Подрузі-боржниці через суд «нагадали» про пунктуальність

Дата публікації: 11.11.2019

Автор: БМГО «Правова єдність»

Боржник не повертає кошти довше, ніж обіцяв і до того ж не йде на контакт. Як діяти в такій ситуації позичальнику, на прикладі успішної історії зі своєї практики роз’яснюють юристи Білоцерківського офісу Мережі правового розвитку. Також вони подають зразок змісту позовної заяви.

Проблема пані Тетяни, яка звернулася до Офісу при громадській організації «Правова єдність», полягала в тому, що їй не повернули грошовий борг. Точніше, у січні 2019 року жінка позичила 700 доларів США своїй близькій подрузі. Та зобов’язалася повернути зазначену суму до березня 2019 року і навіть написала розписку. Оригінал документа, підписаний подругою, пані Тетяна надала юристам. Однак минуло понад півроку замість пари обіцяних місяців, а борг подруга так і не повертала. При цьому на контакт не виходила, тому домовитися з боржницею мирно пані Тетяна втратила надію.

Юристка Офісу Інна Малишко роз’яснила жінці її права, порадила звертатися до суду та допомогла скласти позовну заяву* про стягнення грошових коштів.
Позов пані Тетяни суд задовольнив** – за його рішенням боржниця має повернути жінці те, що завинила, а також належні річні відсотки.

*Приклад змісту заяви
Відповідно до ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з правилами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором або законом.
Наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про існування зобов’язання. Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на порушення зобов’язання з повернення позики як грошового зобов’язання я як Позивач маю право вимагати, а Відповідач зобов’язаний сплатити 3% річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України.

**Посилання на рішення суду у Єдиному держреєстрі: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85035911

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.