Карантин не завадив успішно вирішити майнову справу

Дата публікації: 27.05.2020

Автор: Нікопольський центр духовної та соціально-психологічної реабілітації «Відкриті двері»

Співробітники Нікопольського офісу Мережі правового розвитку допомогли мешканці Дніпропетровщини дистанційно вирішити житлове питання через суд. До громадської організації «Відкриті двері» жінка звернулася з проблемою, яка тривала понад 10 років…

Під час обмежень, введених задля запобігання коронавірусу*, Офіс продовжував працювати у дистанційному режимі, вести прийом громадян телефоном і вирішувати справи, розпочаті раніше. Так, ще до жорстких обмежень, у лютому 2020-го, до юристів звернулися працівники Нікопольської райдержадміністрації, які просили допомогти мешканці селища Новоіванівка Нікопольського району Дніпропетровської області захистити її права.

Адвокат Ірина Лось, вивчивши документи жінки, встановила, що вона є власницею житлового будинку, має свідоцтво про право особистої власності від 28.03.1988 року. На час звернення у цьому будинку, окрім неї та онуків, була зареєстрована її донька. Але вже близько 13 років років, точніше з травня 2007-го, в будинку не проживає, при цьому її місце перебування невідоме. Однак те, що донька офіційно зареєстрована на житловій площі матері, створює для останньої незручності та додаткові матеріальні проблеми. Для бабусі, якій самотужки доводиться виховувати онуків, такі обмеження були значним тягарем. Також вона не моглавільно реалізувати своє право власності на житло, зокрема розпорядитися своїм майном.

Адвокат проаналізувала ситуацію та запропонувала жінці звернутися до Нікопольського міськрайонного суду із позовом про визнання особи (доньки) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

У позовній заяві адвокат зокрема зазначила наступні правові підстави.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2.4.7.11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності прав приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Згідно зі ст.319 Цивільного кодексу (ЦК) України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Згідно із ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71. 72, 116. 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення: про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних реєстраційному органу.
Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, повідомивши про це учасників справи. Відповідачка, тобто донька, мала право в законний термін надати суду відзив на позовну заяву і всі докази на свою користь, якщо такі були. Однак у зазначений термін відзив від неї не надійшов.
Відтак уже під час карантинних обмежень, 23 березня 2020 року, Нікопольський міськрайонний суд позовні вимоги клієнтки задовольнив** та визнав доньку такою, що втратила право користування житловим приміщенням – її зняли з реєстраційного обліку.

*Більше інформації щодо актуальних правових (і не тільки) питань, пов’язаних із протидією поширенню пандемії коронавірусу – у нашій Спецкатегорії COVID-19 у  розділі «Правова допомога» за цим посиланням.

**Посилання на рішення суду: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88362387

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.