facebook
Онлайн-чат
Чат-бот

Правові потреби деокупованих громад Півдня: III квартал 2026 року за даними LINK

Дата публікації: 19.10.2026

У липні–вересні 2026 року мешканці деокупованих громад Херсонщини та Миколаївщини 129 разів зверталися до юристок механізму LINK — удвічі частіше, ніж у попередньому кварталі. Майже половина звернень прямо пов’язана з наслідками війни, а кожне четверте звернення стосувалося Міжнародного реєстру збитків.

Мережа правового розвитку з 2024 року впроваджує юридичний компонент механізму LINK в партнерстві із чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великої Британії. Юристки гуманітарного реагування виїжджають у деокуповані громади Миколаївської та Херсонської областей і надають людям правову інформацію, для вирішення їхніх правових проблем. Якщо цього замало, юристки перенаправляють людину до партнерської організації і супроводжують і її, і партнера на всьому шляху. Коли потрібна довідка чи документ, мешканців громад скеровують до державної установи.

11 вересня юристки LINK провели правопросвітницькі заходи в Христофорівці Баштанської громади та в Калузі Березнегуватської. Після зустрічей 18 людей попросили допомогти їм подати заяви до Міжнародного реєстру збитків, щоб в подальшому мати можливість отримати компенсацію за завдану шкоду внаслідок агресії Російської Федерації. Більшість із них — пенсіонери і внутрішньо переміщені особи.

Заповнити таку заяву самостійно складно: потрібно обрати категорію шкоди, зібрати докази і подати її через цифрові сервіси. Того ж дня юристки перенаправили всі 18 звернень партнеру — благодійному фонду «Схід-SOS» — і далі супроводжували і людей, і партнера. Станом на 28 вересня фонд уже подав заяви для десятьох мешканців Христофорівки. Заяви восьми мешканців Калуги ще в роботі.

В ІІІ кварталі збільшується тенденція, що люди дедалі частіше шукають способи задокументувати та відшкодувати втрати від війни. Запит часто з’являється тоді, коли юрист сам приїжджає в громаду. А складні випадки вирішуються швидше, коли поруч є партнер, готовий взяти справу в роботу.

У III кварталі 2026 року три юристки LINK прийняли 129 звернень із 21 населеного пункту в 12 громадах. У кожному зверненні людина отримала правову інформацію щодо свого питання.

На Миколаївщині звернень більшало щомісяця, на Херсонщині після липня їх поменшало

Після спаду в II кварталі (65 звернень) кількість звернень знову зросла. Але до рівня III кварталу 2025 року, коли юристи прийняли 191 звернення, вона ще не повернулася.

Із Миколаївської області надійшло 77 звернень — у 2,3 раза більше, ніж у II кварталі. Звернень ставало більше щомісяця: 21 у липні, 27 у серпні, 29 у вересні. До юристок знову звернулися мешканці Баштанської (21 звернення), Снігурівської (17) та Інгульської (4) громад, які в II кварталі не зверталися. 

Із Херсонської області надійшло 52 звернення — на 63% більше, ніж у II кварталі. Понад половина звернень (30) зафіксовано з Чорнобаївської громади, передусім із Киселівки та Посад-Покровського. Після піврічної перерви юристки знову працювали у Високопільській громаді: 13 звернень, 12 з них — з Архангельського. Але з серпня виїздів стало менше у звʼязку із підвищенням рівня небезпеки в деокупованих громадах, тож звернень стало теж менше, оскільки юридична допомога досягає людей лише при візитах у громади. У липні зафіксовано 35 звернень, 10 — у серпні, 7 — у вересні.

Хто звертається по правничу допомогу

Портрет клієнта майже не змінився: 79% звернень надійшли від жінок, 46% — від людей віком 60 років і старше. За весь час роботи юридичного компонента ці частки становили 80,5% і 50,1%. Як і раніше, найчисленніша група — пенсіонери (47 звернень), далі йдуть внутрішньо переміщені особи (30).

У III кварталі помітно частіше зверталися ветерани та члени їхніх сімей: 29 звернень проти дев’яти у II кварталі. Серед них — матері загиблих військових, дружини та бабусі зниклих безвісти, ветерани з інвалідністю. На Херсонщині помітно зросла частка чоловіків: 27% звернень проти 13% у II кварталі.

Про що запитували: Реєстр збитків, зруйноване житло і загибель близьких

54 звернення з 129 (42%) прямо пов’язані з наслідками війни. 33 з них стосувалися Міжнародного реєстру збитків, 16 — пошкодженого чи знищеного житла та майна, п’ять — загибелі чи зникнення безвісти близьких.

Міжнародний реєстр збитків став головною темою. У II кварталі про нього питали вісім разів, у III — 33. 27 таких звернень надійшли з Миколаївщини, шість — з Чорнобаївської громади на Херсонщині. Люди питали, хто може подати заяву, в якій категорії та з якими доказами: через вимушене переміщення, зруйноване житло, втрату близьких. У миколаївському офісі з таким питанням звернулися чотири переселенки із Залізного Порту на Херсонщині.

Будинок є, а права на нього в реєстрі немає. У 16 зверненнях йшлося про пошкоджене чи знищене майно. Часто люди не можуть подати повідомлення про зруйнування або отримати компенсацію, бо їхнього права власності немає в Державному реєстрі речових прав. У Киселівці переселенка не могла подати повідомлення про зруйнований будинок через Дію: вона набула його у власність до шлюбу, потім змінила прізвище, і система не бачить її права власності. Інша переселенка жила в будинку в Білозерці, який пошкодили обстріли, але не знає, хто його власник. Друга за частотою тема — спадщина: 22 звернення, у II кварталі — 12.

Загибель і полон потрібно ще довести документально. На початку вересня до юристки LINK у Новоолександрівці Інгульської громади звернулася жінка, чий чоловік із січня 2023 року вважався зниклим безвісти на Донеччині. Згодом побратими розповіли їй, що він загинув під завалами будівлі біля Водяного. Тіло винести не встигли: у будівлю зайшли російські військові. Без тіла немає свідоцтва про смерть, а від нього залежать і виплати, і статус родини загиблого. Єдиний шлях — суд, де доказами будуть лише показання побратимів. Юристка пояснила, які документи зібрати і хто може свідчити, а 11 вересня перенаправила справу фонду «Схід-SOS». До кінця вересня фонд надіслав запити до військової частини, Координаційного штабу, ТЦК, Червоного Хреста та ООН і готувався подати заяву до СБУ. LINK супроводжує справу далі.

У Новопетрівці Широківської громади чоловік, який у 2022 році пережив незаконне утримання і катування від окупантів, хоче встановити факт позбавлення свободи та задокументувати шкоду в Реєстрі збитків. За його словами, з односельців, яких утримували разом із ним, вижив лише він.

49 звернень (38%) потребували більшого, ніж правова інформація. За квартал юристки LINK перенаправили 33 звернення громадським і міжнародним організаціям — удвічі більше, ніж у II кварталі. Перенаправлення в LINK — це не переданий контакт: юристки супроводжують і людину, і партнера на всьому шляху до розв’язання проблеми. Ще 18 людей юристки скерували до державних установ і нотаріусів — по довідку, документ чи реєстраційну дію: до Пенсійного фонду, БТІ, ДМС, органів місцевого самоврядування тощо.

Головним партнером кварталу став фонд «Схід-SOS»: 20 справ, передусім щодо Реєстру збитків і встановлення долі зниклих безвісти. Декілька справ отримали NRC і DRC (по три–чотири), ГО «Я — Херсон», БФ «Право на захист», приймальня УГСПЛ у Херсоні та ГО «Південна стратегія розвитку».

Що вдалося до кінця вересня:

  • Технічна документація за рахунок партнера. Мешканець Кобзарців Снігурівської громади Миколаївської області не міг внести свій будинок до державного реєстру та оформити землю. DRC взяв справу в роботу та компенсує витрати на технічну документацію, яку зараз виготовляють.
  • Позов до суду. Мешканка Великоолександрівської громади Херсонської області народила дитину протягом 10 місяців після розлучення, і батьком автоматично записали колишнього чоловіка. ГО «Я — Херсон» підготувала і подала позов, розгляд призначено на 5 листопада 2026 року.
  • Документ після десятиліть життя в Україні. Мешканка Калинівської громади Херсонської області, яку привезли до України тримісячною, не могла обміняти посвідку на постійне проживання. З правовою інформацією від юристки вона звернулася до ДМС, і станом на вересень оформлення нової посвідки перейшло до фінального етапу.

Не кожне перенаправлення доводиться до кінця: частина людей перестає відповідати на дзвінки або відмовляється від допомоги. З 51 перенаправлення та скерування кварталу таких випадків було шість. Завершено 18, ще 21 — в роботі в партнерів чи установ.

Висновки

Правові потреби дедалі тісніше пов’язані з війною. Якщо раніше основу запитів становили спадщина, власність і земля, то в III кварталі до них додалися два нові потоки: документування збитків для Міжнародного реєстру та питання родин загиблих і зниклих безвісти військових.

Правопросвіта створює запит. Одна зустріч у селі може дати десятки звернень, якщо поруч є партнер, готовий супроводжувати людей далі. Зустрічі 11 вересня дали 18 звернень і десять поданих заяв менш ніж за три тижні.

Виїзна робота залишається головним каналом. 95 звернень із 129 юристки отримали під час виїздів. Коли виїздів меншає, як на Херсонщині в серпні–вересні, звернень теж меншає.

Документи на житло досі вирішують, чи отримає людина компенсацію. Як і в попередні періоди, люди не можуть скористатися державними програмами через право, яке не внесене до реєстрів, втрачені документи чи незавершену спадщину. Там, де партнер бере на себе витрати на технічну документацію, справа рухається.

Про дані. Аналіз базується на CRM-системі звернень юридичного компонента LINK за 1 липня — 22 вересня 2026 року та Звернення щодо Міжнародного реєстру збитків та звернення, пов’язані з наслідками війни, визначено за змістом звернення, а не за галуззю права, бо в реєстрі такі звернення віднесено до різних галузей. Перенаправлення пораховано за датою перенаправлення. Історії клієнтів наведено без імен за матеріалами бази даних LINK.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту HAVEN — Humanitarian Action through Volunteers, Enablers, and Networks (Гуманітарне реагування через волонтерів, посередників та мережі).

Інтерпретація даних LINK належить авторам матеріалу та не обов’язково відображає точку зору партнерів та донора.






НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ

Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Коментарі

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

0 800 331 113

з 10:00 до 17:00, безкоштовно по Україні

Онлайн-чат

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00 щодня.

Чат-бот

Поставте питання через LawLink Bot в будь-який зручний спосіб. LawLink Bot — це розумний та цифровий юридичний помічник, якого створила Мережа правового розвитку.

connect

Наші ініціативи

Мережа правового розвитку реалізує комплексні проєкти, спрямовані на посилення прав людини, розвиток спроможних громад та розбудову сталих інструментів доступу до правової допомоги. Ми працюємо на перетині адвокації, правопросвіти, локальної координації гуманітарного реагування

support

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×