Постанова ТЦК без протоколу: коли це законно, а коли можна скасувати в суді (+зразок позовної заяви)

Дата публікації: 11.09.2026

За певних умов ТЦК та СП може розглянути справу про порушення правил військового обліку без попереднього складання протоколу. Але для цього людину мають належним чином повідомити про виклик і про розгляд справи. Якщо ТЦК не може підтвердити таке повідомлення або порушує встановлені строки, це може стати підставою для скасування постанови в суді*. Розʼяснення на актуальну тему підготував юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий.

Процедуру складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення визначає Інструкція, затверджена наказом Міністерства оборони України від 1 січня 2024 року № 3. Вона стосується, зокрема, справ про порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсування чи необережну втрату військово-облікових документів.

Коли протокол можна не складати

Стаття 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає виняток із загального правила про складання протоколу. В особливий період протокол не складають у справах про правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, якщо людина не з’явилася за викликом без поважної причини або не повідомила про причину неприбуття.

Але ця норма діє лише за певних умов. Людину мають належним чином повідомити про дату, час і місце виклику, а ТЦК та СП повинен мати підтвердження отримання нею такого виклику.

Отже, для того щоб винести постанову без попереднього складання протоколу, недостатньо просто направити людині виклик. Потрібно підтвердити, що вона його отримала.

Виклик про явку до ТЦК — це не виклик на розгляд справи

Принципово важливо розрізняти два різні документи й дві різні процедури, які на практиці часто плутають:

1. Порядок вручення повістки про виклик до ТЦК та СП для взяття на облік, уточнення даних чи проходження медогляду. Регламентується Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року. Зокрема, пп. 2 п. 41 цього Порядку визначає, що належним підтвердженням оповіщення є день отримання поштового відправлення, день проставлення відмітки про відмову отримати відправлення чи про відсутність особи за задекларованою адресою.

2. Порядок повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення (щоб протокол можна було не складати за ст. 258 КУпАП). Регламентується самим КУпАП, а не постановою №560. Виклик вважається належно врученим, а відповідно ТЦК та СП може не складати протокол, лише якщо особа фактично та юридично отримала лист-конверт із таким викликом від оператора поштового зв’язку. Формальне направлення листа без підтвердження вручення для застосування ст. 258 КУпАП недостатньо.

Про розгляд справи мають повідомити за три дні

Обов’язок повідомити особу про місце й час розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо людина, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа ТЦК.

Отже, для правомірного розгляду справи за відсутності особи мають бути одночасно дотримані дві умови: підтвердження своєчасного (не пізніше ніж за три дні) сповіщення про місце й час розгляду справи, а також відсутність клопотання порушника про відкладення розгляду. З цього прямо випливає обов’язок ТЦК належним чином повідомити особу про розгляд справи про накладення штрафу (ст. 248, ч. 1 ст. 268, ст. 277-2 та ст. 278 КУпАП).

Позиція судів

Позиція Другого апеляційного адміністративного суду у справі №642/1199/24 від 8 травня 2024 року прямо вказує, що розгляд ТЦК справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності.

Аналогічну позицію неодноразово висловлював і Верховний Суд (постанови у справах №676/752/17, №489/1004/17, №308/12552/16-а, №482/9/17, №205/7145/16): обов’язок повідомити особу про місце й час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду вважається виконаним лише тоді, коли особа справді знала (була поінформована) про час і місце розгляду за три дні до цієї дати, а обов’язок доказування цієї обставини несе саме уповноважена посадова особа — у випадку зі справами про порушення правил військового обліку це ТЦК та СП.

Верховний Суд також наголошував, що, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, — зокрема право на участь у розгляді справи, — положення КУпАП містять і застереження, спрямовані на забезпечення належної реалізації компетентними органами наданих їм повноважень. Розгляд справи за відсутності особи допускається лише за наявності даних, що підтверджують її належне повідомлення про місце й час розгляду.

Важливо й те, що адміністративне правопорушення — це діяння (дія або бездіяльність), яке може бути кваліфіковане як таке лише за наявності повного складу правопорушення: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони (вини, мотиву, мети). Якщо відсутня хоча б одна з ознак складу, особа не може бути притягнута до відповідальності — на цьому наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 04.09.2019 у справі №285/1535/15-а та від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а. Усі сумніви щодо винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачать на її користь — недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Коли порушення процедури очевидне: приклади з практики

Приклад №1. Громадянин А. дізнався про своє притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП (неявка за повісткою) лише після відкриття виконавчого провадження. З тексту постанови вбачається, що йому інкримінується неявка за повісткою на 06.07.2026, при цьому доказів направлення самої повістки надано не було. Водночас виклик для розгляду матеріалів справи датується 04.07.2026 — тобто за два дні до дати, на яку особі нібито слід було з’явитися. Навіть якщо ТЦК та СП згодом надасть докази направлення і повістки, і виклику, постанова про притягнення до відповідальності підлягає скасуванню: виклик на розгляд справи не може передувати самій події (юридичному факту) неявки, а це свідчить про порушення процедури застосування ст. 258 КУпАП і незаконну відмову від складання протоколу.

Приклад №2. Аналогічна ситуація: громадянину А. інкримінується неявка за повісткою на 09.07.2026 (доказів направлення повістки немає), виклик для розгляду матеріалів справи датується 11.07.2026 (доказів вручення також немає), а сама постанова про притягнення винесена вже 12.07.2026. Тобто виклик було направлено лише за один день до винесення постанови, тоді як КУпАП вимагає повідомлення щонайменше за три дні до розгляду справи. Це також є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови ТЦК та СП.

Приклад №3. У практиці трапляються й ще більш показові випадки. За постановою ТЦК та СП людину притягнули до відповідальності за нібито неявку за повісткою про виклик, дата якої в тексті постанови значилася пізніше 6-го числа місяця. При цьому виклик про розгляд справи про адміністративне правопорушення (той самий, що нібито звільняє від обов’язку складати протокол за ст. 258 КУпАП) датувався ще 28-м числом попереднього місяця — тобто задовго до самої вимоги з’явитися за повісткою. Постанову ж було винесено лише через два дні після дати, на яку людина нібито мала з’явитися, — без дотримання встановленого строку на повідомлення та без жодних доказів вручення й повістки, і виклику. Така ситуація свідчить про суто формальний підхід ТЦК: постанова виноситься без фактичного дотримання жодної з вимог процедури — ні щодо строків, ні щодо доказів вручення документів.

Висновки

Практика свідчить, що ТЦК та СП часто трактують ст. 258 КУпАП надто широко, ототожнюючи будь-яке формальне направлення документа з його належним врученням, а також ігноруючи обов’язковий триденний строк повідомлення про розгляд справи.
Для скасування постанови в суді ключове значення мають:

• відсутність доказів фактичного вручення повістки та виклику,
• невідповідність дат у самій постанові (коли виклик на розгляд передує події правопорушення або постанова виноситься без дотримання строку повідомлення),
• відсутність доказів вини й умислу особи.

Тягар доказування правомірності своїх дій у таких спорах лежить саме на ТЦК та СП, а не на людині, яку притягують до відповідальності.

*Зразок Позовної заяви про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення для завантаження.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Титульне фото до статті: zahist.ua

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.