«Переміщення» і «переведення» на інше місце роботи: відчуйте різницю

Дата публікації: 21.06.2019

Наступний випадок із практики Новоайдарського офісу Мережі правового розвитку – і юридична консультація, і успішна історія водночас. Юристконсульт Офісу при громадській організації «Суспільна служба правової допомоги» Тамара Оніпко роз’яснила клієнту його права, а він, отримавши інформацію та впевненість у своїй правоті, зміг самостійно вирішити питання.

Олег Радченко* працює охоронцем у структурному підрозділі підприємства, юридична адреса якого – у в м. Сєвєродонецьк. Підрозділи ж розташовані в багатьох населених пунктах Луганської області. Зокрема і в Новоайдарі, де живе і понад 4 роки працює Олег. Нещодавно керівник підприємства повідомив чоловіку, що через тиждень він має приступити до роботи охоронцем у структурному підрозділі, розташованому в селищі Петропавлівка – на час відпустки тамтешнього охоронця даного структурного підрозділу. На зауваження Олега, чому стосовно переведення на віддалену роботу не запитали його думки, начальник відповів, що має право переміщувати працівника в інший підрозділ і без його згоди. Чоловіка ж зовсім не влаштовувала робота на виїзді, відтак він звернувся до юристів Офісу з питанням, чи є законною вимога керівника?

Юрисконсульт Тамара Оніпко роз’яснила чоловіку його права:

Відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю (КЗпП) України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.
Згідно зі ст. 33 КЗпП України, тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою. Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
Верховний суд України (ВСУ) розтлумачив різницю між «переміщенням» та «переведенням» працівника (постанова ВСУ від 01.11.2017 р. у справі № 6-1471цс17 ).
ВСУ наголошує: за ч. 1, 2 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві в установі, організації або в іншу місцевість хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускаються тільки за згодою працівника (за винятком випадків, передбачених у статті 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законом).
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Частини 1, 2 ст. 32 КЗпП трактують термін «переміщення». Він передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну:
• робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи);
• структурного підрозділу у тій самій місцевості;
• роботи на іншому механізмі або агрегаті.
Таким чином, у ситуації що склалася в Олега, має місце переведення, яке можливе лише за його згоди.
Отримавши консультацію, чоловік зустрівся з керівником і аргументовано роз’яснив йому, що в разі незаконного переведення оскаржуватиме його в суді. Начальник змінив своє рішення: охоронець залишиться працювати там, де і зараз.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.