facebook
Онлайн-чат
Чат-бот

Мільйон, який не згорає: чи отримає родина «бойову» винагороду, якщо військовий загинув, зник безвісти або потрапив у полон (+ зразки довідок)

Дата публікації: 01.10.2026

Автор: Руслан Малий, юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» 

Руслан Малий, юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга».

Пані Ірина* почула про «мільйон для тих, хто пішов служити молодим» від однієї з матерів військових у чаті рідних зниклих безвісти. Її син пішов до війська у 23 роки, воював на Донеччині, а наприкінці 2023-го перестав виходити на зв’язок. Сам він рапорт на виплату вже не напише… У військовій частині Ірині відповіли коротко: «Механізму немає»...

Таких історій — сотні. Упродовж 2026 року вони почали доходити до адміністративних судів, і ті вже дали родинам перші відповіді. Ми проаналізували ці рішення та пояснюємо простими словами: коли гроші належать сім’ї, скільки саме і що робити, якщо частина відмовляє.
Також додаємо текст Окремого доручення МОУ № 5601/уд від 26.09.2025 про порядок виплати "бойового" мільйона» разом із затвердженими ним зразками бланкових довідок*.

Про виплату

Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів від 11.02.2025 № 153 запровадив одноразову винагороду «за тривалість проходження служби в бойових умовах» — до 1 млн грн. Право на неї має той, хто до 13 лютого 2025 року, ще не маючи 25 років, пішов служити під час воєнного стану (за мобілізацією чи контрактом), станом на цю дату проходив службу і безпосередньо воював.

Розмір залежить від «бойового стажу» на 13.02.2025: пів року й більше — повний мільйон; менше — по одній шостій мільйона (близько 166,7 тис. грн) за кожні повні 30 днів боїв. А якщо воювати менше пів року довелося через поранення, хворобу чи полон, винагороду платять у повному розмірі.

Не плутайте з «Контрактом 18-24», там мільйон отримують ті, хто укладає контракт зараз, і платять його частинами. «Бойова» винагорода — разова і нараховується за вже пройдену службу.

Документ, про який родини зазвичай не знають

26 вересня 2025 року Міністр оборони підписав окреме доручення №5601/уд. Воно адресоване командирам, проте саме в ньому є відповіді для сімей:

Загибель (п. 6). Якщо військовий, який мав право на винагороду, загинув або помер після 13.02.2025, гроші виплачує частина, де він перебував на грошовому забезпеченні в день смерті.

Отримувачі: дружина (чоловік); якщо її (його) немає — повнолітні діти, які з нею (ним) проживали, законні представники неповнолітніх дітей, утриманці; якщо загиблий не мав ні шлюбу, ні дітей — батьки порівну; якщо нікого немає — спадкоємці. Звернутися потрібно протягом трьох років.

Зникнення безвісти і полон (п. 5). Родина отримує належну, але не отриману частину винагороди за тими ж правилами, за якими їй виплачують грошове забезпечення зниклого чи полоненого (Порядок № 884).

Обов’язки частини (п. 1). Командири мали скласти контрольні списки всіх, хто має право, але винагороди не отримав, зокрема тих, хто загинув після 13.02.2025. Довідку про бойові дні частина має оформити за п’ять днів. А копії бойових наказів, журналів бойових дій і рапортів вимагати від військових заборонено: ці документи частина збирає сама, зокрема через запити до інших частин.

Практична порада. У заяві до частини посилайтеся саме на пункти 1, 5 і 6 доручення №5601/уд. Це знімає відповідь «механізму немає» і показує, що ви знаєте, чого вимагати.

Якщо військовий загинув: позиції судів поки розійшлися

Підхід перший: право військового переходить до родини.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі № 620/6807/26. Нацгвардієць уклав контракт після строкової служби, до 13.02.2025 мав менше пів року бойових днів, зате мав бойове поранення. Комісія частини у виплаті відмовила ще за його життя, а в січні 2026 року він загинув. Суд скасував рішення комісії та зобов’язав виплатити дружині 1 млн грн: поранення дає право на повну суму, а право дружини випливає з того, що це право набув сам загиблий.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 у справі № 460/8679/26. Військовий зник безвісти у 2024 році, згодом суд встановив факт його смерті. Частина відмовила матері, бо зарахувала лише 4 бойові дні, хоча інші довідки показували значно довші періоди. Суд наголосив: сумніви в документах, які виникли не з вини військового, не можна тлумачити проти нього, а збирати докази, зокрема з інших частин, — обов’язок самої частини. Її зобов’язали повторно сформувати документи й розглянути виплату.

Підхід другий: «за життя не нарахували — отже, не належить».

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі № 280/2840/26. Суд відмовив матері загиблого нацгвардійця. Його логіка: винагороду військовому не нарахували, тож право вимагати нарахування припинилося з його смертю, а мати не набула його ні як мати, ні як спадкоємиця.

Рішення оскаржено, справу розглядає Третій апеляційний адміністративний суд.

Наша оцінка. Сильніша позиція — у родини, і ось чому:

  • правила виплати грошового забезпечення (для ЗСУ — розділ XXX Порядку, затвердженого наказом Міноборони № 260) прямо передбачають, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які виникло до дня загибелі, виплачуються членам сім’ї, а винагороди належать саме до цих видів; стаття 1227 Цивільного кодексу передає неотримані соціальні виплати членам сім’ї; пункт 6 доручення №5601/уд стосується саме цієї винагороди і прямо називає її отримувачів.

Остаточну відповідь дасть Верховний Суд. Станом на 24.09.2026 постанови по суті щодо права родин на цю винагороду він не ухвалював.

Окремий урок: чужий позов «не успадковується».

Ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі № 560/3474/26. Військовий сам позивався за «мільйон» і помер під час розгляду. Дружина попросила суд замінити позивача нею, але суд відмовив і закрив провадження: успадковуються лише суми, які вже нараховані, але не отримані.

Висновок для родини: не розраховуйте на продовження справи загиблого, а подавайте власну заяву до частини і, за потреби, власний позов як член сім’ї.

Якщо військовий зник безвісти або в полоні: половина — родині

Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (п. 6 ст. 9) зберігає за зниклими та полоненими грошове забезпечення. Якщо військовий не залишив особистого розпорядження на випадок полону, його дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей, діти з інвалідністю з дитинства та батьки отримують рівними частками разом до 50%. Решта зберігається за військовим і буде виплачена йому після повернення.

Як суди застосовують це правило до «мільйона»

Івано-Франківський окружний адмінсуд, 21.04.2026, справа № 300/692/26. Хлопця мобілізували добровольцем у 23 роки, у листопаді 2023-го він зник безвісти. До 13.02.2025 він мав лише 45 бойових днів, тобто йдеться про пропорційну суму. Суд визнав бездіяльність частини протиправною і зобов’язав розглянути нарахування та виплатити батькам 50% рівними частками. Рішення остаточне: апеляційну скаргу частини повернули, а Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.

Запорізький окружний адмінсуд, 07.04.2026, справа № 500/33/26: так само 50% для матері зниклого. Рішення теж остаточне: Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.

Рівненський окружний адмінсуд, 30.06.2026, справа № 460/21094/25: 50% для матері; справа в апеляції.

Закарпатський окружний адмінсуд, 15.09.2026, справа № 260/4361/26 підійшов обережніше: частина має спершу з’ясувати, чи набув прикордонник право на винагороду, а вже потім — чи входить вона до виплат, які отримує родина.

Потрібна консультація?
Онлайн-чат

Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00.

Поставити питання
Чат-бот

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink із таких питань: Аліменти, Сімейні питання, Оренда землі, Компенсація за знищене майно, Спадкові питання, Захист прав ВПО

Перейти до LawLink

Полон. Міноборони у п. 5 доручення ставить їх в один ряд із родинами зниклих безвісти, тож правила ті самі. До того ж полон — одна з підстав отримати повну суму навіть за меншої кількості бойових днів.

Порада самим військовим. Якщо ви хочете, щоб у разі полону чи зникнення гроші отримали конкретні люди й у визначених вами частках, складіть особисте розпорядження на випадок полону. Без нього діє загальне правило: рівні частки, разом до 50%.

Військові частини ГУР: зона ризику

Справа №300/995/26 показує, як швидко може змінитися результат. Мати зниклого безвісти військового виграла в Івано-Франківському окружному адмінсуді, але Восьмий апеляційний адміністративний суд 22.07.2026 рішення скасував. На думку колегії, частини, підпорядковані ГУР, не входять до кола учасників експериментального проєкту за постановою №153, а отже, у військового права на винагороду не виникло, і родині нічого передати. Верховний Суд 08.09.2026 відкрив касаційне провадження, тож остаточне слово — за ним.

У цій самій постанові є й корисний для всіх родин висновок: член сім’ї захищає власне майнове право, а не проходить службу, тому для нього діє загальний шестимісячний строк звернення до суду (ч. 2 ст. 122 КАС), а не скорочений місячний.

Алгоритм дій для родини

  1. Перевірте умови. Вік на момент призову чи контракту — менше 25 років; дата — до 13.02.2025; служба під час воєнного стану; формування — ЗСУ, Нацгвардія, Держприкордонслужба чи інше (про ГУР — див. вище); притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше притягнень до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, а також чинного дисциплінарного стягнення, яке враховується для оцінки стану дисципліни.
  2. Зберіть документи родини: свідоцтво про смерть або сповіщення, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; свідоцтва про шлюб чи народження; паспорт, РНОКПП, реквізити рахунку; усе, що є про службу (військовий квиток, довідки про поранення, висновок ВЛК, довідки про участь у бойових діях, особисте розпорядження).
  3. Напишіть заяву командиру частини, де військовий перебував на грошовому забезпеченні. Попросіть: нарахувати винагороду за п. 4 постанови №153; виплатити вам належну частку з посиланням на п. 5 або п. 6 доручення №5601/уд; повідомити, чи внесено військового до контрольного списку; видати довідку про бойові дні за формою з додатка 1 до доручення. Надсилайте рекомендованим листом з описом вкладення.
  4. Збирайте бойові накази самі. Якщо частина відповідає «замало днів», вимагайте перелік врахованих періодів і документів, на підставі яких їх рахували.
  5. Отримайте письмову відповідь або витяг з протоколу комісії. Якщо відповіді немає понад місяць, це теж підстава йти до суду (бездіяльність).
  6. Позов до окружного адміністративного суду. Просіть не лише «визнати протиправною» відмову чи бездіяльність, а й «зобов’язати нарахувати та виплатити» конкретну суму або частку. Додайте всі документи про бойові дні, поранення, полон.
  7. Якщо військовий сам уже судився і загинув, подавайте власну заяву та власний позов як член сім’ї (справа № 560/3474/26).

Строки, які не можна пропустити

3 роки — на звернення до частини: з дня загибелі або з дня, коли набрало законної сили рішення суду про визнання військового безвісно відсутнім чи оголошення його померлим (п. 6 доручення № 5601/уд).

6 місяців, але ми рекомендуємо все ж таки в голові тримати 1 місяць — на позов до суду після того, як ви дізналися про відмову (позиція Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №300/995/26). Не тягніть до останнього дня: частини нерідко наполягають на місячному строку.

Висновки

Смерть, зникнення безвісти чи полон не скасовують права на «бойовий» мільйон, якщо військовий набув його станом на 13.02.2025.

Родина загиблого отримує всю суму, на яку мав право військовий; родина зниклого чи полоненого — зазвичай до 50% рівними частками.

Практика ще формується: одні суди присуджують гроші, інші відмовляють, а Верховний Суд своєї позиції по суті поки не висловив. Тому вирішальне значення має грамотно складена заява до частини й добре підготовлений позов.

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Законодавство та судова практика — станом на 24.09.2026; рішення перших інстанцій можуть бути змінені в апеляції.

Джерела:

Постанова КМУ від 11.02.2025 № 153

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Порядок, затверджений постановою КМУ від 30.11.2016 № 884

Справа № 620/6807/26 — рішення Чернігівського ОАС від 02.09.2026

Справа № 460/8679/26 — рішення Рівненського ОАС від 24.08.2026

Справа № 280/2840/26 — рішення Запорізького ОАС від 05.06.2026

Справа № 560/3474/26 — ухвала Хмельницького ОАС від 01.07.2026

Справа № 300/692/26 — рішення Івано-Франківського ОАС від 21.04.2026

Справа № 300/692/26 — ухвала ВС від 13.07.2026

Справа № 500/33/26 — рішення Запорізького ОАС від 07.04.2026

Справа № 500/33/26 — ухвала ВС від 27.07.2026

Справа № 460/21094/25 — рішення Рівненського ОАС від 30.06.2026

Справа № 260/4361/26 — рішення Закарпатського ОАС від 15.09.2026

Справа № 300/995/26 — постанова Восьмого ААС від 22.07.2026

Справа № 300/995/26 — ухвала ВС від 08.09.2026

*«Окреме доручення МОУ № 5601/уд від 26.09.2025 про порядок виплати "бойового" мільйона» (оригінальний текст нормативного документа разом із затвердженими ним зразками бланкових довідок — для завантаження).

Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Титульне фото до статті: Антикризовий медіа-центр






НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ

Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Коментарі

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн-чат

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня.

Чат-бот

Поставте питання через LawLink Bot в будь-який зручний спосіб. LawLink Bot — це розумний та цифровий юридичний помічник, якого створила Мережа правового розвитку.

connect

Наші ініціативи

Мережа правового розвитку реалізує комплексні проєкти, спрямовані на посилення прав людини, розвиток спроможних громад та розбудову сталих інструментів доступу до правової допомоги. Ми працюємо на перетині адвокації, правопросвіти, локальної координації гуманітарного реагування

support

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×