Штраф від патрульної поліції: за суд більше можна не платити

Дата публікації: 19.10.2026

Оскаржувати штрафи за порушення ПДР стане простіше та дешевше. Конституційний Суд України визнав: держава не має права вимагати судовий збір з громадян, які оскаржують постанови про адміністративні стягнення. Юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий розʼяснює, чому суди раніше вимагали гроші та що робити, якщо у вас досі просять квитанцію.

Конституційний Суд України (Другий сенат) Рішенням* від 9 вересня 2026 року №10-р(ІІ)/2026 дійшов висновку: закон не вимагає сплачувати судовий збір, коли людина оскаржує до суду постанову про накладення адміністративного стягнення, наприклад штраф за порушення правил дорожнього руху. Тож вимагати гроші за такий позов чи апеляційну скаргу немає законних підстав.

З чого все почалося

Скаргу до Конституційного Суду подав мешканець Миколаївської області. Патрульна поліція наклала на нього штраф у 340 грн за порушення правил дорожнього руху (ПДР). Вважаючи штраф безпідставним, чоловік звернувся до суду, але міський суд залишив його позов без руху й вимагав сплатити 605,60 грн судового збору. За апеляційну скаргу апеляційний суд вимагав уже 3 028 грн. Коли заявник відмовився платити, обидва суди повернули його заяви, а Верховний Суд відмовив у відкритті касації. Виходило, що за право довести свою правоту людина мала заплатити в рази більше, ніж сам штраф.

Підставою для таких вимог була правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17. Вона прирівняла оскарження постанови про адмінстягнення до звичайного адміністративного позову й застосувала до нього ставку судового збору, передбачену для іншої ситуації.

Що вирішив Конституційний Суд

Конституційний Суд визнав оспорювані норми Закону «Про судовий збір» такими, що відповідають Конституції. Але водночас дав їм конституційно узгоджене тлумачення, і саме воно має практичне значення: ці норми не встановлюють ні ставок судового збору, ні обов’язку його сплати за оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Суд пояснив це так. У сфері адміністративної відповідальності закон прямо передбачає лише один випадок справляння збору: коли сам суд ухвалює постанову про накладення адміністративного стягнення. Для оскарження постанов, винесених іншими органами, такого збору немає, і це був свідомий вибір законодавця. До того ж у таких справах до суду людину «притягає» держава, яка сама ініціювала відповідальність, а не особа, яка вирішила подати позов за власною волею. Тому суд тут виконує не платну послугу, а конституційний обов’язок гарантувати право на судовий захист від рішень органів влади (частина друга статті 55 Конституції України).

Окремо Суд зазначив, що Велика Палата Верховного Суду вийшла за межі своїх повноважень: розмір ставки збору має визначати саме закон, а не судова практика. Провадження щодо пункту 5 частини другої статті 4 Закону (збір у разі ухвалення судом постанови про накладення стягнення) закрито, оскільки суди цю норму в справі заявника не застосовували.

Рішення є обов’язковим, остаточним і не може бути оскаржене. Двоє суддів висловили окремі думки: суддя Олександр Водянніков, який був суддею-доповідачем, підтримав висновки збіжною думкою, а суддя Олег Первомайський виклав розбіжну думку, не погодившись зокрема з тим, що Велика Палата Верховного Суду вийшла за межі повноважень.

Що це означає на практиці

Тепер суди мають застосовувати закон у відповідності до цього Рішення: за позов, апеляційну чи касаційну скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення судовий збір не сплачується. Якщо суд, попри це, залишає заяву без руху чи повертає її через несплату збору, у скарзі варто прямо посилатися на Рішення № 10-р(ІІ)/2026. Для людей це означає менше фінансових перешкод на шляху до суду, особливо коли йдеться про невеликі штрафи.

Невеликий ризик, про який варто пам’ятати

Водночас не варто очікувати, що тепер усе пройде гладко. Не можна виключати, що органи, постанови яких оскаржують, частіше подаватимуть апеляційні скарги на рішення, ухвалені на користь людини, і справи тягнутимуться довше. Також суди можуть не одразу змінити звичну практику, тож у перші місяці без суперечок щодо збору обійтися можуть не всі. Тому важливо не відкладати оскарження: строки залишаються незмінними, а доказову базу краще збирати одразу.

Якщо у вас є питання щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення або судового збору, звертайтеся до юристів онлайн-чату «Мережі правового розвитку».

*Джерело: Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2026 року також доступне для завантаження за посиланням нижче.

Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.