмову відповідь з поясненням відмови, яку надалі можна буде використати в скарзі до вищого командування та до Військової служби правопорядку ЗСУ (протягом одного місяця з дня отримання відмови). Листування можна вести або шляхом особистої передачі документів в стройову частину (якщо є така можливість), або через ТЦК та СП чи заклад охорони здоров’я (в електронному вигляді). В крайньому випадку можна надіслати документи рекомендованим відправленням Укрпошти.

Зазвичай ДГВ нараховують фінансові відділи в/ч у період з 10 по 25 число кожного наступного місяця, тому нараховані кошти надходять за минулий місяць.

Важливо! За позицією департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (зокрема закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.

Якщо строк лікування або реабілітація затягується

Наказом № 260 визначено, що ДГВ сплачується впродовж 4 місяців поспіль стаціонарного лікування (причому цей строк рахується з дня вибуття з в/ч). Якщо лікування військового не завершено, його продовження відбувається за відповідним висновком ВЛК. Медичний огляд з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться не пізніше, ніж через чотири місяці від початку лікування.

Умовою продовження виплат ДГВ є запис у постанові ВЛК про потребу особи в тривалому лікуванні. На підставі довідки ВЛК командир в/ч виносить відповідний наказ.

Відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовцю надає командир в/ч, де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК (довідка ВЛК такому військовому обов’язково має видаватися на руки).

Під час знаходження у відпустці для лікування після поранення військовий має право на отримання ДГВ. Вона призначається за наказом командира в/ч на підставі висновку ВЛК, в якому має бути зазначено про наявність важкого поранення. У випадку поранення легкого або середнього ступеня важкості виплата ДГВ не здійснюється.

По завершенню відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець за рішенням керівників ТЦК та СП може пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки — для визначення придатності до військової служби або для вирішення питання про потребу в наданні відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Практичні аспекти права на виплати

На практиці питання нарахування цієї винагороди іноді викликає труднощі, причини виникнення яких, головним чином, мають суб’єктивний характер.

Найпоширенішими проблемами є:

– відсутність належним чином оформлених документів про участь у бойових діях;

– відсутність або невчасне подання довідки про обставини поранення (форма 5);

– неоднакове трактування норм постанови командирами військових частин;

– службова недбалість на різному рівні під час складання або взаємообміну документами.

У кожній індивідуальній ситуації можуть бути різні причини та конкретні винуватці, проте загальне розуміння алгоритму призначення і виплат ДГВ має допомогти військовослужбовцю розібратися, на якому етапі цього ланцюжку стався збій, та вибрати відповідний спосіб захисту порушеного права на отримання належних йому за законом виплат.

Водночас людині, яка знаходиться на лікуванні після важкого поранення, займатися цим здебільшого складно, а іноді й неможливо, особливо якщо в/ч не йде назустріч, тому зазвичай військові змушені звертатися за допомогою до правозахисників.

Трапляються ситуації, коли військовослужбовець потребує подальшого лікування (понад 4-місячного терміну), проте його поранення не є важким, а тому відсутні підстави для виплати ДГВ. На практиці його безпосередній командир повідомляє про це командування в/ч, яке, в свою чергу, виносить наказ про подальше перебування військового на лікуванні. При цьому його не виводять поза штат, а залишають у списку особового складу, відтак йому продовжують нараховувати грошове забезпечення у розмірі 20 тис 100 грн.

Окрім перелічених проблем існують такі, що мають дещо іншу природу.

Так, наприклад, законодавство встановило, що військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Але тут може трапитися (і за фактом, на жаль, відбувається доволі часто) неприємна ситуація, коли окремим категоріям військових, які перебували в розпорядженні більше двох місяців, припиняли виплату грошового забезпечення в повному обсязі.
Причина цього — в юридичній колізії: 4 травня 2024 року набрав законної сили Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX, яким було скасовано статус «обмежено придатний» до військової служби. Якщо військовослужбовець після проходження ВЛК отримував статус «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ…» і перебував у розпорядженні понад два місяці, він втрачав підставу для отримання грошового забезпечення в розмірі 20 тис. 100 грн — оскільки в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям такий статус відсутній.

Формально проблема з втратою права отримувати належне грошове забезпечення   у військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні більше двох місяців, існує й дотепер, оскільки необхідні корегування в Порядку (заміна статусу «обмежено придатний» на «придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП»), на жаль, досі (станом на дату публікації цієї статті) не зробили.

Висновки

Право на додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень за період лікування військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму) під час виконання бойових або спеціальних завдань, закріплено постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року. Ця виплата зберігається навіть під час лікування або реабілітації, за умови документального обґрунтування. Наказ МОУ № 260 від 07.06.2018 доповнює цей режим, регулюючи загальні аспекти грошового забезпечення під час непрацездатності чи особливих обставин, і його положення слід враховувати при оформленні виплат.

Грошове забезпечення в період лікування не лише гарантує фінансову стабільність військових, а й виконує моральну функцію — демонструє турботу держави про своїх захисників навіть тоді, коли вони тимчасово не можуть бути на передовій.

Хоча на практиці зустрічаються проблеми з документацією, суб’єктивною інтерпретацією та своєчасністю виплат, правова система (зокрема суди) здебільшого підтримує військовослужбовців у таких випадках.

Титульне фото до статті: i.obozrevatel.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.