Коли право треба доводити: аналіз юридичної допомоги Мережі правового розвитку за перше півріччя 2026 року

Дата публікації: 17.08.2026

54 832 бенефіціари, 63 943 справи, чотири канали доступу — від виїзних прийомів у деокупованих громадах Півдня до консультацій для українців у Канаді та Польщі. Розбираємо, що показують дані Мережі правового розвитку за перше півріччя 2026 року і чому найпоширенішою проблемою захисту прав, залишається відсутність інформації в реєстрі речових прав.

Історія, з якої варто почати

До юристів ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» у Запоріжжі звернулася Марія*. Її будинок опинився на території, підконтрольній російським окупаційним силам. На руках у жінки був оригінал документа про право власності — старий, паперовий, оформлений до 2013 року. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно її права не було.

До 2013 року нерухомість реєстрували бюро технічної інвентаризації, і ці записи не переносилися до електронного реєстру автоматично. Щоб внести відомості зараз, державний реєстратор зобов’язаний отримати підтвердження від того самого БТІ. Архів БТІ залишився на окупованій території. Отримати відповідь фізично неможливо — і жінці відмовили в адміністративній послузі.

Далі почалося те, що організація описує як лотерею: судова практика в різних регіонах України розходилася, і власники не могли зрозуміти, як саме захищати свої права — через цивільне чи адміністративне судочинство. Пані Марія пройшла через відмови цивільних судів, які вважали обраний нею спосіб захисту неналежним, тоді як в інших областях за аналогічних обставин суди ухвалювали рішення на користь власників. Юрист організації змінив стратегію, перевів справу в адміністративну юрисдикцію, і справу довелося довести до касаційної інстанції.

Ця історія — із Запоріжжя. Але вона майже дослівно повторюється у зведених даних юридичного компоненту Link на Херсонщині та Миколаївщині, де юристи фіксують формулювання на кшталт: «у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житло бенефіціарка не має можливості здійснити державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; крім того, вона не може подати заяву на отримання компенсації через застосунок “Дія”».

Йдеться про одну й ту саму проблему, яка визначає значну частину правових потреб воєнного часу: право існує фактично, але не існує документально — а всі сучасні механізми підтримки, від компенсації за зруйноване житло до спадкування, побудовані на записі в реєстрі.

Масштаб: 54,8 тисячі людей за півроку

У першому півріччі 2026 року 18 членських організацій Мережі правового розвитку надали безоплатну первинну правничу допомогу 54 832 бенефіціарам у 63 943 справах. Розподіл між кварталами: 26 455 бенефіціарів і 30 470 справ у січні–березні та 28 377 бенефіціарів і 33 473 справи у квітні–червні. Приріст у другому кварталі — 7,3% за кількістю людей і 9,9% за кількістю справ.

Співвідношення очного та дистанційного прийому майже рівне: 31 206 бенефіціарів (56,9%) отримали допомогу очно, 23 626 (43,1%) — онлайн, без урахування онлайн-чату.

Варто зазначити, що БФ «Право на захист» допомогла 47 204 бенефіціарам, або 86,1% усього показника Мережі. Це організація має більше спроможності та географічне покриття в порівнянні з іншими організаціями Мережі. Далі в аналізі ключові розрізи наводяться окремо — із цією організацією та без неї.

Без урахування БФ «Право на захист», 17* організацій за півріччя надали допомогу 7 628 бенефіціарам у 9 558 справах. Географія цих організацій охоплює більшість областей країни. Прифронтові та деокуповані області представляють ГО «Час збирати українців» (Миколаїв), ГО «СТЕП» (Запоріжжя), ГО «Агенція демократичного розвитку Донбасу» (Слов’янськ, релокована в Дніпропетровську область) і ГО «Громадська платформа» (Сєвєродонецьк, релокована в Київську область). Прикордонні північні області — ГО «Північна правозахисна група» (Суми) та Чернігівський громадський комітет захисту прав людини (м. Чернігів). Захід і центр — організації з Хмельницького, Кам’янця-Подільського (Хмельницька область), Вінниці, Хмільника (Вінницька область), Білої Церкви (Київська область), Коломиї (Івано-Франківська область), Шептицький (Львівська область) та Чернівців. Такий розподіл означає, що зведені показники Мережі поєднують принципово різні типи попиту: від оформлення статусів переміщеним особам у тилу до документування наслідків тимчасової окупації.

Лідери за обсягом — ГО «СТЕП» із Запоріжжя (942 бенефіціари, 1 387 справ) та ГО «Громадська платформа» із Києва (855 і 1 031). Найбільше справ на одного бенефіціара припадає  із практики ГО «Час збирати українців», м. Миколаїв: 605 бенефіціарів і 1 312 справ, тобто в середньому понад дві справи на людину — удвічі більше за середній показник по Мережі (1,25).

Вторинна юридична допомога — 4 444 справи за півріччя — становить близько 7% від загальної кількості справ. Тобто на кожні чотирнадцять консультацій припадає одне представництво чи повний супровід. Це співвідношення відображає модель Мережі: широкий доступ до первинної допомоги за вибіркового поглибленого супроводу тих справ, які без нього не будуть вирішені.

Цифрові канали: інший профіль людей

Паралельно з очним прийомом Мережа працює через три дистанційні канали, і кожен із них обслуговує різну аудиторію.

Дистанційні канали Мережі, І півріччя 2026 року

Канал	I квартал	II квартал
Онлайн-чат (консультацій)	489	483
Чат-бот (консультацій)	275	308
Сервіс допомога українцям за кордоном: розпочатих консультацій усього	167 083 (додалось 4% )	169 589 (1,5%)
Сервіс допомога українцям за кордоном: завершених	113 545 (68%)	76 315 (45%)
Сервіс допомога українцям за кордоном: унікальних користувачів	51 796 (31%)	46 783 (28%)

Станом на 12 серпня 2026 року через онлайн-чат Мережі надано 1 125 консультацій, якими охоплено 919 осіб, з них 861 — нові користувачі. Тобто 98,6% користувачів чату звернулися вперше. Це канал первинного входу, а не супроводу: люди приходять з одним питанням і не повертаються.

Профіль користувачів чату радикально відрізняється від профілю відвідувача виїзного прийому на Півдні. Найбільша категорія — військовослужбовці (87 консультацій, 8,3% від усіх), далі внутрішньо переміщені особи (69, 6,6%), члени сімей військовослужбовців (48, 4,6%), діти-сироти та позбавлені батьківського піклування (34, 3,2%). Пенсіонери — лише 29 консультацій, або 2,8%.

Варто зауважити, що категорію статусу зазначено лише для 410 консультацій із 1 048, тобто для 39%. Решта користувачів не належать до жодної пільгової категорії або не вказали її. Це саме по собі є показником: онлайн-чат обслуговує загальне населення, тоді як виїзний прийом — прицільно вразливі групи.

До сервісу українців за кордоном, який МПР впроваджує спільно з Lingo з 2022 року, в першому кварталі 2026 року звернулось 51 796 осіб, а в другому кварталі 46 783 (28%↓). 

У другому кварталі сервісу допомоги українців за кордоном  61% консультацій стосувалися працевлаштування, 30% — оподаткування, 28% — оренди житла, по 15% — навчання і статусу. За країнами лідирують Канада (35%), Польща (31%), Австрія (16%), Іспанія (10%), Велика Британія (8%). Помітне зміщення між кварталами 2026 року: частка Польщі знизилася з 41% до 31%, тоді як питання навчання зросли з 8% до 15%, а питання статусу знизилися з 21% до 15%. Це узгоджується з логікою тривалого перебування: гострі питання легалізації поступаються місцем питанням облаштування.

Південь: 175 звернень і зміщення географії

Юридичний компонент механізму LINK, який Мережа правового розвитку адмініструє із 2024 року, працює за принципово іншою моделлю — виїзди юристів у населені пункти деокупованих громад Херсонської та Миколаївської областей. За перше півріччя 2026 року зафіксовано 175 звернень від 159 бенефіціарів у 33 населених пунктах 16 громад.

За абсолютними обсягами це не зіставно з показниками членських організацій. Але порівнювати їх безпосередньо некоректно: Link фіксує не звернення, які людина донесла до юриста, а потреби, виявлені на місці. 77,1% звернень зафіксовано під час виїздів. Без фізичної присутності юриста в селі ці потреби не потрапили б у статистику взагалі.

Перше, що змінилося у 2026 році, — географія. Якщо за весь період спостереження звернення розподілялися між областями майже порівну (409 із Херсонщини та 395 з Миколаївщини), то в першому півріччі 2026 року 129 звернень надійшло з громад Миколаївщини і лише 45 — з Херсонщини. Це наслідок не зміни попиту, а зміни інтенсивності виїзної роботи, зумовленої безпековою ситуацією: виїзди в прифронтові громади Херсонщини стали складнішими.

Друге — різко зросла потреба в перенаправленні до партнерських організацій: 39,4% звернень проти 23,4% за весь період спостереження. Це означає, що структура кейсів ускладнюється: питання, які раніше закривалися консультацією на місці, дедалі частіше потребують судового розгляду чи повного супроводу.

Третє — зміщення в структурі галузей. Цивільне право зміцнило позиції (30,5% проти 28,4% за весь період), помітно зросли соціальне забезпечення (10,3% проти 7,5%) та житлове право (8,6% проти 5,2%). Натомість земельне право просіло майже вдвічі — 5,2% проти 8,5%. Зростання житлових і соціальних питань відповідає стадії відновлення: люди переходять від питання «чиє це майно» до питання «як його відбудувати і на що жити».

Демографічний профіль залишається незмінним: 81,7% звернень від жінок, 51,4% — від осіб віком 60 років і старше. Це та сама група, що й у попередніх періодах, — літні жінки, які залишилися або повернулися першими.

Окремо варто відзначити появу нової теми. У 9 зверненнях першого півріччя йдеться про подання заяв до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Формулювання в базі однотипні: правильне визначення категорії заяви, дотримання вимог до подання та належне підтвердження завданої шкоди як необхідні передумови для подальших міжнародних компенсаційних механізмів. Ще 23 звернення стосуються національних компенсаційних процедур, 7 — житлових сертифікатів і програми «єВідновлення».

Південь у роботі членських організацій

Юридичний компонент LINK Мережі правового розвитку — не єдиний канал правничої допомоги на Півдні. Серед членів Мережі південний напрям представляє ГО «Час збирати українців» із Миколаєва, і її показники за півріччя є одними з найдинамічніших.

У першому кварталі організація надала допомогу 156 бенефіціарам у 381 справі, у другому — вже 449 бенефіціарам у 931 справі. Це зростання майже втричі за кількістю людей і у 2,4 раза за кількістю справ, причому основний приріст припадає на очний прийом: 87 бенефіціарів у першому кварталі проти 386 у другому. Паралельно організація провела 18 правопросвітніх заходів і 15 заходів із соціальної згуртованості, якими охоплено 198 осіб, — третій показник у Мережі за цим напрямом після БФ «Право на захист» і ГО «Право» з Хмільника, Вінницька область.

Характер справ також специфічний. Організація наводить кейс, у якому цивільна особа була повернута на територію України з Російської Федерації та за сприяння юристів отримала статус особи, незаконно позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії. 

Умовно південним напрямом можна вважати і ГО «СТЕП» із Запоріжжя — найбільшу за обсягом організацію Мережі після БФ «Право на захист». Обидві організації працюють у регіонах з активною лінією фронту, і обидві суттєво наростили обсяги у другому кварталі: «СТЕП» — з 410 до 532 бенефіціарів.

Загальна ж динаміка по Мережі неоднорідна: шість організацій показали зниження обсягів у другому кварталі, причому серед них є як тилові (Вінниця, Біла Церква, Кам’янець-Подільський), так і прифронтові (Дніпропетровська область). Пояснювати ці коливання лише безпековою ситуацією було б спрощенням — імовірнішими чинниками є цикли проєктного фінансування та зміни у складі команд, що виходить за межі наявних даних.

Спільний знаменник

Попри різницю в масштабах, каналах і аудиторіях, дані з усіх джерел сходяться на одному типі проблеми — розриві між фактичним станом прав і їх документальним підтвердженням.

Історія Марії з Запоріжжя — це неможливість внести до реєстру право, зареєстроване до 2013 року, бо архів залишився в окупації. Кейс БФ «Право на захист» — це втрата доступу до житлового сертифіката через передчасну реєстрацію припинення права власності на знищене житло, коли два нормативні акти по-різному визначають момент такого припинення. Кейс ГО «Трикутник» із Коломиї — неможливість підтвердити страховий стаж для виходу на пенсію, бо оригінали документів залишилися на окупованій території, а навчальний заклад ліквідовано. Кейс ГО «Подільський центр прав людини» — відмова нотаріуса видати свідоцтво про спадщину через розбіжність адреси будинку та земельної ділянки, на якій він стоїть.

У даних юридичного компоненту LINK той самий механізм фіксується масово: розбіжність прізвища в державному акті на землю та в паспорті, яка потребує встановлення юридичного факту в судовому порядку; понад п’ять змінених місць роботи з 1980-х років без збережених зв’язків із роботодавцями; пропущений строк прийняття спадщини після смерті брата; співспадкоємець, який проживає на території Росії та не має наміру повертатися.

Це не окремі процедурні збої. Це системна риса: механізми підтримки воєнного часу — компенсації, сертифікати, виплати, міжнародні реєстри — побудовані на припущенні, що права людини вже коректно відображені в державних реєстрах. Для значної частини населення деокупованих і прифронтових територій це припущення не виконується.

• Масштаб роботи Мережі у першому півріччі 2026 року — 54 832 бенефіціари та 63 943 справи, з приростом у другому кварталі на 7,3% і 9,9% відповідно. Без урахування БФ «Право на захист», який забезпечує 86,1% показника, решта 17 організацій охопили 7 628 бенефіціарів у 9 558 справах.
• Канали доступу обслуговують різні групи населення і не є взаємозамінними. Онлайн-чат — це вхід для військовослужбовців, ВПО та членів їхніх сімей, 98,6% користувачів звертаються через цей інструмент вперше. Сервіс допомоги українців за кордоном консультує із питань працевлаштування та оподаткування. Виїзний прийом на Півдні працює з мешканцями у віддалених селах, зокрема внутрішньо переміщеними людьми, які без цього позбавлені можливості отримати юридичну допомогу. Скорочення будь-якого з каналів не буде компенсоване іншими.
• Ускладнення кейсів на Півдні є вимірюваним. Частка звернень, що потребують перенаправлення, зросла з 23,4% до 39,4%. Спостерігається значне зростання попиту на вторинну правничу допомогу, але організації партнерів не спроможні охопити всі питання, зокрема ті, які не повʼязані з наслідками війни. Поза увагою залишаються питання щодо вирішення індивідуальних питань бенефіціарів, не повʼязаних з наслідками війни.
• Однієї з найпоширеніших правових проблем залишається відсутність правовстановлюючих документів. Право, яке існує фактично, але не підтверджене записом у реєстрі, блокує доступ до компенсацій, сертифікатів, спадкування та пенсійних виплат. Це стосується і Херсонщини, і Запоріжжя, і Донеччини, і навіть Прикарпаття, куди переїхали переміщені особи.

Примітки:

Зірочка біля імені означає, що ім’я змінено з метою захисту персональних даних. Історію надано ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) та за фінансування Європейського Союзу в межах програми цивільного захисту та гуманітарної допомоги.

Аналіз підготовлено на основі квартальної звітності 18 членських організацій Мережі правового розвитку за I та II квартали 2026 року, статистики онлайн-чату станом на 12 серпня 2026 року, показників cервісу допомоги українців за кордоном та реєстру звернень юридичного компоненту механізму LINK (175 звернень за січень–червень 2026 року).

Механізм локальної координації гуманітарного реагування Link впроваджує ГС «Мережа правового розвитку» у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великобританії.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.