Самовільне залишення місця служби чи дезертирство: правові відмінності та поради

Дата публікації: 16.01.2026

У кримінальному праві військові правопорушення часто мають схожі зовнішні ознаки, але принципово різний юридичний зміст і відповідальність. Яскравий приклад — самовільне залишення військової частини (СЗЧ) і дезертирство. Аналіз та порівняння обох правопорушень та їх наслідків — від юриста Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Миколи Лозінського. 

Самовільне залишення військової частини (ст. 407 Кримінального кодексу України)

СЗЧ — це самовільне залишення військової частини або місця служби чи незʼявлення на службу без поважних причин, якщо таке перебування поза службою триває понад 3 доби, але не більше одного місяця.

Важливо: для цього складу не вимагається саме мета ухилитися від служби. Фактично йдеться про порушення порядку проходження служби, а не про відмову від неї.

Відповідальність за цей злочин передбачає:

• тримання у дисциплінарному батальйоні до 2 років
• або позбавлення волі до 3 років.

Як повернутися з СЗЧ, ми раніше розповідали у нашій статті за цим посиланням.

Дезертирство (ст. 408 Кримінального кодексу України)

Дезертирство — це теж самовільне залишення частини або нез’явлення на службу, але з ключовою ознакою — метою ухилитися від проходження військової служби.

Саме умисел (мета/бажання) на повне уникнення служби перетворює СЗЧ на значно тяжчий злочин.

Відповідальність за цей злочин передбачає собою:

• позбавлення волі від 2 до 5 років.

Де межа між обома правопорушеннями

Формально дії можуть виглядати однаково: військовослужбовець залишив частину і не повернувся. Однак різниця полягає не в самій дії, а в намірі:

• СЗЧ — тимчасове залишення без доведеної мети ухилення.
• Дезертирство — залишення служби саме з метою «не повертатися до проходження військової служби».

Саме ця внутрішня спрямованість дій і визначає кваліфікацію.

Як не не підпасти під ознаки дезертирства

Щоб не допустити кваліфікації порушення дезертирства,вкрай важливо:

1. Фіксувати відсутність поважних причин (лікування, сімейні обставини, надзвичайні ситуації).
2. Підтверджувати намір повернутися до служби, а не ухилятися від неї.
3. Якнайшвидше зʼявитися до військової частини або повідомити командування про причини відсутності.
4. Не надавати будь-яких пояснень без адвоката відносно себе, якщо вас затримали та повідомили про причини затримання.
5. Звернутися за правовою допомогою одразу, не очікуючи, як ситуацію буде кваліфіковано за ст. 408 КК України.
   
   Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Титульне фото до статті: novyny.pro

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.