Міжнародний Реєстр збитків і компенсаційний механізм: як подати заяву і коли чекати на результат

Дата публікації: 11.02.2026

Міжнародний реєстр збитків для України (RD4U) створений як інструмент, через який люди можуть офіційно подати інформацію про шкоду, якої зазнали через війну. Це може бути інформація про знищене або пошкоджене житло, шкода здоров’ю, загибель чи зникнення близьких, вимушене переміщення або втрата доступу до майна. Хто може подати заяву і як це зробити, розʼяснює юристка Білоцерківської ГО «Правова єдність» Олександра Щербина.    

Реєстр забезпечує облік заяв і доказів, що підтверджують завдану шкоду. Його функція полягає у збереженні цих даних у міжнародно визнаному форматі з метою їх подальшого використання під час розгляду питань про відшкодування збитків.

Хто може подати заяву

Станом на сьогодні подати заяву до Реєстру можуть лише фізичні особи — громадяни України. Можливість подання заяви іншими категоріями згодом буде розширена, зокрема заявниками зможуть бути:

1. Юридичні особи (підприємства, організації).
2. Держава Україна (зокрема її регіональні та місцеві органи влади, а також державні або контрольовані суб’єкти господарювання).
3. Адвокат заявника.
4. Особи, які не є громадянами України (заяву можна буде подати англійською мовою).

За якими категоріями шкоди можна податися

Категорії шкоди, за якими на цьому етапі приймаються заяви до Міжнародного реєстру збитків:

A1.1 — Вимушене внутрішнє переміщення;

A2.1 — Смерть близького члена сім’ї;

A2.2 — Зникнення безвісти близького члена сім’ї;

A2.3 — Серйозні тілесні ушкодження;

A2.4 — Сексуальне насильство;

A2.5 — Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання;

A2.6 — Позбавлення свободи;

A2.7 — Примусова праця або служба;

A2.8 та A2.9 — Насильницьке переміщення або депортація дітей і дорослих.

A3.1 — Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

A3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;

A3.3 — Втрата житла або місця проживання;

A3.6 — Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Із переліком категорій, формами та правилами подання, поширеними запитаннями можна ознайомитися за посиланням: https://www.rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim

Крім категорій групи A, в Міжнародному реєстрі збитків передбачені також категорії груп B та C. Станом на сьогодні подання заяв за цими категоріями технічно недоступне, тому заяви приймаються лише за категоріями групи A.

Група B — категорії, що стосуються шкоди, завданої державі Україна, зокрема державному або комунальному майну, інфраструктурі, довкіллю, а також витрат держави, повʼязаних із війною. Заявниками за цими категоріями виступають органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Група C — категорії, що стосуються шкоди, завданої юридичним особам та бізнесу, включно з підприємствами та іншими суб’єктами господарювання.

Як можна подати заяву

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна виключно в електронній формі через державний веб-портал Дія з використанням спеціального сервісу Реєстру. Надалі планується розширити можливість подання заяв через ЦНАПи.

Подання заяви до Міжнародного реєстру збитків є безкоштовним і можливе незалежно від того, чи отримував заявник раніше фінансову допомогу у звʼязку із завданою шкодою. Отримання коштів у межах державних програм або допомоги від міжнародних чи благодійних організацій, зокрема через програму «єВідновлення», не позбавляє права на подання заяви до Реєстру, оскільки така допомога не вважається компенсацією в межах міжнародного механізму.

Як подати заяву через Дію

Процедура подачі заяви через Дію складається з кількох послідовних кроків:

1.  Авторизація заявника на веб-порталі Дія.
2. Обрати категорію збитків — можна за посиланням:  https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv. Якщо заявник зазнав кількох різних видів шкоди, кожна заява подається окремо.
3. Заповнення електронної форми заяви. Під час заповнення заяви частина інформації може підтягуватися автоматично з державних реєстрів (наприклад, дані про майно).
4. Додавання доказів, що підтверджують заявлену шкоду. Залежно від категорії, це можуть бути:

– фотографії або відеоматеріали;

– документи, що підтверджують право власності або користування;

– медичні документи;

– довідки, витяги з реєстрів;

– інші матеріали, передбачені формою заяви.

Навіть за відсутності доказів заява залишається можливість подати заяву.

• Перевірка та підтвердження подання — після заповнення всієї інформації, заявник може переглянути заповнену форму та перевірити правильність внесених даних. Після підтвердження заява офіційно подається до Міжнародного реєстру збитків. Заявник отримує електронне підтвердження про подання заяви.

Після подання заяви Міжнародний реєстр збитків не перевіряє, чи дійсно була завдана шкода і не визначає її розмір. Реєстр перевіряє лише те, чи заява оформлена відповідно до встановлених правил і чи може вона бути офіційно внесена до Реєстру для подальшого використання в майбутньому компенсаційному механізмі.

Обробка заяви складається з кількох послідовних етапів:

1. Первинна перевірка на відповідність вимогам (яку категорію було обрано, чи заповнені всі поля, чи додані докази тощо).
2. Після формальної перевірки заяву опрацьовує Секретаріат Реєстру. Це внутрішній адміністративний етап, який містить перевірку відповідності заяви правилам Реєстру, систематизацію та технічну обробку поданих матеріалів та підготовку заяви для розгляду Радою Реєстру. У разі виявлення формальних недоліків або нестачі інформації заявника можуть попросити уточнити або доповнити подані дані.
3. Після завершення адміністративного опрацювання заяву передають на розгляд Ради Реєстру. Рада ухвалює виключно процедурне рішення — щодо можливості внесення заяви до Реєстру. Рада Реєстру не встановлює факти завдання шкоди, не визначає відповідальність та не ухвалює рішень про компенсацію.
4. У разі ухвалення рішення про внесення заяви, її разом із доданими матеріалами офіційно фіксують у Міжнародному реєстрі збитків. З цього моменту заява вважається зареєстрованою та зберігається в реєстрі разом із поданими доказами.

Зверніть увагу!

• Подання заяви не гарантує отримання компенсації.
• Заява можуть не внести до Реєстру у разі, якщо вона не відповідає встановленим вимогам, подана за закритою категорією або містить формальні недоліки, які не можуть бути усунуті. У таких випадках заяву можуть повернути для доопрацювання або відхилити відповідно до правил Реєстру.
• Міжнародний реєстр збитків не розглядає заяви по суті та не встановлює строки ухвалення рішень щодо компенсації. Строки та порядок подальшого розгляду зареєстрованих заяв визначатимуться лише після запуску компенсаційного механізму.
• Тривалий час без зміни статусу заяви або без додаткових повідомлень не свідчить про її відхилення. У багатьох випадках це означає, що заява перебуває на етапі процедурної обробки або зберігається в Реєстрі до початку роботи наступного етапу механізму.
• Станом на сьогодні кінцевого строку подання заяв до Міжнародного реєстру збитків не встановлено. Подання заяв не обмежене конкретною датою або «дедлайном», а можливість звернення не залежить від того, скільки часу минуло з моменту настання події.
  
  Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.
  
  Титульне фото до статті: t.me/V_Zelenskiy_official

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.