Хату продали, а виписатися забули…

Дата публікації: 11.06.2018

Автор: Людмила Чванько

Жительці Білозерського району довелося примусово виписувати з будинку колишніх власників. Коли продавали хату, обіцяли, що згодом знімуться з реєстрації. Та минуло більш ніж десятиріччя, а екс-господарі так і залишилися прописаними у будинку. Де фактично вони живуть зараз – невідомо. Юрист Білозерського офісу Мережі правового розвитку В’ячеслав Лях довів у суді, що люди втратили право користуватися колишнім житлом.

До офісу Мережі при ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» звернулася Зінаїда Бобринець*. Розповіла, що 14 років тому придбала будинок. Колишні власники, коли продавали хату, пообіцяли згодом виписатися. Та минуло більш ніж десятиріччя, а вони й досі залишаються зареєстрованими в уже чужому житлі.

– Люди за місцем реєстрації з грудня 2004 року не живуть. Місце проживання їх невідоме, – коментує юрист офісу В’ячеслав Лях.

Пані Зінаїда дізналася, що тепер не зможе продати будинок через старих господарів. Вирішити питання з випискою самостійно вона не могла, тому за правовою підтримкою звернулася до правників ГО «Білозерський центр регіонального розвитку».

Юрист офісу вивчив всі документи та повідомив жінці, що її права необхідно відстоювати у суді.

Правник допоміг відвідувачці скласти відповідну заяву. У документі  жінка просила суд визнати, що колишні власники втратили право користуватися її житлом, щоб можна було самостійно зняти їх з реєстрації.

Звісно, до заяви додавалися і докази того, що ці люди давно не живуть у будинку пані Зінаїди:

• договір купівлі-продажу від 2004 року,
• витяг з Державного реєстру правочинів, сформований станом на 2004 рік,
• витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 2005 року, відповідно якого хата належить пані Зінаїді,
• довідки виконавчого комітету сільської ради від 2017 року та акти, складені уповноваженою комісією та засвідчені сільським головою про те, що у будинку зареєстровані колишні власники, але фактично там не живуть.

Вердикт суду був передбачуваним. Людей, які колись були господарями хати, визнали такими, що втратили право користуватися житлом, адже не живуть у ньому понад рік.

Тепер Зінаїда Бобринець має повне право виписати їх та продати свою власність.

– Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації місця проживання, – резюмує В’ячеслав Лях.

Посилання на рішення суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/73944509

Коментар юриста

Відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до абз. 2 п.35 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року №5, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 Житлового кодексу; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог:

• про позбавлення права власності на жиле приміщення;
• про позбавлення права користування жилим приміщенням;
• про визнання особи безвісно відсутньою;
• про оголошення фізичної особи померлою.

*Ім’я змінене з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження”.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.