Штраф ТЦК та арешт банківських рахунків: як захистити свої права

Дата публікації: 14.10.2026

Штраф за порушення військового обліку — це ще не автоматичний арешт вашої картки. Проте ігнорування постанови швидко подвоює суму боргу та передає справу виконавцям. Юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга»  Володимир Шинкар розʼяснює, де перевірити наявність штрафу, як оскаржити його в суді протягом 10 днів та що робити, якщо банківський рахунок уже заблокували.

Розпочнемо з головного: ТЦК та СП не арештовують банківські рахунки. Арешт накладає державна виконавча служба, і лише тоді, коли штраф не сплачено вчасно, а постанову передали на примусове виконання. Тобто, ланцюжок такий: протокол і постанова про штраф, далі — передача до державної виконавчої служби чи приватному виконавцю, і лише потім — арешт коштів. Законодавство не передбачає автоматичного блокування рахунків лише через неоновлення військово-облікових даних чи позначки в електронних системах.

За що ТЦК та СП може накласти штраф

Підстави встановлюють ст. 210 і ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

• Стаття 210 стосується порушення правил військового обліку.
• Стаття 210-1 стосується порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

До типових порушень належать неоновлення даних, неявка за повісткою без поважної причини, неповідомлення про зміну місця проживання чи сімейного стану, непроходження військово-лікарської комісії.

За ч. 3 ст. 210 і ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в особливий період штраф для громадян становить від 17 000 до 25 500 грн. Для посадових осіб він вищий: від 34 000 до 59 500 грн.

Існує два застереження, які часто стають підставою для скасування постанови:

• положення ст. 210 і 210-1 КУпАП не застосовуються, якщо персональні дані особи можна отримати через електронну взаємодію з іншими системами та реєстрами;
• адміністративне стягнення можна накласти не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні з дня його виявлення. Суди скасовують постанови ТЦК саме через пропуск цього строку.

Як перевірити, чи є постанова

Не чекайте, поки про штраф повідомить банк. Перевірити можна наступними електронними сервісами та відповідними запитами:

1. Єдиний реєстр боржників, мобільний застосунок «Дія» та автоматизована система виконавчого провадження. Через них можна дізнатися про відкрите виконавче провадження чи арешт. Виконавче провадження відкривається вже після передачі постанови, тож відсутність запису ще не означає, що постанови немає.
2. Письмовий запит до ТЦК. Просіть копію постанови, протоколу та матеріалів справи.
3. Застосунок «Резерв+». У ньому можуть відображатися позначки про виявлені порушення військового обліку. Це лише сигнал, і постанови він не замінює. Також потрібно зазначити, що кнопка швидкої оплати штрафу у Резерв+ не робить постанову ТЦК та СП законною.

Якщо постанову не отримали або в ній є помилки

Копію постанови мають вручити або надіслати людині протягом трьох днів, а особисте вручення підтверджується підписом із зазначенням дати.

Підстави для оскарження, які трапляються найчастіше:

• розгляд справи без особи, яку не повідомили про час і місце розгляду;
• помилки в персональних даних, статті чи кваліфікації;
• відсутність доказів самого порушення, наприклад належного вручення повістки;
• пропуск двомісячного строку накладення стягнення;
• можливість отримати дані з реєстрів без участі особи.

Якщо постанову отримали пізно, можна просити суд поновити строк. Пропущений з поважних причин строк може бути поновлено за заявою особи. Причини варто підтвердити документами.

Коли несплата штрафу призводить до арешту рахунків

1. Штраф сплачують не пізніше 15 днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ст. 307 КУпАП).
2. Після цього строку постанова надсилається до державної виконавчої служби (ст. 308 КУпАП), і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень. Наприклад, штраф 25 500 грн перетворюється на 51 000 грн.
3. Виконавець відкриває провадження і може арештувати кошти. Банки отримують постанову через автоматизовану систему та виконують її в межах суми боргу.

Арешт може охопити зарплатні та інші рахунки. Банк не з'ясовує походження коштів, а лише виконує постанову виконавця.

Як оскаржити постанову ТЦК та СП

• Термін. Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу можна подати протягом десяти днів з дня винесення постанови.
• Куди. Постанову можна оскаржити до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання особи або за місцезнаходженням ТЦК та СП.
• Що додати. Копію постанови, докази порушень процедури чи помилок, документи про виконання вимог (якщо є), паспорт, ідентифікаційний код і підтвердження поважності причин пропуску строку (якщо він пропущений).

Одночасно можна просити суд зупинити дію постанови або стягнення, щоб справа не дійшла до арешту рахунків у випадку, якщо ви дізналися про наявність такої постанови до арешту банківських рахунків.

Як домогтися зняття арешту з рахунків

1. Рахунки, на які стягнення заборонене. Виконавець має виокремити рахунки зі спеціальним режимом використання, не накладати на них арешт або зняти його після отримання від боржника документального підтвердження. Стаття 73 Закону «Про виконавче провадження» окремо визначає виплати, на які не можна звертати стягнення, зокрема допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. До заяви про зняття арешту додайте виписку з рахунка і документи про призначення виплати.

2. Сплата боргу. Після погашення заборгованості разом із виконавчим збором і витратами виконавець знімає арешт.

3. Скасування самої постанови ТЦК та СП. Якщо суд її скасує, виконавче провадження підлягає закриттю, а арешт знімається.

Висновок

Штраф ТЦК та СП небезпечний насамперед відсутністю вчасного інформування про його наявінсть. Перевіряйте наявність постанови, фіксуйте дату її отримання, не пропускайте 10-денний строк на оскарження і не доводьте справу до виконавця. Якщо арешт уже наклали, вирішальні кроки такі: документально підтвердити статус коштів і звернутися до виконавця чи суду.

Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.