Як зняти з реєстрації місця проживання особу, яка втратила право на користування житловими приміщенням

Дата публікації: 10.07.2019

Питання щодо зняття з реєстрації місця проживання осіб, які втратили право на користування житловими приміщенням, співробітники Скадовського Офісу Мережі правового розвитку називають одним із найбільш затребуваних протягом останнього місяця. Відтак юрист Офісу при громадській організації «Скадовщина – мій рідний край» Сергій Кеба подає роз’яснення щодо процедури.

До прикладу, відповідач не здійснює оплату за користування житловим приміщенням і комунальні послуги, не несе інших витрат з утримання житлового будинку та не бере участі у спільному побуті, оскільки за власним бажанням не проживає за місцем реєстрації свого місця проживання, а отже вважається таким, що втратив право користування ним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу (ЦК) України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 3 Сімейного кодексу України визнає сім’єю спільне проживання осіб, що пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки.
Звернення до суду із даною позовною заявою про позбавлення права користування житловим приміщенням – є однією із форм захисту власником своїх прав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи може бути здійснене на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Враховуючи вищезазначене, відповідач не має законних підстав на проживання у будинку, який належить позивачу на правах власності.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про його права користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Права власника житлового будинку визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, особа втрачає право на користування житлом, у разі її відсутності без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено договором або законом.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.