Житлові права переміщених осіб: від даних і аналізу — до конкретних інструментів для громад

Дата публікації: 23.03.2026

Від сухої статистики міністерств — до реальних ключів від квартир у громадах. Мережа правового розвитку в партнерстві з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування Чеської агенції розвитку в межах адвокаційної кампанії напрацювала системний підхід до захисту прав внутрішньо переміщених осіб, де аналіз даних стає фундаментом для практичних інструментів. Як отримати доступ до закритих баз даних, чому «паперові» програми не працюють та як перетворити питання житла на інвестицію в розвиток громади — читайте у матеріалі нижче.

«Адвокація прав ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, яку мережа Правового розвитку системно здійснювала протягом двох років, стала для нас значно більшим, ніж окремий компонент проєкту. Вона створила синергію між різними напрямами роботи, дозволила підсвітити ключові виклики та забезпечити комплексний вплив на розвиток громад. Адвокація — це інструмент, який громадам надзвичайно складно впроваджувати самостійно, адже він потребує експертизи, системності та доступу до національного рівня прийняття рішень. Саме завдяки спільним зусиллям нашої організації та партнерів нам вдалося не лише посилити спроможність громад, а й сприяти вирішенню окремих системних питань на національному рівні. Водночас цей досвід показав нам потенціал для ще більшого впливу в майбутньому. Без перебільшення, напрацьовані підходи стали особливо цінними для мережі, і сьогодні ми інтегруємо їх у нові ініціативи, щоб забезпечити сталі зміни та посилити захист прав людей у громадах», — директорка з розвитку правових сервісів Дар’я Ковальчук.

У напрямі захисту прав внутрішньо переміщених осіб Мережа правового розвитку працює системно: починаючи з даних і аналізу, і завершуючи практичними рішеннями для органів місцевого самоврядування та самих переселенців.

Першим кроком стала робота з реальними цифрами. Команда звернулася до профільного міністерства Мінсоцполітики, щоб отримати відомості не лише про загальну кількість внутрішньо переміщених осіб в громадах, а й більше даних про вразливі групи. Для багатьох громад це важливо — адже прямого доступу до бази даних ВПО мають далеко не всі.

«Ми запитували не тільки кількість ВПО, а й хто саме приїхав: скільки людей з інвалідністю, скільки людей похилого віку, скільки дітей. Бо це найбільш незахищені категорії — і саме вони потребують підтримки громади. А доступ до бази даних мають не всі територіальні громади: фактично лише кілька міст. Тому ми передали громадам ту інформацію, яку отримали від міністерства, щоб вони могли планувати місцеві програми», — пояснює залучена експертка з адвокації Мережі правового розвитку Людмила Яремчук.

Далі Мережа зібрала дані безпосередньо в громадах і ОВА: чи ведеться квартирний облік, чи є соціальний облік, чи існує тимчасовий фонд житла, скільки є місць тимчасового проживання, чи є програми підтримки ВПО і чи підкріплені вони фінансуванням. Результати показали типову проблему: іноді програма існує «на папері», але не працює через відсутність коштів на її виконання.

«Ми побачили: є громади, де соціальний квартирний облік не ведеться, де немає місць тимчасового проживання. А якщо програма й прийнята, то без фінансування — вона декларативна і не діє. Нам було важливо спершу проаналізувати, що реально роблять, а вже тоді — пропонувати інструменти», — каже Людмила Яремчук.

Наступним кроком стала практична допомога громадам — навчання і готовий «пакет» документів для розробки місцевих програм із залученням Держмолодьжитла як одного з виконавців. Команда підготувала проєкт програми і заходів — громадам залишалося адаптувати його під свої умови.

«Ми дали громадам не просто поради, а фактично готовий проєкт програми — його потрібно було лише актуалізувати під місцевий рівень. І це був продукт, який потім просили інші організації — бо зрозуміли, що це інструмент покращення житлових прав ВПО», — розповідає Людмила Яремчук.

Щоб почути внутрішньо переміщених осіб і звірити «погляд з кабінету» з реальністю, Мережа провела дослідження серед переселенців.

«Ми зробили аналіз, побачили проблему житла, і в опитуванні ВПО знову почули те саме: житло. Тому ми узагальнили результати і надіслали керівникам громад рекомендації, як на місцевому рівні вирішувати проблемні питання. Один із ключових напрямів — формування фонду житла», — пояснює Людмила Яремчук.

Водночас Мережа звертає увагу на просту логіку зацікавленості громад: житло під час війни — ресурс, який може втримувати людей у громаді, а значить — підтримувати економіку й розвиток.

Окремо команда систематизувала інформацію щодо місць тимчасового проживання та можливостей громад створювати фонд такого житла: у разі потреби громада може передбачати кошти на викуп квартир чи будинків, щоб забезпечувати ВПО тимчасовим житлом на визначених умовах.

«Є наказ Мінрозвитку громад щодо переліку місць тимчасового проживання — там по областях є і кількість місць, і контактні особи, і інформація про наявність вільних місць. Якщо громада не має приміщень, вона може передбачити кошти в бюджеті і викуповувати житло, створювати фонд тимчасового проживання. Ми про це писали в рекомендаціях», — каже експертка Людмила Яремчук.

Адвокація на національному рівні також триває. Зокрема, Мережа звернулася до уряду з пропозицією змінити умови іпотечного кредитування в програмі «єОселя» для ВПО — знизити процентна ставка за кредитами, щоб умови для внутрішньо переміщених людей були справді доступними.«Ми звернулися, щоб знижені умови кредитування передбачили і для ВПО. Бо зараз, наприклад, педагоги й медики мають 3%, а ВПО — 7%. Ми подали звернення в грудні 2025 року, воно зараз на розгляді. Якби це вдалося — це була б наша гордість», — підсумовує Людмила Яремчук.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.