Антон Колумбет: «Мріємо, щоб у кожному об’єднанні співвласників багатоквартиного будинку був вартовий»

Дата публікації: 04.06.2018

Муніципальна варта Києва стежить за правопорядком, заробляє гроші на охороні комунального майна, пультовій охороні та планує у кожному об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) мати свого вартового (так званого «шерифа»). Про досвід організації безпеки в столиці розповів речник Київської Муніципальної варти Антон Колумбет на засіданні секторальної платформи «Безпека в громадах» Асоціації об’єднаних територіальних громад, що відбулося нещодавно у Києві.

За словами Антона Колумбета, ініціатором створення Муніципальної варти в столиці рік тому виступила Київська державна міська адміністрація. Речник структури зазначає, що спочатку їхня організація була громадським формуванням. Проте згодом дійшли висновку, що працювати на волонтерських засадах не вигідно. Тому знову ж таки за ініціативи київської мерії у вересні 2017 року створили комунальне підприємство «Муніципальна охорона». Зараз діє і громадське формування, і комунальне підприємство.

Громадське формування охороняє порядок, комунальне підприємство заробляє гроші і працевлаштовує членів ГФ. Всім цим керує Київська державна міська адміністрація. У нас є головний фронт-офіс, і в кожному районі міста – опорний пункт. Станом на сьогодні муніципальна охорона налічує 336 членів громадського формування. 90% з них – це учасники АТО. Займаємося виключно охороною правопорядку. Нам пишуть список заходів, де ми маємо бути. Це ярмарки, семінари, громадські слухання, публічні заходи тощо. Щоп’ятниці вночі патрулюємо з поліцією, – ділиться Антон Колумбет.

Представник охоронної організації наголошує: якщо підтримки міської влади немає, то схожу структуру у себе в місті створити неможливо.

Кожен вартовий Муніципальної варти Києва проходить два курси навчання: теорію (право, застосування сили, поводження зі зброєю) і практику (процедура затримання, психологічний тиск, фізична підготовка).

Хлопці мають своєрідний соціальний пакет, до якого входить безкоштовне відвідування тренажерного залу, масаж тощо.

Антон Колумбет називає дві проблеми муніципальної варти – це нестача фінансів та упереджене ставлення:

– Не всі добре сприймають будь-які організаційні угрупування. Нам закидали, що ми «приватна армія Кличка». Але насправді – це просто реакція громади на проблему. Якщо упереджене ставлення можна побороти системною роботою, результатами, то проблеми з фінансуванням побороти складніше. Але теж можливо.

На чому заробляють

У КП «Муніципальна охорона» є автопарк, який складається з 4-х автомобілів. Організація займається пультовою охороною, що встановлюється за гроші. При отриманні сигналу, група швидкого реагування муніципальної варти виїжджає і вирішує проблему. Схожою практикою займається поліція охорони (колишня Державна служба охорони).

Зараз громадське формування хоче стати співвиконавцем програми «Безпечна столиця».

– Це програма, в рамках якої Київська міська рада щороку виділяє 100 мільйонів гривень,– говорить представник Муніципальної варти столиці.

Антон Колумбет зазначає, що робота структури направлена й на співпрацю з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків.

– Мріємо, щоб у кожному ОСББ був вартовий, який стане своєрідним координатором, – ділиться речник.

Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

 

Автор: Людмила Чванько, координаторка проекту «Шерифи для нових громад» у Полтавській області

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.