Позбавлення батьківських прав: ініціатори, умови та наслідки

Дата публікації: 13.05.2020

На прикладі з власної практики юристи Сєвєродонецького офісу Мережі правового розвитку роз’яснюють підстави позбавлення батьківських прав та наслідки, які настають для особи, яку таких прав позбавили.  

Пані Олена, мешканка Луганщини, сама виховує сина 9 років. З батьком дитини офіційно розлучилася, коли хлопчику було 2 роки. Після розлучення колишній чоловік в житті дитини участі не бере, аліменти не сплачує. Тому жінка вирішила позбавити його батьківських прав, аргументуючи тим, що тато не виконує своїх батьківських обов’язків перед дитиною. Відтак жінка просила юристів Офісу при громадській організації «Громадська платформа» пояснити правову сторону питання, і вже потім хотіла прийняти рішення.

Стаття 165 Сімейного Кодексу України визначає, що з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися:

• один із батьків,
• опікун,
• піклувальник,
• особа, в сім’ї якої проживає дитина;
• заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває;
• орган опіки та піклування;
• прокурор;
• сама дитина, яка досягла 14-ти років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно:
1) встановити, що особа нехтує батьківськими обов’язками, злісно не виконує вимог і рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
2) звернутись до органів опіки та піклування, щоб отримати висновок про умови життя і виховання дитини, поведінку батьків, їхні взаємовідносин з дітьми та виконання ними батьківських обов’язків;
3) звернутись до суду із заявою про позбавлення батьківських прав. Стаття 166 Сімейного Кодексу України передбачає правові наслідки позбавлення особи батьківських прав.

Особа, позбавлена батьківських прав:
1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
2) перестає бути законним представником дитини;
3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності;
4) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Однак варто пам’ятати, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Тому суд може вирішити питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини з особи, яку позбавлено батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом реагування.
Суд, навіть за наявності підстав, може відмовити в позбавленні батьківських прав, одночасно попередивши винну особу про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та поклавши контроль за цим на органи опіки та піклування.

Отримавши консультацію, пані Олена має осмислити інформацію, зібрати необхідні документи та звернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка. У разі необхідності юристи Офісу готові й далі надавати жінці правову допомогу.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада».

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.